Єдиний унікальний номер справи: 650/4888/25
Номер провадження: 11-кп/819/582/25
Головуючий у суді першої інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
23 грудня 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання: ОСОБА_5
за участю прокурора: ОСОБА_6
адвоката: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025231090000866 за апеляційною скаргою прокурора Бериславської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_8 на вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого , останнім вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області за ст. 204 ч. 1, ст. 209 ч. 1 КК України
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
Вироком Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 263 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.
На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 24.04.2025 року та призначено ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 4 місяці з конфіскацією та знищенням незаконно придбаних товарів, з позбавленням права займатись діяльністю у сфері обігу підакцизних товарів на 1 рік, з конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили залишено ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_9 обраховується з моменту набрання вироком законної сили.
Відповідно до правил ч.5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_9 у строк покарання за даним вироком термін попереднього ув'язнення з 05 червня 2025 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання про процесуальні витрати та заходи забезпечення кримінального провадження.
Речові докази :
- грошові кошти купюрами номіналом 500 гривень в кількості 10 штук, загальною сумою 5000 гривень (серії КГ 3646685, КГ 3646684, КГ 3646686, КГ 3646689, КГ 3646683, КГ 3646682, КГ 3646681, КГ 3646680, КГ 3646687, КГ 3646688), які передані на зберігання до відділення № 268/21 АБ «УКРГАЗБАНК», розташоване з адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, 68 постановлено повернути у розпорядження ГУНП України в Херсонській області;
-9 паперових конвертів з букального дослідження залишено зберігати при матеріалах кримінального провадження;
-залишки підривача УЗРГМ-2, залишки стартових порохових зарядів ПГ-7, залишки підривача МВП-62, залишки підривача МВЧ-62, які поміщені до спецпакету 5814957, залишки двох корпусів гранат РГД-5, залишки з двох корпусів гранат Ф-1, залишки з одного корпусу гранати РГО, залишки з одного корпусу гранати РГН, залишки чотирьох підривачів УЗРГМ та двох підривачів УДЗ, паперові фрагменти із зображеннями грошових купюр номіналом 500 гривень, в кількості 40 штук загальною сумою 20000 гривень, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області постановлено знищити;
-автомат Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, автоматний ріжок, 30 шт. патронів калібром - 5,45 мм, артилерійський порох загальною вагою 5,832 кг, 2 бойові гранати ПГ -7Л, , гранатомет Bullspike AT VP - 22, один 23 мм артилерійський постріл, два корпуси гранат РГО, один корпус гранат РГН, тринадцять корпусів гранат РГД, дванадцять корпусів гранат Ф-1, 3 корпуси протитанкових мін ТМ-62М, два підривачі МВЧ-62, 360 набоїв калібру 5,45, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області постановлено передати на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_1 .
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у тому, що він перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та невстановлений час, переслідуючи прямий злочинний умисел, спрямований на порушення правового режиму поводження зі зброєю та бойовими припасами, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений в ході досудового розслідування спосіб придбав автомат, який відповідно до висновку судової балістичної експертизи є бойовою нарізною вогнепальною зброєю - автоматом Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, 1974 року виготовлення, виготовлений промисловим способом, придатний до стрільби, ріжок до нього та 30 патронів калібру 5,45 мм., які згідно висновку судової балістичної експертизи є боєприпасами - придатними до стрільби, перемістив їх до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав до 05.06.2025 та цього ж дня приблизно об 11.50 годині з метою незаконного збагачення, шляхом продажу за 25000 гривень збув вищевказані вогнепальну зброю та бойові припаси громадянину ОСОБА_10 .
Крім цього, ОСОБА_9 в один з днів у період часу з кінця березня 2025 року до початку травня 2025 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) переслідуючи прямий злочинний умисел, спрямований на порушення правового режиму поводження з бойовими припасами, вибуховими речовинами усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, перебуваючи на покинутих позиціях невстановлених військовослужбовців збройних сил рф, які розташовані поблизу селища Велика Олександрівка Бериславського району Херсонської області, шляхом привласнення знайденого придбав:
- двохосновний нітроцелюлозний (бездимний) порох загальною вагою 5,835 кг, який згідно висновку експерта є вибуховою речовиною;
- 34 корпуси гранат та 7 запалів, які відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи є: 15 корпусами бойових протипіхотних наступальних ручних гранат РГД-5 із зарядами вибухової речовини, 14 корпусами бойових протипіхотних оборонних ручних гранат Ф-1 із зарядами вибухової речовини, 2 корпусами бойової протипіхотної наступальної осколкової ручної гранати РГН із зарядами вибухової речовини, 3 корпусами бойової протипіхотної оборонної осколкової ручної гранати РГО із зарядами вибухової речовини, 5 підривачами до ручних гранат типу УЗРГМ (УЗРГМ-2) та 2 підривачами до ручних гранат з ударно-дистанційним запалом УДЗ. При поєднанні корпусів гранат РГД-5 і корпусу гранати Ф-1 із підривачами УЗРГМ (УЗРГМ-2) утворюються бойові припаси - 5 бойових протипіхотних осколкових ручних гранати РГД-5, Ф-1, РГ-42, які придатні до здійснення вибуху. При поєднанні корпусу гранати РГН, РГО із підривачами УДЗ утворюється бойовий припас - дві бойові протипіхотні осколкові ручні гранати РГН, РГО, які придатні до здійснення вибуху);
- 3 корпуси мін та 43 підривачі, які відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи є 3 зарядами вибухової речовини у металевому корпусі протитанкової фугасної міни ТМ-62М, 25 підривачами до протитанкових фугасних мін ТМ-62М типу МВЧ-62 та 18 підривачами до протитанкових фугасних мін ТМ-62М типу МВП-62, які містять у собі вибухову речовину. При конструктивному поєднанні корпусів мін ТМ-62М із підривачами МВЧ-62, МВП-62 утворюються бойові припаси - три протитанкової фугасної міни ТМ-62М, які придатні до здійснення вибуху;
- 2 гранати ПГ-7Л, які відповідно до висновку судової вибухово-технічної експертизи, є бойовими припасами військового призначення - бойовими активно-реактивними кумулятивними гранатами;
- 1 артилерійський постріл калібру 23 мм, який згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи, є бойовим припасом унітарним бронебійно-запалювально-трасуючим артилерійським пострілом;
-1076 патронів, які згідно висновку судової балістичної експертизи, є бойовими припасами до нарізної вогнепальної зброї, а саме: 716 одиниць проміжних патронів калібру 5,45х39, та 316 патронів калібру 7,62х54R;
- 1 гранатомет «Bullspike AT VP-22», який згідно висновку судової вибухово-технічної експертизи, є бойовим припасом військового призначення - бойовим ручним реактивним протитанковим гранатометом одноразового використання калібру 72,5 мм., які зберігав до 05.06.2025 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та які було вилучено працівниками поліції в ході санкціонованого обшуку цього ж дня в період часу з 12:09 години по 16:34 годину.
Суд кваліфікував дії обвинуваченого:
За першим епізодом за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, зберігання та збут вогнепальної зброї та боєприпасів без передбаченого законом дозволу;
-За другим епізодом за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Узагальнені доводи та вимоги апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25.09.2025 стосовно ОСОБА_9 змінити з підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
У резолютивній частині вироку уточнити принцип призначення покарання за правилами ст.71 КК України та вказати, що на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ст.72 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області від 24.04.2025 року та остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 4 місяці, з конфіскацією та знищенням незаконно придбаних товарів, з позбавленням права займатися діяльністю у сфері підакцизних товарів на 1 рік, з конфіскацією майна.
Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів, які були вилучені у ОСОБА_9 а саме: автомат Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, який поміщений до поліпропіленового мішку та скріпленого пломбою ХТН А453697, автоматний ріжок, поміщений до спецпакету ХТН А453697, 30 шт. патронів калібром 5,45 мм, поміщені до спецпакету PSP 1099832, артилерійський порох загальною вагою 5,832 кг, поміщений до спецпакету PSP 8116868, 2 бойові гранати ПГ -7Л, поміщені до поліпропіленового мішку та скріплені пломбою ; 7664684, гранатомет Bullspike AT VP 22, поміщений до поліпропіленового мішку та скріплений пломбою № 7664688, один 23 мм артилерійський постріл, поміщений до спецпакету № 5814997, два корпуси гранат РГО, один корпус гранат РГН, тринадцять корпусів гранат РГД, дванадцять корпусів гранат Ф-1, поміщені до спецпакету PSP 4207835, 3 корпуси протитанкових мін ТМ-62М, поміщені до поліпропіленового мішку та скріплені пломбою № 7664686, два підривачі МВЧ-62, поміщені до спецпакету 5918050, 360 набоїв калібру 5,45, поміщені до спецпакету 3327204, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що вирок суду є незаконним і таким, що підлягає зміні з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону (п.4 ст. 409 КПК України).
Вказує, що Вироком Жовтневого районного суду міста Кривий Ріг Дніпропетровської області від 24.04.2025, ОСОБА_9 засуджено за ч.1 ст.204, ч.1 ст.209 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, з конфіскацією та знищенням незаконно придбаних товарів з позбавленням права займатися діяльністю у сфері обігу підакцизних товарів на 1 рік з конфіскацією майна, яке ОСОБА_9 не відбув.
ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 263 КК України, які він вчинив у період часу з кінця березня 2025 року по 05.06.2025 тобто після постановлення вироку від 24.04.2025.
Зазначає, що суд правильно встановив , що покарання необхідно призначити із застосуванням ст. 71 КК , проте неправильно визначив принцип призначення покарання, вказавши «шляхом часткового складання покарань», що передбачено ст. 70 КК України та посилається на висновок об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (справа № 390/235/19).
Також наводить доводи про те, що судом безпідставно не було застосовано спеціальну конфіскацію частини речових доказів.
Визнавши ОСОБА_9 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, суд безпідставно не застосував спеціальну конфіскацію до предметів злочину, зокрема зброї та боєприпасів, вилучених з цивільного обігу, чим порушив вимоги ст. 96-1, 96-2 КК України, та ст. 100 КПК України, що є істотним порушенням закону, допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення в апеляційному порядку.
Вирішуючи питання щодо речових доказів, в описовій частині вироку робить посилання про вирішення їх долі відповідно до ст. 100 КПК України, разом з тим у резолютивній частині вказує про необхідність передачі їх на потреби ЗСУ, до відповідної військової частини, не мотивувавши підстави передачі, допустивши таким чином істотні суперечності у вирішенні долі речових доказів.
Інші учасники вирок не оскаржували.
Позиції учасників .
Прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Адвокат ОСОБА_7 не заперечував проти задоволення апеляційних вимог.
Обвинувачений ОСОБА_9 про дату, час апеляційного розгляду повідомлений під розписку 02.12.2025 року, заяви про участь під час апеляційного розгляду не подавав, його участь під час апеляційного розгляду не є обов'язковою , оскільки в апеляційній скарзі прокурора не ставить питання про погіршення його становища. Тому відповідно до положень ч 4 ст. 401, ч. 4 ст. 405 КПК України колегія суддів вважає можливим здійснити апеляційний розгляд за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду , перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Мотиви Суду.
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Вирок суду в частині правильності застосування судом полженьч.3 ст. 349 КПК , виду та розміру призначеного покарання в апеляційній скарзі не оспорюється.
При перевірці доводів та вимог апеляційної скарги , колегія суддів враховує наступне.
Доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне вирішення судом питання про речові докази , частково заслуговують на увагу.
Як видно із матеріалів провадження постановою слідчого 29.07.2025 року речовими доказами у цьому кримінальному провадженні було визнано :
-залишки підривача УЗРГМ-2, залишки стартових порохових зарядів ПГ-7, залишки підривача МВП-62, залишки підривача МВЧ-62, які поміщені до спецпакету 5814957, залишки двох корпусів гранат РГД-5, залишки з двох корпусів гранат Ф-1, залишки з одного корпусу гранати РГО, залишки з одного корпусу гранати РГН, залишки чотирьох підривачів УЗРГМ та двох підривачів УДЗ, які за вироком суду постановлено знищити.
-автомат Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, автоматний ріжок, 30 шт. патронів калібром - 5,45 мм, артилерійський порох загальною вагою 5,832 кг, 2 бойові гранати ПГ -7Л, , гранатомет Bullspike AT VP - 22, один 23 мм артилерійський постріл, два корпуси гранат РГО, один корпус гранат РГН, тринадцять корпусів гранат РГД, дванадцять корпусів гранат Ф-1, 3 корпуси протитанкових мін ТМ-62М, два підривачі МВЧ-62, 360 набоїв калібру 5,45, які за вироком суду постановлено передати на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_1 .
Прокурор в судовому засідання суду , як видно із технічного запису судового засідання, просив передати зазначені речові докази для потреб ЗСУ.
В апеляційній скарзі прокурор наводить доводи про незаконність вироку в частині вирішення питання про речові докази шляхом передання їх на потреби ЗСУ та зазначає, що зазначені речові докази підлягають спеціальній конфіскації.
Аналізуючи такі доводи колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,
Згідно із ч.1ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися)для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3)були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю),а у разі, коли його не встановлено,-переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
За приписами ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Пункт 1 ч. 9 ст. 100 КПК передбачає, що гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. А за п. 5 ч. 9 гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Згідно з приписами п.3,4 ч.9 ст. 100 КПК України майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується. Майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання.
Підпунктом 5 п. 56 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду , затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України, Державної судової адміністрації від 27.08.2010 року N51/401/649/471/23/125 знаряддя злочину, що становлять інтерес з точки зору криміналістики і підлягають конфіскації, можуть бути передані експертним установам Мін'юсту в кабінети криміналістики, експертно-криміналістичні підрозділи і музеї органів внутрішніх справ, служби безпеки, податкової міліції.
З матеріалів провадження вбачається, що безпосереднім предметом вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину були , зокрема автомат Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, автоматний ріжок, 30 шт. патронів калібром - 5,45 мм, артилерійський порох загальною вагою 5,832 кг, 2 бойові гранати ПГ -7Л, , гранатомет Bullspike AT VP - 22, один 23 мм артилерійський постріл, два корпуси гранат РГО, один корпус гранат РГН, тринадцять корпусів гранат РГД, дванадцять корпусів гранат Ф-1, 3 корпуси протитанкових мін ТМ-62М, два підривачі МВЧ-62, 360 набоїв калібру 5,45.
Положеннями ст. 100 КПК України не передбачено, що речові докази, які були предметом вчинення кримінального правопорушення можуть бути передані до ЗСУ та конкретної військової частини.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд при вирішенні питання про долю таких речових доказів суд мав застосувати спеціальну конфіскацію на ст. 96-1, ст. 96-2 КК та підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України заслуговують на увагу.
При цьому колегія суддів враховує, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 186-р від 26.02.2022, із змінами, вирішено передати необхідне для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та цивільного захисту населення в умовах воєнного стану конфісковане майно, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання (у тому числі майно, визначене у статті 184 Митного кодексу України), що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшло у власність держави, до сфери управління Державної служби з надзвичайних ситуацій, Міністерства оборони, інших центральних органів виконавчої влади та державних органів, які здійснюють керівництво військовими формуваннями, утвореними відповідно до закону, та правоохоронними органами.
У разі коли майно, визначене в абзаці першому цього пункту, не було передано в установленому порядку, таке майно передається відповідній обласній військовій адміністрації за місцем його знаходження після погодження із зазначеними в цьому пункті державними органами.
Колегія суддів вважає, що питання передачі для потреб Збройних Сил України конфіскованого майна , що перейшло у власність Держави має вирішуватися у передбаченому Законом порядку.
Враховуючи викладене, вирок суду підлягає зміні в частині вирішення питання про зазначені вище речові докази, які за вироком суду передані на потреби військовій частині НОМЕР_1 з підстав , передбачених п. 3, 4 ч.1 ст. 409 КПК України із застосуванням спеціальної конфіскації зазначених речових доказів.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.09.2024 року у справі № 183/4229/23 застосування згідно положень статей 96-1, 96-2 КК судом апеляційної інстанції спеціальної конфіскації не є тим «іншим випадком», передбаченим ч. 1 ст. 421 КПК, що погіршує становище обвинуваченого. Відповідно до статей 408, 420 та 421 КПК, рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановляється у формі ухвали.
Доводи апеляційної скарги прокурора щодо помилкового зазначення в резолютивній частині вироку при призначенні покарання за ст. 71 КК України одночасно принципу часткового складання покарань та принципу часткового приєднання до покарання невідбутої частини покарання за попереднім вироком заслуговують на увагу та вказують на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Призначаючи обвинуваченому покарання суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для призначення остаточного покарання за сукупністю вироків та часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 24.04.2025 року, але при цьому помилково також вказав , що остаточне покарання за сукупністю вироків призначається шляхом часткового складання покарань, який відповідно до ст. 70 КК України застосовується при призначення покарання за сукупністю злочинів.
Враховуючи наведене, вирок підлягає зміні в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 409, ст. 413 КПК України, а з резолютивної частини вироку при призначенні покарання обвинуваченому на підставі ст. 71 КК Країни належить виключити посилання суду на призначення остаточного покарання шляхом часткового складання покарань.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_11 належить залишити без змін.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412,413, 419, ч. 2 ст. 376 КПК , апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково .
Змінити вирок Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 25 вересня 2025 року щодо ОСОБА_9 в частині вирішення питання про речові докази та в частині призначеного покарання.
Відповідно до ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до речових доказів, які були вилучені у ОСОБА_9 а саме: автомат Калашникова «АКС-74», калібром 5,45-мм, який поміщений до поліпропіленового мішку та скріпленого пломбою ХТН А453697, автоматний ріжок, поміщений до спецпакету ХТН А453697, 30 шт. патронів калібром 5,45 мм, поміщені до спецпакету PSP 1099832, артилерійський порох загальною вагою 5,832 кг, поміщений до спецпакету PSP 8116868, 2 бойові гранати ПГ -7Л, поміщені до поліпропіленового мішку та скріплені пломбою 7664684, гранатомет Bullspike AT VP 22, поміщений до поліпропіленового мішку та скріплений пломбою № 7664688, один 23 мм артилерійський постріл, поміщений до спецпакету № 5814997, два корпуси гранат РГО, один корпус гранат РГН, тринадцять корпусів гранат РГД, дванадцять корпусів гранат Ф-1, поміщені до спецпакету PSP 4207835, 3 корпуси протитанкових мін ТМ-62М, поміщені до поліпропіленового мішку та скріплені пломбою № 7664686, два підривачі МВЧ-62, поміщені до спецпакету 5918050, 360 набоїв калібру 5,45, поміщені до спецпакету 3327204, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СПД № 1 Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області.
У резолютивній частині вироку при призначенні ОСОБА_11 покарання за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків виключити посилання суду на призначення остаточного покарання шляхом часткового складання покарань.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_11 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та і з цього часу протягом 3-х місяців, а обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії ухвали , може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду .
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4