справа № 208/13859/25
№ провадження 1-кс/208/4877/25
18 грудня 2025 р. м. Кам'янське
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам'янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
Слідчий звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні зазначено, що наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
Переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за яке, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 8 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а саме застосованим запобіжним заходом, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не продовження строку його дії.
Також у ОСОБА_4 відсутні фактори які могли б утримати його від спроби уникнути покарання та які б стримували його перебування за місцем мешкання. У свою чергу, при запровадженому військовому стані в умовах збройної агресії РФ проти України, ОСОБА_4 з метою уникнення від покарання, яке йому загрожує у разі встановлення його винуватості судом, може у тому числі вчинити спроби переховування на тимчасово окупованих територіях України, території ворога, або умисно «скористатися» численною евакуацією населення України з зони бойових дій або наближеної до неї, до яких у тому числі відноситься с. Олександро-Калинове Костянтинівського району Донецької області, де він зареєстрований та м. Дружківка Донецької області, де він фактично мешкає, до інших територій України, або спробувати залишити територію України, в тому числі, незаконними способами, тобто існують реальні підстави вважати, що останній може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і виконання процесуальних рішень, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і тримання під вартою ОСОБА_4 , у повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей винятковий вид запобіжного заходу.
Прокурор у судовому засіданні прохав клопотання задовольнити, враховуючи викладені у клопотанні обставини.
Підозрюваний в судовому засіданні не заперечував проти клопотання.
Захисник в судовому засіданні не заперечував проти клопотання.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вивчивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
В судовому засідання встановлено, що 25.10.2025 о 21 годині 55 хвилин, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
26.10.2025, з урахуванням здобутих доказів, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
28.10.2025 слідчим суддею Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23.12.2025.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03.12.2025, вказану ухвалу слідчого судді залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Постановою першого заступника керівника Донецької обласної прокуратури ОСОБА_7 від 16.12.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 26.01.2026 внаслідок складності провадження.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, потерпілого, протоколами слідчих експериментів та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, SeriesA, № 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).
При розгляді вказаного клопотання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та на даній стадії слідчий суддя не надає оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.
Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними заявлені прокурором ризики переховуватися від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання прокурора про необхідність обрання щодо обвинуваченого виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Європейський суд з прав людини неодноразово, в тому числі у його «пілотному» рішенні від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», рішенні від 29.09.2011 року у справі «Третьяков проти України», рішенні від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України» зазначав, що тримання особи під вартою у кожному випадку повинне мати безсумнівне обґрунтування, а також що за будь-яких обставин суд зобов'язаний розглянути можливість застосування менш обтяжливих альтернативних запобіжних заходів.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, на переконання суду, не здатен в повній мірі нівелювати визначені вище ризики, а саме не зможе утримати ОСОБА_4 від переховування від органів досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко при проти України», суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.
Окрім цього, відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
Викладене у сукупності дає підстави для задоволення клопотання слідчого, погодженого прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 184, 186, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Донецькій області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Продовжити застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування з 18.12.2025 року до 26.01.2026 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1