Номер провадження: 11-кп/819/302/25 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/2060/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/2060/23
23.12.2025 м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника цивільного позивача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №22023230000000069 від 31.01.2023, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2025 щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цюрупинськ, Цюрупинського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Цим вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах і організаціях усіх форм власності, на строк на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах і організаціях усіх форм власності обчислювати з моменту відбуття ОСОБА_9 основного покарання.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 4780 (чотири тисячі сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок за довідками про витрати на проведення експертизи № СЕ19/115-23/6638 АВ від 17.06.2023 та № СЕ19/115-23/6631 АВ від 19.06.2023.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» у відшкодування матеріальної шкоди 50 354 282,29 грн. (п'ятдесят мільйонів триста п'ятдесят чотири тисячі двісті вісімдесят дві гривні двадцять дев'ять копійок).
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь Комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс «Херсонської міської ради» відшкодування матеріальної шкоди 16 236 000 грн. 00 коп. (шістнадцять мільйонів двісті тридцять шість тисяч гривень 00 копійок).
Встановлені судом обставини.
Судом першої інстанції було визнано доведеним вчинення ОСОБА_9 інкримінованого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України за таких обставин.
Згідно з Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п.п.1,2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч.4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме: віддали наказ на вторгнення підрозділів Збройних сил РФ на територію України.
Відповідно до статті 1 Резолюції 3314 Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року (далі - Резолюція 3314, однією з мов підписання Резолюції): «Применение вооруженной силы государством первым в нарушение Устава является primafacie свидетельством акта агрессии».
Відповідно до статті 3 вищевказаної Резолюції 3314: «Любое из следующих действий, независимо от объявления войны, с учетом и в соответствии с положениями статьи 2, будет квалифицироваться в качестве акта агрессии:
а) вторжение или нападение вооруженных сил государства на территорию другого государства или любая военная оккупация, какой бы временный характер она ни носила, являющаяся результатом такого вторжения или нападения, или любая аннексия с применением силы территории другого государства или части ее;
b) бомбардировка вооруженными силами государства территории другого государства или применение любого оружия государством против территории другого государства;
с) блокада портов или берегов государства вооруженными силами другого государства;
d) нападение вооруженными силами государства на сухопутные, морские или воздушные силы, или морские и воздушные флоты другого государства;
e) применение вооруженных сил одного государства, находящихся на территории другого государства по соглашению с принимающим государством, в нарушение условий, предусмотренных в соглашении, или любое продолжение их пребывания на такой территории по прекращению действия соглашения;
f) действие государства, позволяющего, чтобы его территория, которую оно предоставило в распоряжение другого государства, использовалась этим другим государством для совершения акта агрессии против третьего государства;
g) засылка государством или от имени государства вооруженных банд, групп, иррегулярных сил или наемников, которые осуществляют акты применения вооруженной силы против другого государства, носящие столь серьезный характер, что это равносильно перечисленным выше актам, или его значительное участие в них».
Отже, з урахуванням вищевикладених норм міжнародного гуманітарного права на території України розпочався збройний конфлікт внаслідок акту агресії рф при наступних обставинах.
Так, 24.02.2022 близько 05:15 збройними силами російської федерації нанесено ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об'єктам України, а також введено на територію суверенної держави війська країни-агресора. У зв'язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05:30 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 днів. Зазначений Указ затверджений прийнятим Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. Згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» від 22.05.2022 № 2263-ІХ - строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
15.08.2022 Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в України» затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в України», яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб, який наразі діє.
Таким чином, з 24.02.2022 і до цього дня дії РФ проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст.3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії РФ проти України.
Починаючи з 24 лютого 2022 року збройні формування РФ вторглися на територію Херсонської області та встановили контроль над нею, у тому числі через створені окупаційні адміністрації.
Тобто, відповідно до ст.42 Гаазького положення від 18.10.1907, територіям. Херсона та області є окупованою, оскільки фактично перебуває під владою армії рф.
Відповідно до п.7 ст.1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» - «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації».
Статтею 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) з 01.03.2022 до 11.11.2022» Херсонська міська територіальна, в тому числі місто Херсон перебували в тимчасовій окупації.
Після окупації Херсонської міської територіальної громади, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій ними території області шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади міста.
Починаючи з 25.04.2022 представниками військових формувань РФ захоплено приміщення Херсонської міської ради за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 37, та фактично заблоковано діяльність міської влади.
Всупереч законного порядку установленого Конституцією України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими діючими нормативно-правовими актами, на тимчасово окупованій території Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області, цілеспрямовано було створено підпорядковану, керовану та фінансовану російською федерацією окупаційну адміністрацію - «Военно-гражданская администрация в Херсонской области», в яку входили органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованою територією України, з метою подальшого утримання адміністративно-політичного контролю на захопленій військовим шляхом території.
При цьому, представники підконтрольних російській федерації самопроголошених органів узурпували виконання владних функцій держави, а також підприємств, установ та організацій на тимчасово окупованій території, здійснювали підбір кадрів для зайняття посад в незаконних самопроголошених органах, державних підприємствах, у тому числі із числа громадян України, які на той час перебували на вказаній тимчасово окупованій території.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, ОСОБА_9 , з 23.11.2021 року перебуваючи на посаді керівника КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, являючись громадянином України, у період з 23.04.2022 р. по 22.12.2022 р., діючи умисно з метою завдання шкоди національній безпеці України, будучи достеменно проінформованим та розуміючи факт захоплення частини Херсонської області збройними силами РФ, у тому числі територію м. Херсон, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід'ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, за власної ініціативи, вчинив умисні дії з пособництва державі-агресору Російській Федерації та її збройним формуванням шляхом реалізації дій та рішень держави-агресора, її збройних формувань, добровільного збору та передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора Російської Федерації та її збройним формуванням.
ОСОБА_9 упродовж червня-вересня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсон, займаючи вище вказану посаду, надавав військовослужбовцям збройних сил Російської Федерації потужності підприємства та організував здійснення працівниками зазначеного підприємства ремонту військової автомобільної техніки збройних формувань російської федерації, а саме: марки «GMC» та марки «ВАЗ» модель «Нива» білого кольору (більш конкретні ідентифікуючі ознаки автомобілів під час досудового розслідування не встановлено).
Також, ОСОБА_9 , перебуваючи на території м. Херсон, у період з червня по вересень 2022 року, на виконання вказівок окупаційної адміністрації, надавав транспортні засоби, які перебували на балансі підприємства КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради на потреби збройних формувань російської федерації, зокрема для здійснення передислокації військовослужбовців збройних сил Російської Федерації по тимчасово окупованій території Херсонської області.
Крім того, ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді начальника комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, у третій декаді вересня 2022 року, на виконання рішення окупаційної адміністрації щодо проведення незаконного референдуму, надавав вказівки підлеглим працівникам про розміщення в салонах маршрутних автобусів агітаційних листівок з проросійською агітацією щодо проведення референдуму за вступ Херсонської області до складу Російської Федерації.
Також ОСОБА_9 , наприкінці жовтня 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Херсона, добровільно, діючи на шкоду Україні, на виконання розпорядження окупаційної адміністрації, організував незаконне транспортування на тимчасово окуповану лівобережну територію Херсонської області транспортних засобів, які перебували на балансі КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, зокрема 26 (двадцяти шести) одиниць маршрутних автобусів марки «АТАМАН» А-092Н6 ISUZU та 11 (одинадцять) одиниць маршрутних автобусів марки «ЕТАЛОН», а саме: Автобуси марки «АТАМАН» А-092Н6 ISUZU середня балансова вартість одиниці станом на 01.03.2023 становить 1 млн. 726 тис. 666 грн. 66 коп.: НОМЕР_1 н.к. НОМЕР_71, НОМЕР_2 н.к. НОМЕР_3 , НОМЕР_4 н.к. НОМЕР_5 , НОМЕР_6 н.к. НОМЕР_7 , НОМЕР_8 н.к. НОМЕР_9 , НОМЕР_10 н.к. НОМЕР_11 , НОМЕР_12 н.к. НОМЕР_13 , НОМЕР_14 н.к. НОМЕР_15 , НОМЕР_16 н.к. НОМЕР_17 , НОМЕР_18 н.к. НОМЕР_19 , НОМЕР_20 н.к. НОМЕР_21 , НОМЕР_22 н.к. НОМЕР_23 , НОМЕР_24 н.к. НОМЕР_25 , НОМЕР_26 н.к. НОМЕР_27 , НОМЕР_28 н.к. НОМЕР_29 , НОМЕР_30 н.к. НОМЕР_31 , НОМЕР_22 н.к. НОМЕР_32 , НОМЕР_33 н.к. НОМЕР_34 , НОМЕР_35 н.к. НОМЕР_36 , НОМЕР_37 н.к. НОМЕР_38 , НОМЕР_39 н.к. НОМЕР_40 , НОМЕР_41 н.к. НОМЕР_42 , НОМЕР_43 н.к. НОМЕР_44 , НОМЕР_45 н.к. НОМЕР_46 , НОМЕР_47 н.к. НОМЕР_48 н.к. НОМЕР_49 , автобуси марки «ЕТАЛОН» А-08128 середня балансова вартість одиниці станом на 01.03.2023 становить 1 млн. 476 тис. грн.: НОМЕР_50 н.к. НОМЕР_72, НОМЕР_51 н.к. НОМЕР_52 , НОМЕР_53 н.к. НОМЕР_54 , НОМЕР_55 н.к. НОМЕР_56 , НОМЕР_57 н.к. НОМЕР_58 , НОМЕР_59 н.к. НОМЕР_60 , НОМЕР_61 н.к. НОМЕР_62 , НОМЕР_63 н.к. НОМЕР_64 , НОМЕР_65 н.к. НОМЕР_66 , НОМЕР_67 н.к. НОМЕР_68 , НОМЕР_69 н.к. НОМЕР_70 загальною вартістю 61 129 333 грн. 20 коп.
Крім того, ОСОБА_9 22 грудня 2022 року, займаючи вище вказану посаду, добровільно здійснив реєстрацію так званого КП «Херсонкомунтранссервис» Херсонского городского совета» в «Единый государственный реестр юридических лиц» за законодавством Російської Федерації.
Таким чином, судом дії ОСОБА_9 кваліфіковані за ч.1 ст.111-2 КК України як вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченогоОСОБА_9 посилається на незаконність та необґрунтованість вироку з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам провадження та істотного порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вважає, що під час дослідження доказів сторони обвинувачення ці обставини не були підтверджені показаннями свідків у судовому засіданні.
Зазначає, що свідки під час допиту у судовому засіданні фактично висловили своє припущення про надання вказівок ОСОБА_9 щодо ремонту автівок, надання автобусів та розміщення агітаційних матеріалів в автобусах.
На думку захисника, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_9 здійснив перереєстрацію підприємства за законодавством рф, передав матеріальні ресурси, здійснював господарську діяльність у взаємодії з рф та окупаційною владою, що передбачено диспозицією ч.4 ст.111-1 КК України.
За встановлених обставин, в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.111-1 КК України.
Просить вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2025 щодо ОСОБА_9 за ч.1 ст.111-2 КК України - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У запереченнях представник цивільного позивача ПАТ акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_8 вказує на необґрунтованість апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , просить її залишити без задоволення, а вирок міського суду Херсонської області від 10.03.2025 щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Відповідно до вимог ст.135 КПК України обвинувачений ОСОБА_9 вважається таким, якого належно повідомлено про виклик до суду, з моменту опублікування повістки про його виклик в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» шляхом опублікування оголошення із повісткою про її виклик до суду та опублікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, які надіслані захиснику ОСОБА_7 .
Позиції сторін.
Заслухавши доповідь судді, позицію захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , яка підтримала апеляційні вимоги сторони захисту, просила їх задовольнити, позицію прокурора та представника цивільного позивача ПАТ акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, за встановлених і викладених у вироку обставин, підтверджені зібраними у встановленому законом порядку доказами, дослідженими у суді та проаналізованими у вироку.
Згідно із ч.1 ст.94 КПК України суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч.3 ст.17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_9 повністю доведена, а вчинене ним кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано за ч.1 ст.111-2 КК України за ознаками вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) з урахуванням та дотримання загальних засад, встановлених процесуальним законом для такого розгляду в порядку спеціального судового провадження відповідно до вимог ч.3 ст.323 КПК України.
Як випливає з вироку, суд дійшов висновку про доведеність винуватостіОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, встановивши при цьому усі необхідні елементи складу злочину, у тому числі і його об'єктивну та суб'єктивну сторони.
Що ж до питання дотримання порядку здійснення спеціального досудового розслідування та вимог кримінального процесуального закону під час спеціального судового розгляду кримінального провадження, то порушень вимог КПК України допущено не було.
Так, положеннями ст.297-1 КПК України передбачено, що спеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121,частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1,147,частинами другою - п'ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258-6, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369 2, 370, 379, 400, 408, 436, 4361, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.
Згідно із ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Згідно постанови слідчого від 05.06.2023 року, ОСОБА_9 оголошений у розшук (том 1 арк. провадження 113-116).
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.06.2023 задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБ України в Херсонській області про застосування запобіжного заходу та обрано щодо ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави з подальшим доставленням до слідчого судді, суду не пізніше 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження для розгляду за його участю питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м'який (том 1 арк. провадження 117-120, том 5 арк. провадження 1-4).
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.06.2023 задоволено клопотання старшого слідчого відділу УСБ України в Херсонській області та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22023230000000069 від 31.03.2023, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України (том 1 арк. провадження 124-127).
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.11.2023 задоволено клопотання прокурора і вирішено здійснювати Херсонським міським судом Херсонської області спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №22023230000000069 від 31.03.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України (том 1 арк. провадження 149-152, том 5 арк. провадження 23-26).
Відповідно до матеріалів справи, про день та час судового розгляду ОСОБА_9 повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження шляхом розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, веб-сайті Офісу Генерального прокурора та були вручені захиснику ОСОБА_7 , що свідчить про виконання судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону щодо повідомлення та виклику обвинуваченого.
Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала усі можливості для того, щоб забезпечити дотримання усіх передбачених КПК України прав обвинуваченого ОСОБА_9 .
Як випливає з матеріалів справи, суд першої інстанції неупереджено, всебічно, повно, дослідивши надані учасниками процесу докази в їх сукупності, та обґрунтовано ухвалив обвинувальний вирок.
Колегією суддів не встановлено упередженого ставлення як органу досудового розслідування, так і суду до учасників процесу, його зацікавленість в результатах розгляду кримінального провадження, а також не створення судом першої інстанції необхідних умов для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків, що свідчило б про порушення вимог ст.22 КПК України.
Доводи захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення були предметом перевірки в суді першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.
Винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.111-2 КК України, повністю підтверджується дослідженими в ході судового розгляду доказами, зокрема:
- показаннями свідка ОСОБА_13 , який показав, що працював начальником служби економічної безпеки у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 , після окупації Херсонської області продовжував працювати. Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_9 їздив на наради з призначеними керівниками військової окупаційної адміністрації, в тому числі з Кобцем, зустрічався з куратором ОСОБА_14 , начальником колонії № 90. ОСОБА_9 надавав вказівки щодо ремонту військової автомобільної техніки збройних формувань російської федерації, а саме: марки «GMC» та марки «ВАЗ» модель «Нива» білого кольору. Крім того, ОСОБА_9 надав два транспортні засоби марки «Богдан», які перебували на балансі підприємства КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, на потреби збройних формувань російської федерації. Також ОСОБА_9 надав вказівки відділу експлуатації щодо розміщення в салонах маршрутних автобусів агітаційних листівок з проросійською агітацією. Крім того, влітку 2022 року ОСОБА_9 надавав автобусну техніку КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради для здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90» з метою будівництва останніми інженерно-фортифікаційних споруд в інтересах зс рф на тимчасово окупованій території. В той же час зазначив, що він особисто вказівок ОСОБА_15 не чув, але без прямої вказівки керівника підприємства нічого не робилося. Також він чув, що ОСОБА_15 нанесли тілесні ушкодження люди у військовій формі через те, що він вивіз кошти, які повинний був заплатити працівникам підприємства - за 10 днів до деокупації;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні показала, що під час окупації Херсонської області вона працювала старшим диспетчером у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 . Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_9 підтримував дружні відносини із заступником голови воєнно-цивільної адміністрації м. Херсон ОСОБА_14 , надавав вказівки щодо розміщення в салонах маршрутних автобусів агітаційних листівок з проросійською агітацією, виділення транспортних засобів підприємства на заходи, що проводилися окупаційною адміністрацією, здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90» та з колонії у с. Дар'ївки на копку траншей (4-5 автобусів), передачі автобусу марки «Богдан» на потреби збройних формувань російської федерації; організував незаконне транспортування на тимчасово окуповану лівобережну територію Херсонської області транспортних засобів, які перебували на балансі КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради. Зазначила, що ОСОБА_9 такі дії вчиняв добровільно, це відслідковувалося за зовнішніми ознаками спілкування з особами рф. Вона не бачила, щоб до ОСОБА_9 застосовувалися насильницькі дії. Він особисто давав вказівку перевіряти маршрути та фотографувати на предмет розміщення агітаційних листівок;
- показаннями свідка ОСОБА_17 , який показав, що працював у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради головним механіком, здійснював контроль за ремонтом автотранспорту, керівником був ОСОБА_9 , в тому числі і під час окупації. Під час окупації ОСОБА_9 спілкувався на території підприємства з військовим рф, представниками окупаційної влади, начальником 90 колонії, ОСОБА_14 , відносини були дружелюбними. Щодо передачі активів підприємства йому особисто нічого невідомо. Знає, що транспорт підприємства їздив до 90 колонії возили засуджених на автобусах Еталон. Відомо, що військовим рф передали автобус Богдан - ОСОБА_9 надавав розпорядження передати автобус двом військовим, які за ним приїдуть (прийшли 2 особи в чорному, розпізнавальних знаків він не бачив). Бачив, що в автобусах були розміщені листівки про безкоштовну медицину у м. Херсоні рф, такі вказівки міг давати лише директор. Під час окупації зарплату отримував в російських рублях. Особисто з ним ОСОБА_19 бесід під час окупації не вів. Також знає, що за розпорядженням ОСОБА_15 ремонтували військову техніку на території підприємства, наприклад марки Нива з латинською літерою «v», броньований джип, яким користувався ОСОБА_20 , запчастини привозили ті, чию техніку ремонтували. В жовтні 2022 р. ОСОБА_19 сказав віддати автобуси Еталони , Атамани , Мани водіям у цивільному у супроводженні військових. Автотранспорт ремонтували його підлеглі, оскільки ОСОБА_19 дав розпорядження - його треба було виконати;
- показаннями свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні показав, що під час окупації Херсонської області працював начальником безпеки руху та охорони праці у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 . Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_9 добровільно співпрацював з окупаційною владою та окупаційними військами, зокрема підтримував дружні відносини із заступником голови воєнно-цивільної адміністрації м. Херсон від окупаційної влади ОСОБА_14 та головою воєнно-цивільної адміністрації м. Херсон ОСОБА_25 (приїжджав до ОСОБА_15 по 2 рази на тиждень, їх спілкування було товариським). Також до ОСОБА_15 приїзжав регулярно начальник СІЗО. У ОСОБА_15 в кабінеті на столі була конституція рф, на його питання щодо діяльності на користь рф ОСОБА_19 йому відповідав, що всі будуть в рф. Так, ОСОБА_9 надавав автотранспорт підприємства представникам окупаційної влади та окупаційних військ на їх вимогу. ОСОБА_9 надавав вказівки щодо розміщення в салонах маршрутних автобусів підприємства агітаційних листівок з проросійською агітацією. Крім того, ОСОБА_9 надавав вказівки щодо виділення транспортних засобів підприємства для здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90», передачі автобусу марки «Богдан» на потреби збройних формувань російської федерації. Особисто ОСОБА_19 говорив на планерках, що все тут буде росія і після приєднання «ми будемо в шоколаді». ОСОБА_19 отримував перепуски щодо руху автобусів на АРК, автобуси надавалися для виконання завдань окупаційної влади, розпорядження він надавав начальнику експлуатації ОСОБА_26 , а вона водіям. Ремонт автомеханіки окупаційної влади та військових також здійснювався за його вказівкою, він особисто бачив ремонт 1 бтр, 3 легкових авто, 2 автомобілів Урал. Ремонт техніки військових рф мав систематичний характер - вони могли приїжджати і вночі;
- показаннями свідка ОСОБА_27 , який в судовому засіданні показав, що під час окупації Херсонської області він працював водієм у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 . Під час окупації зарплату отримував і в гривнях і в рублях. ОСОБА_15 бачив не часто, оскільки був водієм маршрутного автобуса. Бачив на території підприємства як приїжджали військові, окупаційна влада та ОСОБА_19 з ними спілкувався. З візуальної поведінки не вбачалося, що він діє під примусом. Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_9 співпрацював з окупаційною владою та окупаційними військами, зокрема надавав вказівки щодо виділення транспортних засобів підприємства для здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90» для копки окопів під Миколаїв. Особисто в маршрутному автобусі, яким він керував, були розміщені агітаційні листівки щодо прийняття участі у референдумі за вказівкою ОСОБА_26 , якій дав відповідне розпорядження ОСОБА_19, перед деокупацією з підприємства були вивезені на лівий беріг більше 25 автобусів;
- показаннями свідка ОСОБА_28 , який в судовому засіданні показав, що під час тимчасовою окупації м. Херсона він працював охоронцем у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, зарплату отримував в рублях. Керівником вказаного підприємства залишався ОСОБА_9 і тільки він міг надавати вказівки підлеглим про вчинення певних дій. Знає, що в автобусах розміщалися рекламні листівки щодо референдум на користь росії. Розклеювала їх ОСОБА_29 начальник експлуатації, ймовірно за вказівкою ОСОБА_15 . На автобусах підприємства возили засуджених; кур та яйця з птахофабрики. Автобусів з підприємства в його зміну вивезли більше 25 одиниць, вважає, що за вказівкою ОСОБА_15 , оскільки такі розпорядження даються лише керівником, але він особисто не чув. На підприємстві бачив, як ремонтували декілька військових авто «Тигрів», також вважає, що за вказівкою директора. Перед деокупацією ОСОБА_19 з'являвся на підприємстві дуже зрідка. Також свідок зазначив, що він бачив з побоями ОСОБА_9 , з якою метою та за що йому невідомо. Побиття відбулося у період з 5 по 7 листопада 2022 року, тобто після того, як за вказівкою ОСОБА_9 вже були вивезені автобуси підприємства на лівий беріг;
- показаннями свідка ОСОБА_30 , який в судовому засіданні показав, що під час окупації Херсонської області працював слюсарем у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 , зарплату отримував в гривнях, останній місяць перед деокупацією в рублях. Перебуваючи на вказаній посаді, ОСОБА_9 співпрацював з окупаційною владою та окупаційними військами, до нього приїжджали неодноразово і військові рф, і працівники фсб. ОСОБА_19 неодноразово надавав вказівки щодо ремонту автомобільної техніки збройних формувань російської федерації, зокрема, джипу броньованого, яким користувався ОСОБА_20 , «Ниви» білого кольору, УАЗ-«буханки». Крім того, в салонах маршрутних автобусів підприємства за вказівкою директора в один день розмістили агітаційні листівки з проросійською агітацією. В останній місяць перед декокупацією була вказівка ОСОБА_15 підготувати автобуси, в основному Атамани - за ними приїхали військові рф з водіями, які працювали на лівому березі та забрали приблизно 25 автобусів Атаман та ще Еталони. Потім чув, що ці автобуси з'явилися на тимчасово окупованій території Херсонської області;
- показаннями свідка ОСОБА_31 , який в судовому засіданні пояснив, що під час окупації працював водієм у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, яке очолював ОСОБА_9 , здійснював пасажирські маршрутні перевезення. ОСОБА_9 співпрацював з окупаційною владою та окупаційними військами, зокрема, надавав вказівки щодо виділення транспортних засобів підприємства для здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90». Він особисто перевозив наприкінці березня-початку квітня 2022 р. засуджених з колонії 10 до колонії 90, вказівку йому ОСОБА_32 начальниця відділу експлуатації. Ще один раз він їздив в 7 колонію у Збур'ївці - там перевозили засуджених хворих на туберкульоз. Зазвичай такі поїздки проводилися у супроводі військових рф з БТРом, в автобус сідали військові один «руський», один «бурят». Вказав, що ОСОБА_33 безпосередньо підпорядковувалася ОСОБА_15 і самостійно без його відома такі вказівки робити не могла.
Зазначені вище показання свідків, суд першої інстанції правильно визнав достовірним джерелом доказів, оскільки вони узгоджуються між собою щодо фактичних обставин кримінального провадження та підтверджуються іншими письмовими доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 31.01.2023 з додатками - рапорт про виявлені ознаки кримінального правопорушення від 27.01.2023, пояснення ОСОБА_13 та ОСОБА_30 (том 4 арк. провадження 9-36);
- витягом з «Единого государственного реестра юридических лиц», що сформована з використаннням сервіса на офіцйному сайті «ФНС России» в мережі інтернет (том 4 арк. спарви 78-81), відповідно до якого 22 грудня 2022 року зареєстрована як юридична особа за російським законодавством «Коммунальное предприятие «Херсонский коммунальній сервис» Херсонского городского совета» з місцезнаходженням «Херсонская область Г.О. Херсонский г.Херсон», від імені юридичної особи без доручення має право діяти з 22.12.2022 « ОСОБА_34 » - керівник юридичної особи;
- листом КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради № 31/03/-1 від 31.03.2023, яким повідомлено про кількість станом на 24.02.2022 р. на балансі та в користуванні підприємства загальної кількості рухомого майна - 80 маршрутних автобусів, з яких 29 автобусів у користуванні. Визначено кількість автобусів переданих на тимчасове зберігання та користування за розпорядженням т.зв. голови військово-цивільної адміністрації ОСОБА_25 , при цьому наприкінці жовтня 2022 року з території підприємства вивезені 20 одиниць автобусів на лівобережжя річки Дніпро (перебуває під тимчасово окупацією). Також у вказаний період з території підприємства викрадено 26 одиниць маршрутних автобусів марки «АТАМАН» та 11 маршрутних автобусів марки "ЕТАЛОН" кількість вивезених одиниць техніки на тимчасово окуповану лівобережну територію Херсонської області;
- копією розпорядження № 181-р від 19.08.2022 т.зв. голови військово-цивільної адміністрації Херсонської територіальної громади Херсонського району Херсонської області « ОСОБА_35 » щодо передачі комунальному підприємству «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради для проведення господарської діяльності у зв'язку з виробничою необхідністю для належного надання містянам при організації перевезень автомобільним транспортом роботи комунальних служб та підприємств на території Херсонської міської територіальної громади, відповідно до якого директору комунального підприємства «Херсонський комунальний транспортний сервіс» « ОСОБА_36 » прийняти на тимчасове зберігання та користування автобуси МАN А78 в кількості 29 штук з подальшою реєстрацією (том 4 арк. справи 91); ксерокопією актів «приема-передачи автобуса МАN А78» кількості 29 одиниць, підписаних вищевказаними особами, при цьому слід зазначити, що вказані акти мають печатку на підписі « ОСОБА_37 » саме українського зразку - КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради з кодом юридичної особи 012335573, а прізвище та ініціали російською мовою обвинуваченого зазначені як « ОСОБА_37 », відповідають російському написанню - « ОСОБА_38 » (том 4 арк. провадження 98-120); копіями свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, тимчасових реєстраційних талонів, що свідчать про право користування або власності рухомого комунальному підприємству «Херсонського комунального транспортного сервісам» Херсонської міської ради (том 4 арк. провадження 122, 123-159);
- висновками судово автотоварознавчих експертиз СЕ-19/155-23/6631 АВ від 19.06.2023, СЕ-19/155-23/6638 АВ від 19.06.2023, якими визначено вартість автотранспорту, що перебував на балансі у КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради та який було вивезено на тимчасово окуповану лівобережну територію Херсонської області (том 4 арк. провадження 174-188, 198-206);
- протоколом пред'явлення речей для впізнання за фотознімком від 12.04.2023, в ході якого ОСОБА_13 впізнав агітаційну листівку рф, яка розклеювалася в салонах автобусів, які належать КП «ХКТС» (том 5 арк. провадження 12-138);
- протоколом огляду від 31.03.2023, в ході якого оглянуто публікацію в додатку «Telegram» за посиланням https://t.me/kherson_borsch/2587, в якій наявний текст (російською мовою): «Нашлись автобусы, которые россиянцы украли в Херсоне. Их засветили в одном из сюжетов пропагандонов об эвакуации из Каховки. Даже не убрали с них надписи, свидетельствующие, что они принадлежат КП «Херсонский коммунальный транспортный сервис» Херсонского городского совета» та фотознімки автобусів (том 5 арк. провадження 153-158);
- протоколом огляду предметів від 02.03.2023, в ході якого встановлено факт використання офіційної електронної скриньки КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, а саме kpxkts@ukr.net, в переписці з «Налоговой службой Херсонской области» (том 5 арк. провадження 162-169);
- протоколом огляду від 03.04.2023, в ході якого встановлено факт реєстрації так званого КП «Херсонкомунтранссервис» Херсонского городского совета» в «Единый государственный реестр юридических лиц» за законодавством Російської Федерації (том 5 арк. провадження 146-152).
При цьому сторона захисту не ставила під сумнів вищевказані докази, надані стороною обвинувачення, та не заявляла клопотань, передбачених приписами ч.3 ст.89 КПК України, з підстав, передбачених ст.85-87 КПК України.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, визначений КПК України, надано не було. При цьому суд створив сторонам необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов'язків.
Водночас, суд першої інстанції не взяв до уваги протоколи пред'явлення речей для впізнання за фотознімком від 12.04.2023 зі свідком ОСОБА_39 , оскільки зазначена особа не була безпосередньо допитана у судовому засіданні, відповідно до вимог ст.352 КПК України.
У допиті свідка ОСОБА_39 судом було відмовлено, оскільки вона знаходилася в судовому засіданні 07.05.2024 при допиті свідка ОСОБА_24 як вільний слухач та стверджувала, що вона не є свідком по цій справі, а просто керівник свідка, допит якого здійснюється судом.
Наведені вище докази не містять суперечностей та узгоджуються між собою щодо фактичним обставин учинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, а тому у суду не було підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість, достовірність і достатність, які в своїй сукупності та взаємозв'язку поза всяким сумнівом доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обґрунтовано взяті судом до уваги при ухваленні судового рішення.
Врахувавши всі обставини справи, суд першої інстанції дав належну оцінку позиції сторони захисту про невинуватість ОСОБА_9 , і обґрунтовано не прийняв її до уваги, оскільки вона суперечать фактичним обставинам кримінального провадження та спростовуються наведеними вище доказами, зокрема, показаннями свідків, які є послідовними та узгоджуються з відповідним документами, які підтвердили той факт, що ОСОБА_9 , будучи громадянином України, добровільно зайняв керівну посаду так званого начальника КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що свідки могли обмовити ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення через їх зацікавленість, в матеріалах провадження не має, а тому доводи апелянта про неналежність показаній цих осіб, (які не доводять саме той факт, який потрібно встановити), є неспроможними.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на положення ст.22 КПК України, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_9 повідомлявся судом першої інстанції про розгляд провадження у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом, а під час судового розгляду був присутній його захисник ОСОБА_7 .
Незважаючи на вказані обставини, жодних доказів на підтвердження можливого впливу на ОСОБА_9 з боку осіб, які представляли окупаційну владу країни-агресора РФ, стороною захисту надано не було.
Не було надано таких доказів стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
З урахуванням наведеного та враховуючи, що суд не уповноважений на здійснення перевірки обставин, про які не повідомляла сторона захисту, наведені доводи захисника, колегія суддів розцінює виключно як спосіб захисту, а неповноти судового розгляду не вбачає.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що співпраця ОСОБА_9 із окупаційної владою РФ мала довготриваючий характер та він, за наявності такого бажання, протягом всього часу міг би знайти можливість припинити її, покинути окуповану територію Херсонської області тощо, втім ним не скористався.
Підсумовуючи свої висновки у цій частині, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що жодний із досліджених судом доказів та жодна з обставин, які ними підтверджуються, не вказує на те, що ОСОБА_9 вчинив інкриміноване діяння недобровільно.
Вищевказані показання свідків та письмові докази у кримінальному провадженні, в їх взаємозв'язку та сукупністю, на переконання колегії суддів апеляційного суду, повністю доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України.
Суд першої інстанції, оцінюючи в сукупності всі докази у кримінальному провадженні, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вони є належними, допустимими і достатніми, та такими, що в повній мірі доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.
Ці докази ретельно досліджені під час судового засідання та мотивовано взяті до уваги в основу ухваленого по справі обвинувального вироку.
Безпідставними є твердження захисника на те, що жоден із доказів, на які посилається суд першої інстанції, не доводять винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Зокрема, є неспроможними доводи про те, що свідки під час допиту у судовому засіданні фактично висловили своє припущення про надання вказівок ОСОБА_9 щодо ремонту автівок, надання автобусів та розміщення агітаційних матеріалів в автобусах, оскільки всі допитані свідки тим, чи іншим чином зазначили про добровільність співпраці ОСОБА_9 з окупаційною владою.
Свідок ОСОБА_13 зазначив, що, перебуваючи на посаді, ОСОБА_9 їздив на наради з призначеними керівниками військової окупаційної адміністрації, в тому числі з Кобцем, зустрічався з куратором ОСОБА_14 , начальником колонії № 90. ОСОБА_9 надавав вказівки щодо ремонту військової автомобільної техніки збройних формувань російської федерації, надав транспортні засоби, які перебували на балансі підприємства КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, на потреби збройних формувань російської федерації. Також ОСОБА_9 надав вказівки щодо розміщення в салонах маршрутних автобусів агітаційних листівок з проросійською агітацією. Крім того, влітку 2022 року ОСОБА_9 надавав автобусну техніку КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради для здійснення перевезення ув'язнених Державної установи «Північна виправна колонія №90» з метою будівництва останніми інженерно-фортифікаційних споруд в інтересах зс рф на тимчасово окупованій території. В той же час зазначив, що він особисто вказівок ОСОБА_15 не чув, але без прямої вказівки керівника підприємства нічого не робилося. Також він чув, що ОСОБА_15 нанесли тілесні ушкодження люди у військовій формі через те, що він вивіз кошти, які повинний був заплатити працівникам підприємства - за 10 днів до деокупації.
Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_24 , крім зазначеного, додали, що ОСОБА_9 такі дії вчиняв добровільно, це відслідковувалося за зовнішніми ознаками спілкування з особами рф. Не бачили, щоб до ОСОБА_9 застосовувалися насильницькі дії.
Також, є безпідставними посилання захисника про те, що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, а його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.111-1 КК України.
Згідно диспозиції ч.4 ст.111-1 КК України, відповідальність за нею настає в разі передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.
Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні документи щодо того, що на обвинуваченого ОСОБА_9 покладався обов'язок самостійно або через інших осіб виготовляти та реалізовувати продукцію, виконувати роботу чи надавати послуги вартісного характеру, що мають цінову визначеність, укладати договори щодо здійснення таких послуг та ін.
ОСОБА_9 не мав статусу підприємця, не займався господарською діяльністю на окупованій території.
Не надано таких доказів стороною захисту і під час апеляційного розгляду.
Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані стороною обвинувачення докази, які зібрані під час досудового розслідування, надані свідками показання безпосередньо у судовому засіданні доводять беззаперечно (поза розумним сумнівом), що ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.111-2 КК України.
Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів апеляційного суду, дії обвинуваченого ОСОБА_9 , судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч.1 ст.111-2 КК України, як вчинення умисних дій, спрямованих на допомогу окупаційній адміністрації держави-агресора (пособництво), вчинені громадянином України, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації рішень окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільної підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам окупаційної адміністрації держави-агресора.
А тому підстав для скасування обвинувального вироку щодо ОСОБА_9 та закриття кримінального провадження щодо нього, як про це ставлять питання апелянт, колегія суддів не знаходить.
Призначаючи ОСОБА_9 вид та міру покарання, суд першої інстанції з дотриманням вимог ст.50, 65 КК України врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, яке віднесено до особливо тяжких злочинів, проти основ національної безпеки України, конкретні обставини та наслідки, дані про його особу, що він раніше не судимий, відомості про наявність утриманців відсутні, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, є громадянином України, який під час війни добровільно співпрацював з окупантами, характер займаної ним посади - керівника КП «Херсонський комунальний транспортний сервіс» Херсонської міської ради, а також те, що він переховується на тимчасово окупованій території України.
Також суд урахував, що обставини, які пом'якшують покарання, відсутні, обставиною, що обтяжує покарання, суд визнав вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
З урахуванням цих конкретних обставин справи, суд обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_9 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства та правильно призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 12 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах і організаціях усіх форм власності строком на 15 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю,в межах санкції ч.1 ст.111-2 КК України.
Таке покарання, на думку колегії суддів, є справедливим, пропорційним, співрозмірним ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Всі інші обставини, на які посилається в апеляційній скарзі захисник, були відомі суду під час розгляду кримінального провадження та цілком враховані судом при ухваленні обвинувального вироку.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які можуть бути підставами для скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч.2 ст.376, ст.404, 407, 419 КПК України, апеляційний суд.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченогоОСОБА_9 - залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 10.03.2025 щодо ОСОБА_9 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її оголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4