Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1453/25
Провадження № 2/376/1040/2025
04 грудня 2025 року Сквирський районний суд Київської області у складі головуючого судді Батовріної І.Г., за участю секретаря Гіптенко Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
Представник ТОВ «ФК Європейська Агенція з повернення боргів» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову вказала, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13.06.2024 року було укладено договір позики № 2639128, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Товариство умови договору виконало та надало позичальнику кошти, які останній мав повернути, проте свої зобов'язання не виконав.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників.
28.10.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено додаткову угоду № 42 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року за умовами якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у Реєстрі боржників № 35, 36.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 35 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2639128.
Внаслідок не виконання зобов'язання відповідачем, утворилась заборгованість за договором позики № 2639128 від 13.06.2024 р., яка становить 23 835 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 000 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 2 835 грн. та суми заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 7 000 грн..
30.06.2024 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 858702572, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Товариство умови кредитного договору виконало та надало позичальнику кошти, які останній мав повернути, проте свої зобов'язання не виконав.
28.11.2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» було укладено договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступив ТОВ «Таліон плюс» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників.
31.12.2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.
Відповідно до реєстру боржників № 300 від 03.09.2024 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 858702572.
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача.
Внаслідок не виконання зобов'язання відповідачем, утворилась заборгованість за кредитним договором № 858702572 від 30.06.2024 р., яка становить 93 375 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 25 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 55 875 грн. та неустойки у розмірі 12 500 грн..
У зв'язку з викладеним просить стягнути з відповідача заборгованість за договорами у загальному розмірі 117 210,00 грн., а також судові витрати.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 16.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року підготовче судове засідання закрито та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у прохальній частині позовної заяви просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила та не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно з вимогами ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що відповідач повторно в судове засідання не з'явилася, а позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 13.06.2024 року було укладено договір позики № 2639128 (а.с. 8-10).
За умовами договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало відповідачу грошові кошти в сумі 14 000,00 грн. строком на 30 днів, денна процентна ставка 0,675 % (а.с. 8).
Договір позики № 2639128 від 13.06.2024 року було підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором 20jjb7 (а.с. 10 зворот).
Також відповідач підписав додаток № 1 до договору позики № 2639128 від 13.06.2024 року, у якому міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної ставки за договором про споживчий кредит (а.с. 11).
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у відповідних Реєстрах боржників (а.с. 12-14).
28.10.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено додаткову угоду № 42 до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року за умовами якої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, перелік яких зазначений у Реєстрі боржників № 35, 36 (а.с. 17).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № 35 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 2639128 (а.с. 19).
Згідно з розрахунком боргу за договором позики № 2639128 від 13.06.2024 р. станом на 31.03.2025 року непогашена заборгованість становить 23 835 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 000 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 2 835 грн. та суми заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 7 000 грн. (а.с. 20).
30.06.2024 р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 858702572 (а.с. 28-39).
Відповідно до п. 2.1 договору кредитодавець зобов?язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної, в сумі кредитного ліміту у розмірі 25 000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Згідно з п. 7.3 кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 30.07.2029.
Відповідно до п. 8.3 договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних.
Договір кредитної лінії № 858702572 від 30.06.2024 року підписано ОСОБА_1 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором CBCW (а.с. 39).
31.12.2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції (а.с. 42-44).
27.02.2025 року між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 27/0225-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон плюс» відступив ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, у тому числі і до відповідача (а.с. 45-46)
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 2 до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27.02.2025 р. укладеного між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача у розмірі 93 375,00 грн. (а.с. 47).
Згідно з розрахунком заборгованості за договором кредитної лінії № 858702572 від 30.06.2024 року станом на 27.02.2025 року непогашена заборгованість становить 93 375 грн. та складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 25 000,00 грн., суми заборгованості за відсотками в розмірі 55 875 грн. та неустойки у розмірі 12 500 грн. (а.с. 41).
Правовою підставою заявлених ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Таким чином, судом встановлено, що з відповідачем дійсно були укладені вищевказані договори з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про надання кредитних коштів. Окрім того суд враховує, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування укладення вищевказаних договорі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно із статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Статтею 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Згідно з частиною першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 513 ЦК України).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (статті 517 ЦК України).
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цсі5.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуті прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанов Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Відповідно до ч. 1 та ч. 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача посилався на те, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 858702572 від 30.06.2024 року. Згодом ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало своє право вимоги ТОВ «Таліон Плюс» відповідно до Договору факторингу від 28 листопада 2018 року № 28/1118-01, яке у свою чергу передав вказане право позивачу за Договором факторингу від 27 лютого 2025 року № 27/0225-01.
Разом з тим, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, позивач не надав доказів переходу права грошової вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» за договором кредитної лінії № 858702572 від 30.06.2024 року, посилаючись при цьому на Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, надавши суду лише Додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року (а.с.11-13) до вказаного договору факторингу.
Отже, не доведено того, що ТОВ «Таліон Плюс» набув та передав ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до відповідача.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю у матеріалах справи належним чином посвідчених копій: договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 р., відповідного реєстру прав вимог, з якого б вбачався факт переходу ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 та доказів на підтвердження оплати за договором, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 858702572 від 30.06.2024 р. у розмірі 93 375 грн. слід відмовити.
На підтвердження факту переходу права грошової вимоги до відповідача від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» представник позивача надав суду: копію договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., додаткову угоду № 2 від 28.07.2021 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., додаткову угоду № 7 від 13.06.2022 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., додаткову угоду № 42 від 28.10.2024 р. до договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 р., акт прийому передачі реєстру боржників № 35 та витяг з реєстру боржників № 35.
Надана копія договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до Фактора - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».
Суд вважає, що копія договору факторингу та витяг з реєстру боржників № 35 є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з статтею 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач умови укладеного договору позики № 2639128 від 13.06.2024 р. не виконувала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість у загальному розмірі 23 835 грн..
Наявність вищевказаної заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунками, які перевірені судом на предмет їх правильності та повноти.
Тому, згідно з ст. 611 ЦК України вимоги позивача, про стягнення коштів, підлягають до задоволення, оскільки відповідачем були порушені умови зобов'язання, обумовлені договором.
Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
За таких обставин суд вважає, що вимоги ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за договором позики № 2639128 від 13.06.2024 р. в загальному розмірі 23 835 грн. з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 000 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 2 835 грн. та сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 7 000 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності позовних вимог складає 20,3 %, тому до стягнення з відповідача на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» підлягає стягненню судовий збір за подання позову до суду в розмірі 614,68 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.11, 526, 610, 611, 625, 627,634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 280-282, 354 ЦПК України, суд, ст. 3,11,12 Закону України «Про електронну комерцію»,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за договором позики № 2639128 від 13.06.2024 р. в загальному розмірі 23 835 грн. з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14 000 грн., сума заборгованості за відсотками в розмірі 2 835 грн. та сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування позикою у розмірі 7 000 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014, 614,68 грн. судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І.Г. Батовріна