Дата документу 04.12.2025 Справа № 335/9240/25
Єдиний унікальний № 335/9240/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/807/1004/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ст. 170 КПК України
4 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 6 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання старшої слідчої про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022100000000516, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 жовтня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України, -
Старша слідча в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_7 за погодженням із заступником начальника відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання старша слідча зазначила, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 не пізніше березня 2023 року, керуючись прагненням до наживи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з прямим умислом, вирішив зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено -канабісу, з метою незаконного збагачення та безперервного протиправного отримання матеріальних благ протягом тривалого часу внаслідок вчинення умисних злочинів у сфері обігу наркотичних засобів на постійній основі, кінцевим результатом яких є отримання незаконного доходу.
При цьому, розуміючи, що всі етапи злочинної діяльності задля досягнення кінцевого результату провести самотужки не вдасться та існує значний ризик бути викритим, ОСОБА_8 , володіючи лідерськими якостями, добрими організаторськими здібностями, комунікабельністю, знаючи психологію людей, з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи, вирішив утворити та очолити організовану групу з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів.
Взявши на себе функцію загального керівництва організованою групою, ОСОБА_8 , з метою координації інших учасників злочинної групи, особисто та за участю інших членів, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 15 березня 2023 року, залучив до участі в ній довірених осіб, а саме: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які надали згоду на участь в організованій групі та вчиненні злочинів. Окрім того, в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 1 серпня 2025 року, залучив до участі в організованій групі ще двох довірених осіб, а саме ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які надали згоду на участь в організованій групі та вчиненні злочинів.
При цьому, для забезпечення стабільності та безпеки функціонування угруповання, під час підбору вказаних осіб враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, здатність до підпорядкування та організації діяльності інших осіб, схильність до вчинення правопорушень, визнання авторитету її лідера та безумовне йому підпорядкування.
Учасники злочинного угруповання впродовж всієї злочинної діяльності інформували один одного про вчинювані злочини, діяли з розподілом ролей за заздалегідь розробленим планом, схваленим усіма співучасниками. При цьому, всі співучасники усвідомлювали, що дії кожного з них є невід'ємною частиною загального обсягу дій при скоєнні злочинів.
У свою чергу організатор ОСОБА_8 , відповідно до розробленого злочинного плану, залишив за собою роль загального керівництва діями організованої групи, орендував земельні ділянки, розташовані на території садового товариства «Зелений Гай» у м. Запоріжжі, на яких відбувалось вирощування рослин роду коноплі, а також забезпечував членів організованої групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом та розподіляв отримані від діяльності зі збуту наркотичних засобів грошові кошти між всіма співучасниками. Окрім того, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше березня 2023 року, орендував офісне приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де учасники групи займались фасуванням наркотичного засобу.
Задля забезпечення стабільної діяльності організованої групи та безперервного отримання протиправного доходу ОСОБА_8 періодично приймав рішення про зміну орендованих приміщень, в яких відбувалось розфасування психотропної речовини. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 1 серпня 2025 року, орендував квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , де учасники групи отримували наркотичний засіб - канабіс, для розфасування обумовленими дозами та подальшого збуту наркозалежним особам.
Другу ланку в організованій групі ОСОБА_8 відвів своїм довіреним особам: ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які контролювали розповсюдження наркотичних засобів, а також за необхідності, відповідно до обставин, виконували інші конкретні дії за вказівкою організатора. При цьому, ОСОБА_18 та ОСОБА_11 відповідали ще за конфіденційність злочинної діяльності, регулярно оновлювали сім-карти учасників групи, надавали їм консультації щодо заходів безпеки, вели облік збутого наркотичного засобу, збирали у розповсюджувачів виручені грошові кошти, які передавали ОСОБА_8 для подальшого розподілу. В свою чергу, ОСОБА_9 контролював процес вирощування рослин роду конопель, перевозив до заздалегідь орендованого ОСОБА_8 приміщення, для подальшого фасування заздалегідь обумовленими дозами, де здійснював загальний контроль та нагляд під час фасування наркотичного засобу іншими учасниками організованої групи.
Відповідно до відведеної ролі та спільного злочинного плану, ОСОБА_12 , діючи як виконавець та активний учасник організованої групи, знаходячись на території садового кооперативу «Зелений Гай» у м. Запоріжжі, займався доглядом та вирощуванням рослин роду коноплі, плоди якої збирав, висушував та передавав іншим співучасникам для реалізації.
В свою чергу, ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , відповідно до відведених їм ОСОБА_8 ролей, на виконання спільного злочинного плану, наданий наркотичний засіб - канабіс, зважували та поміщали до заздалегідь придбаних полімерних зіп-пакетів обумовленими дозами. Після їх фасування вказані полімерні зіп-пакети з наркотичним засобом розподіляли між учасниками організованої групи, а саме: ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 , з метою подальшого збуту та безпосередньо збували його.
Характерним було визначення способів конспірації та прикриття злочинної діяльності від викриття правоохоронними органами.
З метою конспірації, зменшення імовірності відстеження та фіксації злочинних намірів, оперативного взаємного інформування, використовували програмне забезпечення мобільних пристроїв для обміну миттєвими повідомленнями з можливістю їх автоматичного видалення.
Указані заходи разом з іншими методами конспірації злочинної діяльності, створювали в учасників злочинної організації впевненість щодо неможливості викриття їх незаконної діяльності правоохоронними органами.
Стійкість організованої злочинної групи ОСОБА_8 забезпечував за рахунок її стабільного складу, централізованого підпорядкування учасників, єдиних для всіх правил поведінки, планування злочинної діяльності та чіткого розподілу ролей.
Створена ОСОБА_8 організована злочинна група була стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входили, мали єдині наміри щодо вчинення злочинів, тобто поєднувала наміри всіх учасників щодо вчинення злочинів, що передбачало усвідомлення кожним з учасників факту об'єднання його з іншими особами в одне угруповання і прагнення тісно поєднати свої зусилля з іншими учасниками для досягнення єдиного злочинного результату.
За таких обставин, усі учасники групи усвідомлюючи, що діяльність спрямована на виготовлення, придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, є незаконною, надали свою добровільну згоду на вступ та участь в організованій злочинній групі ОСОБА_8 , у складі якої приймали безпосередню участь у вчиненні вказаних злочинів у період з 15 березня 2023 року до припинення працівниками правоохоронних органів, та вчинили ряд особливо тяжких злочинів.
Так, 15 березня 2023 року, ОСОБА_8 , діяльність якого направлена на незаконне збагачення шляхом вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та інших злочинів проти здоров'я населення, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах міста Запоріжжя, забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 16 годині 50 хвилин, ОСОБА_14 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку №30 по вулиці Воронезькій у м. Запоріжжі, діючи умисно, незаконно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 1000 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_19 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, чотири прозорих зіп-пакети з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 27 вересня 2023 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на висушену речовину складають 0,855 г, 0,831 г, 0,870 г, 0,891г.
Після цього, ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 1000 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Окрім того, 17 березня 2023 року, ОСОБА_8 , діяльність якого направлена на незаконне збагачення шляхом вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, та інших злочинів проти здоров'я населення, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах міста Запоріжжя, забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_14 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку №30 по вулиці Воронезькій у м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 1500 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_19 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, шість прозорих зіп-пакети з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 27 вересня 2023 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на висушену речовину складають 0,820 г, 0,907 г, 0,936 г, 1,081 г, 0,864 г, 0,885 г.
Після цього, ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 5000 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Не зупиняючись на досягнутому, 2 листопада 2023 року о 14 годині 53 хвилини, ОСОБА_8 , перебуваючи за кермом автомобілю MERCEDES-BENZ ML-250, в кузові білого кольору. д.н.з. НОМЕР_1 , який зупинився навпроти дитячого майданчику неподалік буд. 4 по вул. Світлій у м. Запоріжжі, разом з ОСОБА_18 , який сидів на задньому сидінні вказаного автомобілю, шляхом передачі з рук в руки ОСОБА_18 . ОСОБА_13 пакунку з рослинною речовиною, тим самим забезпечили особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 14 годині 56 хвилин, ОСОБА_13 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку №4 по вулиці Світлій у м. Запоріжжі, діючи умисно, незаконно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 30000 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_20 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, пакунок з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, який напередодні отримав від ОСОБА_18 та ОСОБА_8 . Згідно висновку експерта від 7 листопада 2023 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 86,126 г.
Після цього, ОСОБА_13 грошові кошти в сумі 30000 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Крім того, 22 серпня 2024 року ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах міста Запоріжжя, забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 16 годині 59 хвилин, ОСОБА_14 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території ринку, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка буд. 31, діючи умисно, повторно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 10000 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_21 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, пакунок загорнутий в пакет прозоро-рожевого кольору, з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 29 серпня 2024 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 29,059 г.
Після цього, ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 10000 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 6 вересня 2024 року ОСОБА_8 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці в межах міста Запоріжжя, забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 16 годині 36 хвилин, ОСОБА_15 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території ринку, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Василя Сергієнка буд. 31, діючи умисно, незаконно, шляхом залишення на розподільчому щитку на торгівельному павільйоні закладки у вигляді пакунку загорнутому в пакет прозоро-рожевого кольору, за грошові кошти у розмірі 6000 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_22 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, двадцять прозорих зіп-пакетів з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 11 вересня 2024 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на висушену речовину складають 0,875 г, 0,812 г, 0,793 г, 0,793 г, 0,767 г, 0,891 г, 0,834 г, 0,866 г, 0,804 г, 0,863 г, 0,907 г, 0,864 г, 0,859 г, 0,877 г, 0,805 г, 0,868 г, 0,857 г, 0,854 г, 0,824 г, 0,854 г., загальною масою 16,867 г.
Після цього, ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 6000 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
1 серпня 2025 року о 14 годині 46 хвилин, ОСОБА_9 , за вказівкою ОСОБА_8 , знаходячись на орендованій останнім квартирою за адресою: АДРЕСА_3 , забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 15 годині 16 хвилин, ОСОБА_23 разом з ОСОБА_16 , будучи активними учасниками організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_4 , діючи умисно, незаконно, за грошові кошти у розмірі 3300 гривень, збули особі на ім'я ОСОБА_21 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, пакунок в прозорому зіп-пакеті, в якому знаходилось 11 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, при цьому обумовлену суму грошових коштів з рук в руки отримав ОСОБА_16 , а ОСОБА_23 в свою чергу передав з рук в руки вищезазначений пакунок. Згідно висновку експерта від 6 серпня 2025 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на висушену речовину складають 0,809 г, 0,859 г, 0,861 г, 0,823 г, 0,781 г, 0,768 г, 0,762 г, 0,865 г, 0,825 г, 0,779 г, 0,834 г., загальною масою 8,966 г.
Після цього, ОСОБА_23 та ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 3300 грн. отримані від збуту наркотичного засобу, віддали ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Після чого, 11 серпня 2025 року ОСОБА_8 , знаходячись в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня о 19 годині 43 хвилин. ОСОБА_23 разом з ОСОБА_16 , будучи активними учасниками організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля буд. АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, за грошові кошти у розмірі 9900 гривень, збули особі на ім'я ОСОБА_21 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, 33 зіп-пакети з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, при цьому обумовлену суму грошових коштів з рук в руки отримав ОСОБА_16 , а ОСОБА_23 в свою чергу, передав вказавши на закладку у вигляді пакунку загорнутому в поліетиленовий пакет рожевого кольору, залишену в металевій трубі в трансформаторній будці біля вищевказаного будинку. Згідно висновку експерта від 14 серпня 2025 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маси канабісу в перерахунку на висушену речовину складають 0,844 г, 0,839 г, 0,823 г, 0,796 г, 0,839 г, 0,871 г, 0,829 г, 0,832 г, 0,783 г, 0,850 г, 0,856 г, 0,859 г, 0,868 г, 0,912 г, 0,825 г, 0,911 г, 0,829 г, 0,786 г, 0,798 г. 0,871 г, 0,791 г, 0,812 г, 0,791 г, 0,854 г, 0,901 г, 0,823 г, 0,841 г, 0,838 г, 0,843 г, 0.827 г, 0.879 г, 0,839 г, 0,829 г., загальною масою 27,689 г.
Після цього, ОСОБА_23 та ОСОБА_16 грошові кошти в сумі 9900 гри. отримані від збуту наркотичного засобу, віддали ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Окрім того, 25 серпня 2025, ОСОБА_8 , знаходячись в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня приблизно о 15 годині 00 хвилин, ОСОБА_14 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_24 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_5 , діючи умисно, повторно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 4500 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_25 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, поліетиленовий пакет рожевого кольору, в якому знаходилось 15 зіп-пакетів з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 27 серпня 2025 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 11,358 г.
Після цього, ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 4500 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 1 вересня 2025 року ОСОБА_8 , знаходячись в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , забезпечив членів цієї організованої злочинної групи особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, для подальшого збуту.
Далі, на виконання єдиного злочинного плану, цього ж дня приблизно о 17 годині 05 хвилин, ОСОБА_15 , будучи активним учасником організованої групи, з відома ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , діючи умисно, повторно, шляхом передачі з рук в руки, за грошові кошти у розмірі 900 гривень, збув особі на ім'я ОСОБА_21 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, три прозорих зіп-пакетів з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору. Згідно висновку експерта від 10 вересня 2025 року, наданий на дослідження рослинний матеріал є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 2,652 г.
Після цього, ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 900 грн., отримані від збуту наркотичного засобу, віддав ОСОБА_18 та ОСОБА_11 , які в свою чергу передали ОСОБА_8 для розподілу між учасниками групи.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
В обґрунтування клопотання старша слідча зазначила, що враховуючи той факт, що договір купівлі-продажу від 31 липня 2025 року, а згідно актового запису про народження син ОСОБА_8 - ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент угоди був малолітньою особою, є всі підстави для висновку, що підозрюваний, розуміючи свою протиправну діяльність, з метою збереження майна у разі притягнення до кримінальної відповідальності, умисно оформив майно на свого сина. Крім того, необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна підозрюваного обумовлюється забезпеченням можливої конфіскації майна.
Слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, мотивуючи рішення тим, що з наданих матеріалів клопотання не встановлено даних, які б свідчили, що вказане нерухоме майно перебуває у власності підозрюваного ОСОБА_8 .
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою накласти арешт, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, спеціальної конфіскації, на нерухоме майно, а саме - на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві приватної власності належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою користується підозрюваний ОСОБА_8 .
В обґрунтування скарги вказує, що 1 жовтня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Зазначає, що договір купівлі-продажу на вказане нерухоме майно датований 31 липня 2025 року, а згідно актового запису про народження, син ОСОБА_8 - ОСОБА_8 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент угоди був малолітньої особою, а отже, підозрюваний, розуміючи свою протиправну діяльність, з метою збереження майна у разі притягнення до кримінальної відповідальності, умисно оформив майно на свого сина.
Також вказує, що в обґрунтування ухвали про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна, слідчим суддею зазначено, що вказане нерухоме майно не є власністю підозрюваного, проте, не враховано те, що зазаначеною квартирою фактично користується підозрюваний ОСОБА_8 .
Крім того, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Виходячи зі змісту клопотання, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді прокурор посилається на те, що копію оскаржуваної ухвали отримано лише 17 жовтня 2025 року, тобто вже після закінчення строку її оскарження в апеляційному порядку.
Заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів провадження, прокурором ОСОБА_6 була подана апеляційна скарга на оскаржувану ухвалу. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року подану прокурором апеляційну скаргу було повернуто у зв'язку із пропуском строку на апеляційне оскарження та відсутністю клопотання про його поновлення. 18 листопада 2025 року прокурором повторно подано апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку строк на апеляційне оскарження ухвали пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Від прокурора надійшла заява про розгляд поданої ним апеляційної скарги у його відсутність та просив задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
Про розгляд апеляційної скарги прокурора також повідомлялась ОСОБА_26 , як законний представник малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак до судового засідання апеляційного суду не з'явилась та з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталась.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є окремим видом заходу забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Норми, наведені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з положеннями ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:
- перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;
- з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;
- враховувати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;
- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб;
- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.
Колегія суддів приходить до висновку, що в даному провадженні слідчий суддя вищезазначених вимог закону дотримався, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на майно.
Відмовляючи у задоволенні клопотання старшої слідчої щодо накладення арешту на вказане в клопотанні майно, слідчий суддя, по-перше, перевірив законність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження; а по-друге, врахував співрозмірність (пропорційність) такого втручання в інтереси власника майна.
Так, із матеріалів провадження убачається, що наразі здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42022100000000516 від 7 жовтня 2022 року за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України.
Крім того, із наявних матеріалів встановлено, що у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті наркотичних засобів, вчинених повторно, організованої групою.
Метою накладення арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , старша слідча в клопотанні вказує - як забезпечення можливої конфіскації такого майна.
Із аналізу ч. 5 ст. 170 КПК України слідує, що якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК, тобто з метою конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного (обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження).
Отже, вказані положення дають підстави вважати, що арешт на майна з метою конфіскації майна як виду покарання може бути накладено виключно на майно підозрюваного.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Так, із наявної в матеріалах кримінального провадження Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, встановлено, що квартира АДРЕСА_6 , належить на праві приватної власності ОСОБА_8 .
Крім того, із відомостей, що містяться в матеріалах клопотання, ОСОБА_8 , який є власником вказаного майна, є малолітньою особою - ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже не може мати жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, зокрема - як підозрюваного або обвинуваченого.
На переконання колегії суддів, слідчою у клопотанні не наведено обґрунтованих підстав для втручання у право на мирне володіння малолітнім ОСОБА_8 майном, а саме, вказаною квартирою.
Судова колегія вважає, що накладаючи арешт на майно малолітнього ОСОБА_8 , з метою забезпечення можливої конфіскації такого майна, у даному кримінальному провадженні, може порушити майнові інтереси дитини, які охороняються законом.
При цьому, із апеляційної скарги слідує, що доводи прокурора фактично зводяться лише до того, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином підозрюваного ОСОБА_8 та останній користується вказаною квартирою.
Натомість, такі обставини, на переконання колегії суддів, не можуть слугувати підставою для втручання у право на мирне володіння малолітнім ОСОБА_8 майном, яке належить йому на праві приватної власності.
При цьому, жодних доказів, які б свідчили про користування підозрюваним ОСОБА_8 зазначеним майном або ж вказували на те, що фактично таке майно є власністю останнього, матеріали клопотання не містять.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту вказаного в клопотанні майна, а слідчий суддя, врахувавши вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, обґрунтовано встановив відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту на вказане майно.
Правильність таких висновків слідчого судді випливає також і з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 170, 173 КПК України, повинен у залежності від мети накладення арешту, врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, наявність чи відсутність цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Між тим, слідчою в клопотанні про накладення арешту на майно не зазначено правових підстав для прийняття рішення про відповідність такого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання старшої слідчої, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити прокурору у кримінальному провадженні - заступнику начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 6 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 6 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42022100000000516, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 7 жовтня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 368 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4