Справа № 175/5352/25
Провадження № 1-кп/175/729/25
23 грудня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 (дистанційно),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025052390000349 від 20.03.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Верхня, Калуського району, Івано-Франківської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, на утримані малолітніх та неповнолітніх дітей не має, раніше судимий 10.02.2025 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, військовослужбовець військової служби призваного по мобілізації, солдат, майстер відділення забезпечення підготовки взводу забезпечення військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройової частини) від 26 квітня 2024 року № 172 солдата ОСОБА_4 військової служби (призваного по мобілізації) призначено на посаду гранатометника 2 аеромобільного відділення 3 аеромобільного взводу 3 аеромобільної роти військової частини НОМЕР_2 , який прибув з військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройової частини) від 21 лютого 2025 року № 53 солдата ОСОБА_4 військової служби (призваного по мобілізації) призначено на посаду майстра відділення забезпечення підготовки взводу забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_2 .
Будучи військовослужбовцем військової служби (призваного по мобілізації) під час мобілізації на особливий період, солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст. ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов'язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.
Статтею 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» визначено, що діяння, пов'язані із придбанням, зберіганням, перевезенням, збутом рослин, включених до «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 (далі - Переліку), що здійснюються у порушення порядку, встановленого законодавством про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, є незаконними.
Згідно з вимогами ст.ст. 25-28 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» придбання, виготовлення, зберігання та перевезення фізичними особами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у будь-яких кількостях в цілях, не передбачених зазначеним Законом, забороняється.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на території України дозволяється лише в цілях і в порядку, встановлених цим Законом, а в передбачених ним випадках - у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Діяльність з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, включених до таблиць II і III Переліку згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого № 770 постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», здійснюється суб'єктами господарювання за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, якщо інше не передбачено цим Законом.
Ліцензія на здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів видається за наявності відповідної матеріально-технічної бази, нормативно-технічної документації, кваліфікованого персоналу, умов для забезпечення обліку та схоронності наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також для забезпечення безпечності такої діяльності.
Проте, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров'я населення.
Досудовим розслідуванням встановлено, що солдат ОСОБА_4 проходячи військову службу призваного по мобілізації, на посаді майстра відділення забезпечення підготовки взводу забезпечення військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, маючи намір на придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, у великому розмірі в порушення ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України в порушення вимог Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і ст.ст. 1, 4, 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», посягаючи на суспільні відносини в сфері обігу наркотичних засобів, 20 березня 2025 року, перебував на цвинтарі, а саме за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, по вул. Дружби.
В цей час ОСОБА_4 побачив на землі згорток, перемотаний чорною ізоляційною стрічкою. Піднявши вищевказаний згорток ОСОБА_4 його розгорнув та побачив, що всередині знаходиться зіп-пакет з кристалічною, білою речовиною, будучи особою, яка періодично вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, він зрозумів, що вказана речовина є - особливо небезпечною психотропною речовиною - PVP. В цей момент, у останнього винник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання психотропної речовини для особистого вживання без мети збуту. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , взяв вищезазначений згорток, всередині якого знаходився зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору та поклав собі до правої зовнішньої кишені вдягнених на ньому штанів, тим самим незаконно, умисно, придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP для особистого вживання, без мети збуту, у великому розмірі.
Цього ж дня, ОСОБА_4 приблизно о 18 годині 30 хвилин був зупинений працівниками поліції на цвинтарі, який розташований за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Дружби, та відповідно до положень п. 7 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» та постанови КМУ від 29.12.2021 року №1456 «Про затвердження порядку перевірки документів у осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», з метою перевірки документів та на запитання про зберігання заборонених речей в обігу, ОСОБА_4 повідомив, що в правій зовнішній кишені одягнених на ньому штанів, зберігається особливо небезпечна психотропна речовина, яку він незаконно придбав та зберігав для особистого вживання, без мети збуту, у великому розмірі.
20 березня 2025 року у період часу з 20 години 25 хвилин по 20 годину 40 хвилин під час проведення огляду місця події на цвинтарі, по вул. Дружби, у м. Краматорську Донецької області у присутності двох понятих ОСОБА_4 видав працівникам поліції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області згорток перемотаний чорною ізоляційною стрічкою, всередині якого було виявлено та вилучено зіп-пакет з пазовим замком з кристалічною речовиною масою 1,9201 г який містив в собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1іл-пентан-1-он). Маса PVP (1-феніл-2-піролідин-1іл-пентан-1-он) маса якої становить 1,5660 г, який ОСОБА_4 , умисно, незаконно, придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту у великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання, зберігання психотропної речовини для власного вживання без мети збуту у великому розміру, вчинене протягом року після засудження за цією статтею.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Під час підготовчого провадження між прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладена угода про визнання винуватості від 11.04.2025 року, відповідно до вимог ст. ст. 468, 469, 472 КПК України.
Відповідно до умов наданої угоди, прокурор та обвинувачений уклали цю угоду про визнання винуватості, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 309 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для цього кримінального провадження, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а також взяв на себе зобов'язання надавати під час судового розгляду цього кримінального провадження показання, які викривають його протиправні дії.
Сторони узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 2 ст. 309 КК України у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені та роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю та підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого підтвердив суду, що угода про визнання винуватості укладена сторонами добровільно, за безпосередньої участі захисника, тому просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим.
В підготовчому судовому засіданні прокурор просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений повністю розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд, вивчивши угоду про визнання винуватості та матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України кваліфіковано правильно, це кримінальне правопорушення згідно з положеннями ст. 12 КК України є не тяжким злочином, внаслідок якого шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України. Будь-яких перешкод для укладення та затвердження угоди судом не встановлено, матеріали провадження, які надані суду, таких відомостей не містять.
Суд не досліджує докази у цьому провадженні, оскільки вирок ухвалюється в особливому порядку кримінального провадження, передбаченому положеннями Глави 35 КПК України.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.
Мотиви призначення покарання
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, обвинувачений не одружений, раніше судимий 10.02.2025 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, штраф сплачено, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, згідно службової характеристики зарекомендував себе позитично.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд
Кримінальним правопорушенням шкода державі - не заподіяна.
Цивільний позов - не заявлено.
Спеціальна конфіскація - не застосовується.
Розмір витрат на залучення експертів підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими, відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 11.04.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025052390000349 від 20.03.2025.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати пов'язані із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів оформлену висновком експерта №СЕ-19/105-25/2965-НЗПРАП від 26.03.2025 у сумі - 1989,75 грн.
Після набрання вироком законної сили речові докази:
-порошкоподібна речовина (отримана в результаті пробопідготовки) масою 1,9038 г в пакеті із полімерного матеріалу з пазовим замком та смужкою фіолетового кольору (первинне упакування), фрагмент клейкої стрічки чорного кольору, первинна упаковка - в спец-пакеті №6093480 (упаковка експерта), верхня частина якого зафіксована клейкою стрічкою синього кольору - знищити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, ч. 6, ч. 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст вироку складено 23 грудня 2025 року. У відповідності до положень ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частини вироку.
Суддя ОСОБА_1