Справа № 210/7128/25
Провадження № 3/210/2093/25
іменем України
23 грудня 2025 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 2 Криворізького районного Управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 184 КУпАП, -
В провадження судді 04.11.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Судом встановлено, що 05.10.2025 року о 21.30 годині ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою проживання АДРЕСА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як перебувала в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила ст.150 СКУ. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 присутня не була, про місце і час судового розгляду повідомлена належним чином.
Також, судом вжито заходів для забезпечення присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи в суді (судові повістки на 20.11.2025, 08.12.2025, 23.12.2025), однак ОСОБА_1 не з'явилася, пояснень по суті складеного протоколу про адміністративне правопорушення не надходило.
Крім того, в матеріалах справи міститься підпис ОСОБА_1 , про те, що вона повідомлена про розгляд справи на 20.11.2025 року, однак не вважала за потрібне скористатися правом на захист, надати особисті пояснення в судовому засіданні та представити докази по справі.
Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи є її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати свої процесуальні права. Процесуальні кодекси, як і інші закони, розраховані на добросовісне їх використання.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права.
Таким чином, ОСОБА_1 не позбавлена була обов'язку цікавитись щодо того, на якому етапі розгляду перебуває справа відносно неї, отже нехтування нею своїми процесуальними обов'язками об'єктивними причинами не обумовлено, а тому суддя вважає такі дії позицією захисту, спрямованою на уникнення від відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, а тому вважає за можливим проводити розгляд справи без її участі.
Враховуючи стислі строки розгляду справи, а також те, що явка ОСОБА_1 в судове засідання відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, не є обов'язковою, справа розглядається за наявними матеріалами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Частиною 2 статті 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Згідно зі ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є не правозгідною, суперечить моральним засадам суспільства. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною 2 статті 150 Сімейного Кодексу України передбачений обов'язок батьків піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
- обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №864919 від 20.10.2025;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.10.2025, яка зазначила, що 05.10.2025 року близько 21.40 год. за місцем проживання у неї з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 стався словесний конфлікт, в цей момент ОСОБА_1 перебувала в стані алкогольного сп'яніння, з нею та її сином було проведено профілактично-роз'яснювальну бесіду;
- постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 09.01.2025, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, всі обставини справи в їх сукупності, бере до уваги особу правопорушника, та застосовує до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст. 184 ч. 2 КУпАП, що буде достатнім для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення та здійснення виховного впливу на правопорушника.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 40-1, 184, 245, 280, 283 КУпАП, -
Визнати винною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн (одна тисяча сімсот гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.
Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї буде застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя: Р. Є. Скотар