Єдиний унікальний номер 728/2454/25
Номер провадження 2/728/888/25
(повне)
11 грудня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.,
а також
позивача - не з'явилася,
представника позивача - адвоката Ковалюха В.М.,
відповідача - не з'явилася,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення грошової компенсації за частку майна, що є у спільній частковій власності, негайно після закінчення судового розгляду ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 24.09.2025 № 728/2454/24 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 (далі також - Позивач), представництво інтересів якої здійснює адвокат Ковалюх Василь Миколайович, до ОСОБА_2 (далі також - Відповідач), за змістом якого Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в сумі 291776,31 грн за 1/2 частку автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі CADDY, 2013 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, припинивши право ОСОБА_1 на 1/2 частку зазначеного автомобіля..
2. Згаданою ухвалою Суду вирішено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
3. Ухвалою Суду від 22.10.2025 № 728/2454/25 відкладено проведення підготовчого засідання у справі, в зв'язку з неналежним повідомленням Відповідача, до 09 години 00 хвилин 20 листопада 2025 року.
4. Так ухвалою Суду від 20.11.2025 № 728/2454/25 закрито підготовче засідання й призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті на 14 годину 00 хвилин 11 грудня 2025 року.
5. У судове засідання з розгляду справи по суті з'явився представник Позивача та зазначив, що Позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
6. Відповідач ОСОБА_2 , була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, зокрема шляхом публікації оголошення про виклик на сайті Суду, однак у судове засідання не з'явилася, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала.
7. За вищевказаних фактичних обставин, на підставі вимог положень статті 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України), Судом було прийнято рішення щодо заочного розгляду справи, про що постановлено відповідну протокольну ухвалу.
ІІ. Позиції учасників справи.
8. В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач вказує, що вона являється власником 1/2 частини автомобіля марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року.
9. Право власності Позивача на 1/2 частку вищезазначеного автомобіля підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 02.04.2024 приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Кухтою Д.О.
10. Згідно свідоцтва про право на спадщину іншої 1/2 частки вищезазначеного автомобіля являється рідна сестра Позивачки та донька померлого ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у користуванні якої й знаходиться автомобіль та свідоцтво про його державну реєстрацію.
11. Згідно з інформацією Державної митної служби України від 20.08.2025 автомобіль з VIN-кодом НОМЕР_3 виїхав з території України 04.06.2023.
12. В зв'язку з відсутністю можливості володіти та користуватися спадковим майном, а саме автомобілем марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, державний номерний знак НОМЕР_4 , або поділити настурі, а тому Позивач просить Суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію в сумі 291 776,31 грн за 1/2 частку автомобіля марки VOLKSWAGEN, моделі CADDY, 2013 року випуску, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, припинивши право ОСОБА_1 на частку зазначеного автомобіля.
13. Як на правову підставу своїх вимог посилається на положення статей 183, 364, 1268, 1278, 1297 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України).
14. Зокрема, за змістом статті 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділ, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
15. Під час судового розгляду представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити у повному обсязі.
16. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що своїм правом на подання відзиву остання не скористалася, доводи Позивача не спростувала.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
17. Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.04.2024, виданого приватним нотаріусом Ніжинського районного нотаріального округу Чернігівської області Кухтою Д.О., зареєстрованого в реєстрі за № 397, посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем автомобіля марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип - легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, є його дочки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/2 частку та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 1/2 частку(а.с. 6).
18. Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку автомобіля видано ОСОБА_1 02.04.2024 № в реєстрі 397, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 02.04.2024 № витягу 76446866(а.с. 6 зворот - 7).
19. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів виданого Головним сервісним центром МВС від 18.09.2025 власником автомобіля марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, із об'ємом двигуна - 1598 см3., являється ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10)
19. Згідно наданої інформації Державної митної служби України від 20.08.2025 № 19/19-02-02/8.19/4083 транспортний засіб марки “VOLKSWAGEN» моделі “CADDY» (VIN-код № НОМЕР_3 ), номер державної реєстрації НОМЕР_4 , перетнув митний кордон України на виїзд (пункт пропуску НОМЕР_6 ) 04.06.2023 в 00 годин 15 хвилин й пройшов митне оформлення у режимі “Імпорт (Випуск для вільного обігу)» за митною декларацією типу “ІМ40ДЕ»(а.с. 8-9).
20. Відповідно до інформації отриманої на сайті Avto Rio в мережі Інтернет середня ринкова вартість автомобіля VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуск 2013 року, становить 14 166,00 доларів США (а.с.10 зворот - 11).
Згідно офіційного курсу Національного банку України ця сума становить 583 555,62 грн. В свою чергу вартість 1/2 частки автомобіля становить 291 776,31 грн (а.с. 12).
21. Також на підтвердження витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, Позивачем долучено копію договору про правничу допомогу від 03.10.2024 та детальний опис робіт(наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги і квитанцію від 18.09.2025 до прибуткового касового ордера № 52 (а.с. 14-15).
22. Згідно з відомостями інформаційної довідки від 22.09.2025 № 01-07/214, виданої Батуринською міською радою, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , мала прізвище Мосіо, згідно з повідомленням ЄДДР/органу ДМС (а.с. 21).
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
23. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
24. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
25. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
26. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
27. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
28. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що перш за все потребує вирішення питання доцільності й ефективності обраного способу захисту порушеного права, а саме - здійснення поділу спільного майна подружжя і виділення у власність частки.
29. Так, відповідно до частини першої статей 3, 15, 16 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
30. У загальному розумінні захист цивільних прав слід розуміти як передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. У кожній конкретній справі позивач на власний розсуд обирає спосіб (способи) захисту його порушеного, оспорюваного чи невизнаного права.
31. Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням статей 55, 124 Конституцій України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право саме на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
32. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (статті 8, 9 Конституції України), ніж положення Законів України, зокрема кодексів, порушене цивільне право чи інтерес підлягають судовому захисту у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію. Вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).
33. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Разом з тим цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено в цій статті.
34. Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності особа здійснює незалежно від волі інших осіб, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.
35. За загальним правилом власник самостійно розпоряджається своїм майном. Розпорядження об'єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості, одночасно майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно) (частина перша статті 355 ЦК України).
36. За вимогами частин першої, другої статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.
37. Враховуючи фактичні обставини, встановлені у пунктах 16, 18 цього рішення, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_3 , згідно з вищевказаними правилами спадкування.
38. Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
39. Відповідно до статті 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім'я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.
40. За змістом статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців право на виділ його частки в натурі.
41. Правила виділу частки із майна, що є у спільній частковій власності сформульовані в статті 364 ЦК України, згідно якої співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки спільного майна не допускається згідно із законом, а неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу) співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласнику може бути надана лише за його згодою. Право на частку у спільної часткової власності у співвласника, який отримав компенсацію, припиняється з дня її отримання.
42. Так в частині другій статті 184 ЦК України зазначено, що неподільною є річ, не можна поділити без втрати її цільового призначення.
43. У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №501/2148/17 (провадження №°61-22087св19) зроблено висновок, що поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки із майна, що є у спільній частковій власності, правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності співвласникам, - тоді має місце не виділ, а поділ спільного майна. Тобто поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.
44. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
45. Суд зауважує, що приписи статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни), треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач, згідно зі статтею 365 ЦК України, заявив вимогу про припинення його права на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання Позивачем грошової компенсації); (б) якщо позивач таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок у суду відсутні.
46. Саме до такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
47. Відповідно, на переконання Суду, спірні правовідносини стосуються саме поділу рухомого майна і оптимальним способом вирішення цього юридичного спору є стягнення компенсації в розмірі частки спільного майна.
48. За таких обставин, Суд визнає наявність порушення прав Позивача як співвласника автомобіля марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип - легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , зареєстрований ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, який належав померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , виданого ТСЦ 7443 від 02 квітня 2013 року, та приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права є стягнення компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки марки VOLKSWAGEN моделі CADDY, випуску 2013 року, сірого кольору, шасі (кузов) № НОМЕР_3 , тип - легковий, державний номерний знак НОМЕР_4 , в розмірі 291 776,31 грн (двісті дев'яносто одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень 31 коп.).
V. Розподіл судових витрат.
49. Суд наголошує, що згідно положеннями статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
50. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
51. При цьому Суд враховує, що згідно з частиною першою статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
52. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
53. Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі станом на 01.01.2025 дорівнював 3 028,00 грн.
54. Згідно з платіжною інструкцією АТ КБ“ПРИВАТБАНК» від 18.09.2025 № 2.315060983.1 Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 334,22 грн, що дорівнює 1 відсотку ціни цього позову.
55. Також за змістом статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
56. Окрім того, у відповідності до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
57. На підтвердження понесення витрат, пов'язаних з правничою допомогою Позивачем долучено до матеріалів копію договору про надання правничої допомоги від 03.10.2025 б/н, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Ковалюхом В.М., копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги на суму 8 000,00 грн і копію квитанції від 18.09.2025 до прибуткового касового ордера № 52, якою підтверджується оплата послуг адвокату у розмірі 8 000,00 грн.
58. Оцінюючи надані документи Суд наголошує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
59. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання щодо оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
60. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
61. Так, у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічні посилання мають постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22, від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, додаткові постанови ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19).
62. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема:
- час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець;
- вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні;
- тривалість розгляду і складність справи тощо.
При цьому для Суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
63. Вирішуючи останнє, Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови ВП ВС від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, постанови КГС ВС від 24.04.2024 у справі № 922/3850/23, 11.04.2024 у справі № 910/11136/23, постанови КЦС ВС від 22.11.2023 року у справі № 220/571/21, від 20.06.2024 у справі № 760/11612/23).
64. Підсумовуючи наведене, враховуючи незначну складність цієї справи, наявність доволі сталої судової практики щодо розгляду аналогічних питань, проведення декількох засідань, Суд вважає, що сплачений судовий збір та витрати, пов'язані проведенням оцінки, має бути компенсовано Відповідачем на користь Позивача у заявленому розмірі - 2 334,21 грн (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 21 коп.), а також витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, частково у розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.).
65. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації за частку майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності, у розмірі 1/2 вартості спадкового майна, а саме автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель CADDY, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 , що у твердому грошовому виразі становить 291 776,31 грн (двісті дев'яносто одна тисяча сімсот сімдесят шість гривень 31 коп.).
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 2 334,21 грн (дві тисячі триста тридцять чотири гривні 21 коп.) у рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 коп.) рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 22 грудня 2025 року.
Суддя Є.М. Сороколіт