Справа № 203/7484/25
Провадження № 6-169/25
24 грудня 2025 року м. Обухів
Суддя Обухівського районного суду Київської області Рабчун Р.О., розглянувши матеріали заяви (подання) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», заінтересовані особи: стягувач ТОВ «ДІНЕРО», Приватний виконавець Григорчук Павло Васильович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження,
17 грудня 2025 року на виконання ухвали Центрального районного суду м. Дніпра на адресу Обухівського районного суду Київської області надійшла справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», заінтересовані особи: стягувач ТОВ «ДІНЕРО», Приватний виконавець Григорчук Павло Васильович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження.
Статтею 432 ЦПК України не врегульовані вимоги щодо форми та змісту заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Відтак, виходячи із приписів частини 9 статті 10 цього Кодексу щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України.
Так в порушення заява подана з порушенням п. 5, п. 6, п. 8 , п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: до заяви не додано інформація про стан виконавчого провадження на момент звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження; заявником не вказані відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відсутнє підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України зазначається, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як визначено п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Серед іншого, як визначено ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відтак, з урахуванням положень ч. 2 ст. 183 ЦПК України, у випадку подання заяви про заміну стягувача, до заяви повинні бути долучені докази її надсилання іншим учасникам провадження.
Проте, всупереч вимогам ч. 2 ст. 183 ЦПК України, заявником, доказів направлення боржнику заяви про заміну сторони виконавчого провадження з додатками, при зверненні до суду, надано не було.
В матеріалах справи відсутні докази направлення заяви з додатками боржнику ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Суд зазначає, що правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, а саме абзацом 27 пункту 2 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Тому, на підтвердження направлення учасникам справи відповідної заяви з додатками обов'язково мають додаватися описи вкладення, чеки (квитанції) поштового відділення, що підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересилання листів з описом вкладення.
За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв'язку, затверджених Постановою №270 від 05.03.2009 Кабінету Міністрів України, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Із наведених норм убачається, що належним доказом направлення копії заяви та доданих до неї документів учасникам справи є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення. Тобто належним доказом надіслання копії заяви з доданими до неї документами заінтересованим особам є оригінал опису вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку).
Відповідно, якщо копію заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Отже, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.
Враховуючи викладене, залишення даної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
За нормами ст. 185 ЦПК України, враховуючи вимоги ч. 9 ст. 10 ЦПК України, позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177, 447-448 ЦПК України підлягає залишенню без руху, з наданням строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «УКРФІНСТАНДАРТ», заінтересовані особи: стягувач ТОВ «ДІНЕРО», Приватний виконавець Григорчук Павло Васильович, боржник ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали суду надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Р.О. Рабчун