Єдиний унікальний номер 160/27928/25
Номер провадження2-а/205/281/25
Єдиний унікальний номер № 160/27928/25
Провадження № 2а/205/281/25
11 грудня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючої судді - Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання - Пєтіної К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, третя особа: ОСОБА_2 , про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
26 травня 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просила поновити строк на оскарження постанови 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року, також постанови 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року; скасувати постанову 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року, постанову 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП; справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.
Позов мотивований ти, що 23 серпня 2025 року позивачу стало відомо, що 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. та о 17 год. 20 хв. ОСОБА_2 було здійснене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Однак до адміністративної відповідальності притягнуто позивача, тобто особу, яке не вчиняла адміністративне правопорушення. Відповідно до договору найму (оренди) транспортного засобу від 20 жовтня 2023 року фізична особа - підприємець ОСОБА_2 отримав в тимчасове платне користування на встановлений договором строк від позивача транспортний засіб марки MAN модель TGX 18.440, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 . 18 серпня 2025 року позивач звернулась до ОСОБА_2 з запитом щодо наявних порушень правил дорожнього руху, здійснених під час керування вказаним транспортним засобом. ОСОБА_2 повідомив, що 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. та о 17 год. 20 хв. ним було здійснено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху, більш як на 20 км/год. Позивач має посвідчення водія НОМЕР_3 категорії «В», видане ТСЦ 1241 02 вересня 2023 року, термін дії якого закінчується 02 вересня 2025 року. Після звернення до сервісного центру МВС з метою заміни водійського посвідчення, виданого вперше на постійне водійське посвідчення без складання іспитів, позивачу біло відмовлено з указівкою на існуючі адміністративні правопорушення вчинені протягом двох років з дня видачі такого посвідчення, за наявності більше двох адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року справу передано за підсудністю до Новокодацького районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра від 29 квітня 2025 року поновлено строк звернення до суду з даним позовом; прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі.
Позивач у судове засідання не з'явилась, письмово просила розглядати справу без її участі, позов підтримує та просить його задовольнити.
Представник відповідача Національної поліції України департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. У відзиві на позов просив представник просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнає. Відзив мотивований тим, що інформація про належного користувача транспортного засобу марки MAN модель TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , була внесена до Єдиного державного реєстру транспортних засобів лише 14 серпня 2025 року. Відповідно звернення від ОСОБА_2 в межах встановленого строку до Департаменту патрульної поліції не надходило, а отже до відповідальності було притягнуто особу, визначену ст. 14-2 КУпАП.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
Суд, з'ясувавши обставини по справі, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки MAN модель TGX 18.440, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , колір червоний, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
Григор'єв Олександр Миколайович отримав від позивача вищезазначений транспортний засіб у тимчасове платне користування на підставі договору найму транспортного засобу від 20 жовтня 2023 року, посвідченого Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренком О.В. за реєстровим № 587.
23 серпня 2025 року позивачу стало відомо про наявність постанови серії 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року та постанови серії 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року.
Відповідно до постанови серії 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. за адресою М-30 Стрий - Ізварине 368+488 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмежені швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила п. 12.9.(б) ПДР України, відповідальність з яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Крім того, згідно з постановою серії 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, 21 листопада 2024 року о 17 год. 20 хв. за адресою М-30 Стрий - Ізварине 371+527 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Особа, яка керувала транспортним засобом перевищила встановлені обмежені швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушила п. 12.9.(б) ПДР України, відповідальність з яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
ОСОБА_2 у своїх письмових поясненнях від 23 серпня 2025 року повідомив, що ним 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. та о 17 год. 20 хв. під час керування транспортним засобом MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , було здійснене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху, більш як на 20 км/год.
При цьому штраф за постановами серії 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року та 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року був сплачений ОСОБА_2 22 листопада 2024 року.
У відповіді наданій позивачу Управлінням автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху Департаменту патрульної поліції 09 вересня 2025 року зазначено, що згідно з даними системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі постанови від 21 листопада 2024 року серії 4АВ 08444673, 08444805 не надсилались, оскільки їх виконано шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня винесення та вони набули законної сили 22 листопада 2024 року. Cтаном на 20 вересня 2025 року строки для подання заяв про визнання правопорушень за постановами від 21 листопада 2024 року серії 4АВ 08444673, 08444805 закінчились.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях».
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Зі змісту заяв сторін по суті справи та пояснень учасників судового розгляду судом встановлено, що у даній адміністративній справі спір виник саме стосовно питання, на кого за вищезазначених встановлених обставин повинна бути покладена адміністративна відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі. Вирішуючи вказаний спір, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи,за якою зареєстровано транспортний засіб,а вразі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Ця відповідальна особа звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.
Статтею 279-1 КУпАП передбачено, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису),може виноситися без участі особи,яка притягається до адміністративної відповідальності. Інформація про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та винесені постанови про накладення адміністративного стягнення не пізніше наступного робочого дня з дня встановлення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, вноситься до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Постанова про накладення адміністративного стягнення, що не була виконана шляхом сплати 50 відсотків розміру штрафу протягом десяти днів з дня її винесення, надсилається відповідальній особі, зазначеній у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Отже, за змістом вищезазначених норм, відповідальність за порушення водіями транспортних засобів, зареєстрованих в Україні, вимог Правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, адміністративна відповідальність покладається на власника цих транспортних засобів.
Відповідно до ст. 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки,паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб,або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків,що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
У випадках звільнення відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 КУпААП, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абз.2 ч.1 цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абз. 3 ч. 1 цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у ч. 1 ст. 14-2 цього Кодексу, вносяться зміни щодо визначення суб'єктом правопорушення особи, яка фактично керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Судом встановлено, що в порядку ч. 1 ст. 279-3 КУпАП ОСОБА_2 до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчинення ним адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався. Разом з тим, 22 листопада 2024 року він сплатив штраф, документ про сплату штрафу надійшов до органу поліції та внесений до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху. Фактично ОСОБА_2 визнав факт вчинення ним правопорушення, правомірність винесення постанови саме щодо нього, про що свідчить сплата ним штрафу за допущене правопорушення. Одночасно, як встановлено судом, зміни до постанови серії 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року та 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року у частині суб'єкта правопорушення, уповноваженими особами відповідача не вносились через відсутність відповідного звернення.
Про складення оскаржуваних постанов від 21 листопада 2024 року серії 4АВ 08444673, 08444805 на ОСОБА_1 не як на водія, а саме як на відповідальну особу власника транспортного засобу MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вказує і зміст наданої представником відповідача копії вищезазначеної постанови.
На підставі наданих доказів суд встановив, що 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. та 17 год. 20 хв. за адресою М-30 Стрий - Ізварине 371+527 водій транспортного засобу MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 27 км/год, чим порушив вимоги п. 12.9(б) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вчинення водієм вказаного транспортного засобу за вищезазначених обставин цього адміністративного правопорушення учасниками справи не оспорюється.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд встановив, що вищезазначене правопорушення вчинене саме ОСОБА_2 , який 21 листопада 2024 року о 17 год. 18 хв. та 17 год. 20 хв. за адресою М-30 Стрий - Ізварине 371+527 керував транспортним засобом MAN TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 12.9(б) ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Згідно з частиною першою статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Суд звертає увагу, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об'єкт; об'єктивна сторона; суб'єкт; та суб'єктивна сторона.
Адміністративне правопорушення може мати місце лише за наявності всіх перелічених складових, що у сукупності становлять склад адміністративного правопорушення.
Отже, для застосування заходів впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням до особи, необхідно з'ясувати чи вона є (може бути) суб'єктом адміністративного правопорушення, та наявність причинного зв'язку між діянням цієї особи та наслідками.
Наявність такої складової як суб'єкт правопорушення можлива лише у випадку існування причинного зв'язку між об'єктивною стороною правопорушення та конкретною особою (вчинення саме конкретною особою дій, що мають ознаки правопорушення).
Суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 122 КУпАП є водій, який керував транспортним засобом безпосередньо під час вчинення правопорушення, у даному випадку під час перевищення максимальної допустимої швидкості руху.
Як вже зазначалося, в силу статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суд звертає увагу, що статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що оскаржувані постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст. ст. 73, 74, 75, 76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, зазначеного в постановах від 21 листопада 2024 року серії 4АВ 08444673 та 08444805.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача , суд приходить до висновку про скасування постанови від 21 листопада 2024 року серії 4АВ 08444673 та 08444805 у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та закриття провадження у справі.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Тлумачення змісту вищезазначеної статті надано Європейським судом з прав людини у низці рішень, зокрема: у рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України», де зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом; у рішенні по справі «Дорани проти Ірландії», де указано, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права; у рішенні від 17.07.2008 по справі «Каіч та інші проти Хорватії» відображено, що обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту, позаяк протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов задоволено на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, а тому з урахуванням вимог ч. 1 ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 7, 9-11, 126, 245-247, 251, 280, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 7-10, 72, 77, 90, 132, 139, 229, 241-246, 250, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національної поліції України департамент патрульної поліції управління автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху, (код ЄДРПОУ: 401108646, місцезнаходження: м. Київ. вул. Федора Ернста, буд. 3) третя особа: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання , АДРЕСА_2 ), про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії 4АВ08444673 від 21 листопада 2024 року, винесену інспектором ДПП Кривута Р.Я., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Постанову серії 4АВ08444805 від 21 листопада 2024 року, винесену інспектором ДПП Сторожук М.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Басова