Дата документу 17.11.2025 Справа № 336/8890/25
Єдиний унікальний №336/8890/25 Слідчий суддя в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-сс/807/854/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст.183 КПК України
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянула 17 листопада 2025 року у м.Запоріжжя в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дружківка Донецької області, громадянина України, який має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_7 - в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8 .
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_7 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 від 15 вересня 2025 року вирішено: «Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087080000243 від 12 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307 КК України». З огляду на вказану ухвалу, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозра не може вважатися обґрунтованою, оскільки інші докази, на які послався слідчий у власному клопотанні, зокрема висновок судово-хімічної експертизи від 13 вересня 2025 року, були отримані після здійснення обшуку, у проведенні якого слідчим суддею відмовлено.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та за застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в ході досудового розслідування зібрано вагомі докази щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення.
Зазначає, що під час проведення досудового розслідування встановлено щодо підозрюваного наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Повідомляє, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. Підозрюваний не є неповнолітнім чи особою похилого віку, стан його здоров'я дозволяє перебувати в умовах слідчого ізолятору, він не має постійного джерела доходу, місця роботи, міцних соціальних зв'язків і утриманців.
Вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначає, що своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що запобіжний захід у виді взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Прокурор посилається на те, що при розгляді клопотання слідчим суддею неповно вивчено всі обставини справи, та його висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
На думку прокурора, існують достатні підставі вважати, що підозрюваний становить суспільну небезпеку та потребує ізоляції від суспільства для того, щоб запобігти вчиненню ним інших злочинів.
Згідно з ухвалою слідчого судді, у провадженні СВ відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження №12025087080000243, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307 КК України.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вищевказаним клопотанням, яким просить застосувати до вищеназваного підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.
З обставин пред'явленої підозри слідує, що при невідомих обставинах ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, в особливо великих розмірах, в порушення вимог статей 25, 26 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів», придбав зіп-пакет із кристалічною речовиною, яка згідно з висновками судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-25/20909-НЗПРАП від 13 вересня 2025 року являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1іл-пентан-1-он). Придбавши, таким чином, особливо небезпечну психотропну речовину, ОСОБА_6 почав зберігати її при собі, з метою подальшого збуту, та направився за місцем мешкання, а саме до приміщення буд. АДРЕСА_2 , де поклав зіп-пакет із кристалічною речовиною до відділення дивану у приміщенні кімнати, де продовжував зберігати зазначену речовину.
В період часу з 23 години 25 хвилин 12 вересня 2025 року до 01 години 11 хвилин 13 вересня 2025 року в ході проведення обшуку за адресою: м.Запоріжжя, вул.Вузькоколійна буд.66-д у присутності понятих та ОСОБА_6 у приміщенні кімнати у відділенні дивану виявлено зіп-пакет із кристалічною речовиною, яка згідно з висновками судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-25/20909-НЗПРАП від 13 вересня 2025 року являється особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якого заборонено - PVP (1-феніл-2піролідин-1іл-пентан-1-он), маса якої складає 35,52г (в перерахунку на основу), яку ОСОБА_6 зберігав з метою збуту.
Відповідно до Таблиці невеликих великих та особливо великих розмірах психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 01 серпня 2000 року №188, у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 29 липня 2010 року №634, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за номером №512/4733, розмір PVP від 15 г і більше є особливо великим.
Старший слідчий СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП Запорізькій області капітан поліції ОСОБА_10 на підставі ч.2 ст.208 КПК України здійснила затримання особи - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
13 вересня 2025 року складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, у особливо великих розмірах.
Заслухавши доповідь судді; аргументи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, переглядаючи оскаржувану ухвалу в межах поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.ст.177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
Як убачається з наданих суду матеріалів, у провадженні СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебувало кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120250870800000243 від 12 вересня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
13 вересня 2025 року у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України.
15 вересня до суду першої інстанції надійшло клопотання від 13 вересня 2025 року старшого слідчого СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_9 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_11 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Слідчий суддя 15 вересня 2025 року постановив оскаржувану ухвалу, якою відмовив у задоволенні вищевказаного клопотання слідчого, вказавши при цьому, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 від 15 вересня 2025 року вирішено: «Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції № 3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 про надання дозволу на проведення обшуку по кримінальному провадженню, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025087080000243 від 12 вересня 2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст.307 КК України». З огляду на вказану ухвалу, слідчий суддя дійшов до висновку, що підозра не може вважатися обґрунтованою, оскільки інші докази, на які послався слідчий у власному клопотанні, зокрема висновок судово-хімічної експертизи від 13 вересня 2025 року, були отримані після здійснення обшуку, у проведенні якого слідчим суддею відмовлено.
Колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками слідчого судді та звертає увагу на таке.
Як убачається з наданих матеріалів, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечних психотропних речовин з метою збуту, у особливо великих розмірах.
На підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим до клопотання були додані докази, які були зібрані у ході досудового розслідування, а саме:
- протокол огляду місця події від 12 березня 2025 року, з якого убачається, що під час проведення вказаної слідчої дії у ОСОБА_6 було вилучено добровільно надані останнім, зокрема: посилки, в яких знаходились зіп-пакет з речовиною кристалічного походження білого кольору та зіп-пакет з речовиною сірого-зеленого кольору, рослинного походження;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 12 вересня 2025 року, згідно з якими останні дали пояснення щодо проведеного огляду місця події;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 від 12 вересня 2025 року;
- протокол обшуку від 12 вересня 2025 року, згідно з яким за місцем проживання ОСОБА_6 було вилучено виявлені, зокрема: мобільний телефон і 2 сім-картки; ваги з залишками наркотичного засобу; пакувальний матеріал; блокнот з черновими записами, стосовно збуту наркотичних засобів; два зіп-пакети у яких перебуває 10 пігулок зеленого кольору та 10 пігулок рожевого кольору; 4 полімерних зіп-пакети з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; 2 полімерних зіп-пакети з зеленою кристалічною речовиною; 1 полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною жовтого кольору; 1 полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору; 2 полімерних зіп-пакети з кристалічною речовиною білого та жовтого кольору; 1 полімерний зіп-пакет з білою кристалічною речовиною; 2 полімерних зіп-пакети з жовтою кристалічною речовиною; 1 полімерний зіп-пакет з жовтою порошкоподібною речовиною; полімерний зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; 2 пластикові бокси з нашаруванням невідомої речовини; зіп-пакет із кристалічною речовиною; зіп-пакет із кристалічною речовиною; зіп-пакет із білою кристалічною речовиною; зіп-пакет із білою кристалічною речовиною; зіп-пакет із порошкоподібною речовиною жовтого кольору; зіп-пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження;
- протоколи допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 від 13 вересня 2025 року, згідно з якими останні дали пояснення щодо проведеного невідкладного обшуку;
- протокол допиту свідка ОСОБА_18 від 13 вересня 2025 року, яка є власником вказаного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де було проведено обшук;
- протокол допиту свідка ОСОБА_19 від 13 вересня 2025 року.
- висновок експерта від 13 вересня 2025 року №СЕ-19/108-25-20909-НЗПРАП;
- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_6 від 13 вересня 2025 року, який дав показання щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
- інші документи, які на думку слідчого, підтверджують обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
У рішенні Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року вказано на те, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ані в момент арешту, ані під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Таким чином, слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим та прокурором докази є переконливими, узгоджуються між собою та є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою.
Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_6 , згідно з наданими матеріалами провадження, надавав викривальні показання щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та під час апеляційного розгляду також не заперечував факту вчинення ним вищевказаного кримінального правопорушення.
Згідно наявних матеріалів провадження вбачається, що власниця будинку ОСОБА_18 , де було проведено обшук, та сам ОСОБА_6 , який орендував в цьому будинку кімнату, добровільно надали згоду на проведення обшуку.
Відповідно до відомостей з протоколу обшуку жодних зауважень до протоколу від останніх та інших учасників слідчої дії не надходило, в т.ч. від понятих.
Окрім того, свідок ОСОБА_14 повідомив, що 13 вересня 2025 року до нього додому прийшов його двоюрідний брат ОСОБА_6 разом зі співробітниками поліції. ОСОБА_20 спілкувався вільно та кайданок на ньому він не бачив, з його поведінки та поведінки співробітників працівників поліції свідок зрозумів, що ОСОБА_20 затриманий не був. Після закінчення огляду ОСОБА_20 повідомив, що в нього вдома по АДРЕСА_2 зберігаються наркотичні засоби, після чого співробітники поліції запропонували йому направитись до вказаного помешкання з метою вилучення заборонених речовин, на що ОСОБА_6 надав згоду та добровільно без примусу вони направились за місцем мешкання ОСОБА_20 , де був проведений обшук. Під час проведення обшуку було виявлено заборонені предмети та речовини у великій кількості, після чого ОСОБА_20 було затримано. Свідок додав, що до закінчення обшуку ОСОБА_6 не затримували, його пересування не обмежували, усі дії він здійснював добровільно.
Таким чином, на думку колегії суддів, слідчому судді було надано достатньо доказів на підтвердження обґрунтованості підозри щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Разом з тим, слідчий суддя не надав оцінку доданим до клопотання доказам та, відмовляючи у задоволенні клопотання, послався лише на свою ухвалу від 15 вересня 2025 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про надання дозволу на проведення обшуку.
За таких обставин, висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі, щодо відсутності доказів, які підтверджують обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 , є передчасними та зробленими без повного і всебічного з'ясування всіх обстави, що мають значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
Водночас, як було встановлено при апеляційному розгляді, досудове розслідування в цьому провадженні вже закінчено та 07 листопада 2025 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 направлений до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя, підготовче судове засідання призначено на 27 листопада 2025 року.
Тому, у подальшому питання стосовно запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 за наявності до того підстав має вирішуватися судом в порядку, визначеному ст.ст.315, 331 КПК України.
Відомостей про те, що ОСОБА_6 не виконує своїх процесуальних обов'язків, суду не надано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не убачає підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, про який ідеться в клопотанні.
Керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури м.Запоріжжя ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 15 вересня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін.
Ця ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4