Справа №295/18145/25
1-кс/295/6577/25
23.12.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м.Житомира ОСОБА_1
за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винесене у кримінальному провадженні № 42025060000000135 від 22.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, та додані до клопотання матеріали,-
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної ним посади - інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області, строком на два місяці, у межах строків досудового розслідування.
У поданому клопотанні зазначено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025060000000135 від 22.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи призначеним на посаду поліцейського взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України, тобто, будучи працівником поліції, який, згідно з вимогами статті 62 Закону України «Про Національну поліцію», під час виконання повноважень є представником держави, законні вимоги якого є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами та відповідно до положень статті 18 зазначеного Закону, зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати прав і свобод людини, будучи відповідно до пункту першого частини першої статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», а також пункту першого примітки до статті 364 КК України, службовою особою правоохоронного органу, займаючи посаду, пов'язану із здійсненням функцій представника влади, діючи умисно, використовуючи свої службові повноваження, всупереч інтересам служби, вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому владних повноважень та супроводжувались діями, що ображають особисту гідність потерпілого, за наступних обставин.
Так, відповідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Згідно зі статтею 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97, кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до статті 2 зазначеного Закону, завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 18 вказаного Закону визначено основні обов'язки поліцейського . Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події .
Статтею 29 Закону України «Про Національну поліцію» визначеного вимоги до поліцейського заходу.
Поліцейський захід - це дія або комплекс дій превентивного або примусового характеру, що обмежує певні права і свободи людини та застосовується поліцейськими відповідно до закону для забезпечення виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним.
Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.
Обраний поліцейський захід є необхідним, якщо для виконання повноважень поліції неможливо застосувати інший захід або його застосування буде неефективним, а також якщо такий захід заподіє найменшу шкоду як адресату заходу, так і іншим особам.
Застосований поліцейський захід є пропорційним, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом правам і свободам людини або інтересам суспільства чи держави, не перевищує блага, для захисту якого він застосований, або створеної загрози заподіяння шкоди.
Обраний поліцейський захід є ефективним, якщо його застосування забезпечує виконання повноважень поліції.
Поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Статтею 42 Закону України «Про Національну поліцію» визначено види поліцейських заходів примусу.
Поліція, під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу:
1) фізичний вплив (сила);
2) застосування спеціальних засобів;
3) застосування вогнепальної зброї.
Фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби, з метою припинення протиправних дій правопорушників.
Спеціальні засоби, як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.
Статтею 44 Закону України «Про Національну поліцію» визначено порядок застосування фізичної сили.
Поліцейський може застосовувати фізичну силу, у тому числі - спеціальні прийоми боротьби (рукопашного бою), для забезпечення особистої безпеки або/та безпеки інших осіб, припинення правопорушення, затримання особи, яка вчинила правопорушення, якщо застосування інших поліцейських заходів не забезпечує виконання поліцейським повноважень, покладених на нього законом.
Поліцейський зобов'язаний письмово повідомити свого керівника, а той зобов'язаний повідомити прокурора про завдання особі тілесних ушкоджень унаслідок застосування фізичної сили.
Статтею 45 Закону України «Про Національну поліцію» визначено порядок застосування спеціальних засобів.
Поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом.
Поліцейський уповноважений застосовувати спеціальні засоби тільки у разі, якщо він пройшов відповідну спеціальну підготовку.
Відповідно до частини першої статті 43 згаданого Закону, поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Відповідно до розстановки сил та засобів, поліцейські взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції України - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , у складі екіпажу 203, 21.12.2025 року несли чергування на блокпості, розташованому на 236 км а/д Київ-Чоп, окружна дорога за м. Звягель Житомирської області.
Приблизно о 22 год. 25 хв., 21.12.2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на вказаному блокпості, у зв'язку з можливим порушенням Правил дорожнього руху, а саме: руху у лівій смузі, при наявності вільної правої смуги, працівниками УПП НПУ в Житомирській області зупинено автомобіль марки BMW 3-ї серії, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням начальника управління Волинської обласної прокуратури ОСОБА_7 , який рухався у напрямку м. Рівне.
Під час виконання вимоги щодо надання для перевірки документів на право керування автомобілем та після ознайомлення зі службовим посвідченням, працівники УПП повідомили про перебування ОСОБА_7 у розшуку, згідно з відомостями бази ТЦК.
В подальшому, незважаючи на наявність військово-облікових документів та посвідчення про відстрочку від призову на військову службу від 13.11.2025 року, яке є дійсним на весь строк проведення мобілізації, та ознайомлення ОСОБА_4 і ОСОБА_6 із вказаними документами, останні запросили ОСОБА_7 та пасажира вказаного автомобіля - начальника відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_8 до приміщення стаціонарного блокпосту, на що вони погодились.
Незважаючи на наявність необхідного переліку чинних військо-облікових документів та прохання з'ясувати причину невідповідності у базі даних ТЦК відомостей щодо розшуку ОСОБА_7 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 висловили вимогу про необхідність його доставки до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після цього, ігноруючи зауваження працівників Волинської обласної прокуратури - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо неправомірності дій працівників поліції та їх прохання діяти у межах чинного законодавства, зокрема, шляхом складання протоколу затримання, ОСОБА_4 висловив у бік ОСОБА_7 погрозу застосування спецзасобу - «кайданки» для доставки до РТЦК та СП, складання матеріалів про вчинення адміністративного правопорушення та інформування по місцю роботи, з метою настання для ОСОБА_7 негативних наслідків у подальшій роботі.
Усвідомлюючи реальність погроз працівників поліції щодо застосування спецзасобів та примусового доставлення до приміщення РТЦК та СП, ОСОБА_7 погодився прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 на власному автомобілі, на що отримав відмову від працівників поліції.
Незважаючи на підкорення неправомірним вимогам працівників поліції, останні, обступивши ОСОБА_7 , тобто фактично перешкоджаючи йому у можливості вільно обирати напрямок руху, супроводили його до службового автомобіля марки «Renault Duster», після чого, у безпосередньому фізичному супроводі поліцейського, який знаходився поруч на задньому сидінні автомобіля, ОСОБА_7 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де без складання будь-яких документів щодо підстав затримання і доставки, всупереч власної волі, знаходився близько однієї години.
Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме: у перевищенні службових повноважень, тобто в умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, що супроводжувалися діями, що ображають особисту гідність потерпілого.
22.12.2025 року про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого було затримано, у порядку статті 208 КПК України, того ж дня.
Обставинами, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, є зібрані у ході досудового розслідування докази, які містяться у матеріалах кримінального провадження.
Так, під час досудового розслідування встановлені обставини, які прямо вказують на вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, за яким останньому пред'явлено обґрунтовану підозру.
В судовому засіданні прокурор підтримав зазначене клопотання з наведених у ньому підстав і просив його задовольнити.
Підозрюваний і його захисник у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі та вивчивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Як передбачено ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади;
2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Відсторонення підозрюваної особи від посади вживається як захід забезпечення кримінального провадження, при наявності потреби досудового розслідування, які виправдовують ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, з метою з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, в якому така особа підозрюється, а також з метою уникнення знищення або приховування документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, завдяки власному професійному досвіду та займаній посаді.
З огляду на викладене, докази та обставини, на які посилається прокурор у поданому клопотанні та судовому засіданні, дають підстави вважати, що заявлені ризики дійсно існують і такий захід забезпечення кримінального провадження, як відсторонення підозрюваної особи від посади, виправдовує ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_4 .
З матеріалів клопотання вбачається наявність достатніх підстав вважати, що перебування ОСОБА_4 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області безпосередньо сприяло йому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Крім того, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області, з метою уникнення відповідальності, має можливість спотворити або знищити до цього часу не отримані органом досудового розслідування документи та речі, які підтверджують обставини, що встановлені під час досудового розслідування та обґрунтовують підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а також штучного створення нових документів та речей, які, у подальшому, заважатимуть встановленню істини у кримінальному провадженні.
Також, користуючись професійними та особистими зв'язками, підозрюваний ОСОБА_4 може використати їх з протиправною метою, а саме: незаконними засобами впливати на свідків, коло яких ще встановлюється, частина з яких є його колегами, протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, встановлення істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, надавати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань у ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, створювати штучні докази своєї невинуватості, тим самим, перешкоджаючи кримінальному провадженню.
Враховуючи правову підставу для відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від посади, достатність доказів, які вказують на вчинення ним кримінального правопорушення та наслідки відсторонення від посади для інших осіб, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 132, 154-157, 309 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Відсторонити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від займаної ним посади - інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області, у межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали до 19.02.2026 року.
Ухвала про відсторонення від посади виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: