Справа № 456/5343/25
Провадження № 2/456/2338/2025
іменем України
(заочне)
22 грудня 2025 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яніва Н. М. ,
з участю секретаря судового засідання Сунак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Короткий виклад позицій сторін у справі.
Позивач ТОВ «Цикл фінанс», через свого представника - Кеню Д.В., скориставшись системою «Електронний суд», звернувся до Стрийського міськрайонного суду Львівської області з позовною заявою, у якій просить ухвалити рішення про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованості за кредитним договором у розмірі 26 834,01 грн. Крім того, позивач просить, при ухваленні рішення покласти на відповідачку судові витрати у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 22.05.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26205000425825. Первісний кредитор свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачці кредитний ліміт у розмірі відповідно до умов договору. В свою чергу відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором у повному обсязі не виконала, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 26 834,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14412,11 грн, по процентах в розмірі - 11829,08 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 509,90 грн, 3% річних у розмірі 82,92 грн. Поміж тим, 15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/21. Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, у тому числі і за договором №26205000425825, боржником у якому є відповідачка ОСОБА_1 .. У зв'язку з наведеним, позивач просить позовну заяву задовольнити та стягнути на його користь з відповідачки суму заборгованості за кредитним договором №26205000425825.
Відповідачка, у запропонований строк відзив на позовну заяву не подала, свою позицію у справі із обґрунтуванням її відповідними доказами не навела.
Заяви та клопотання сторін у справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак у прохальній частині поданої до суду позовної заяві, просить проводити розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ «Цикл фінанс», не заперечує проти проведення судом заочного розгляду справи.
Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.09.2025 року головуючим суддею щодо розгляду вищевказаної позовної заяви визначено суддю Янів Н.М.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності - відповідачки ОСОБА_1 ..
Ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Янів Н.М. від 07.10.2025 року позовну заяву ТОВ «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалами Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.11.2025 та 27.11.2025 року розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.
Сторони у справі належно та завчасно повідомлялись судом про місце, дату та час призначеного судового засідання по їх справі щодо її розгляду по суті, про що у справі наявні відповідні письмові підтвердження, проте такі з у судове засідання не з'явилися та не забезпечили явку уповноважених представників.
Втім, судом задоволено клопотання представника позивача, про розгляд справи у його відсутності.
При цьому,в силу положень ст. 280 ЦПК України суд вважає неявку відповідачки в судове засідання такою, що вчинена без поважної причини та за згодоюпредставника позивача, вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розгляд справи по суті відбувся 22.12.2025 року.
Усі заяви та клопотання були вирішені судом у встановленому порядку.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Встановленні судом фактичні обставини справи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.
Відтак, судом встановлено, що 22.05.2019 між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №26205000425825.
Відповідно до умов кредитного договору, клієнт підтверджує, що він самостійно ознайомився з інформацією на офіційному сайті банку, необхідною для отримання споживчого кредиту, він усвідомлено прийняв рішення щодо укладення цього кредитного договору. Банк надав йому у письмовій формі актуальний на дату укладення цього кредитного договору паспорт споживчого кредиту та всю передбачену чинним законодавством України інформацію про умови кредитування, в тому числі для порівняння різних пропозицій банку з метою прийняття клієнтом обґрунтованого рішення про укладення цього кредитного договору, а також що банк не обмежував його у часі для ознайомлення із зазначеною інформацією та для прийняття рішення.
При укладенні кредитного договору сторони погодили усі істотні умови такого, суму кредитних коштів, строк кредитування, порядок та розмір нарахування процентів та інших зобов'язань.
Жодних заперечень з приводу того, що відповідачка не погодилася з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачкою висловлено не було.
Отже, підписавши договір, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з їх умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту, позики до вільно обраної нею фінансової установи, отримавши всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Судом також встановлено, що первісний кредитодавець виконав свої зобов'язання за укладеним договором у повному обсязі, відповідно до умов такого договору, надавши відповідачці грошові кошти у сумі та на умовах, визначених договором.
Однак, у свою чергу відповідачка ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору і в кінцевому результаті не повернула в повному обсязі надані їй кошти, а також не виконала в повному обсязі всі інші грошові зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 26 241,19 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14412,11 грн, по процентах в розмірі - 11 829,08 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи довідкою з карткою обліку заборгованості боржника за кредитним договором №26205000425825 від 22.05.2019 станом на 25.08.2025 року.
Поміж тим, 15.12.2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/21, копія якого міститься у матеріалах справи.
Відповідно до умов даного договору позивач прийняв право грошової вимоги і став кредитором за кредитними договорами, укладеними між банком та боржниками, у тому числі і за договором №26205000425825, боржником у якому є відповідачка ОСОБА_1 , на підтвердження чого позивачем надано суду витяг з реєстру боржників до договору факторингу №15/12/21.
Відтак, на даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Цикл фінанс».
Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Відтак, позивачем заявлені вимоги стягнення за кредитним договором заборгованості в сумі 26 834,01 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 14412,11 грн, по процентах в розмірі - 11829,08 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 509,90 грн, 3% річних у розмірі 82,92 грн..
Норми права, які застосовує суд при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст.4, ч. 1 ст.5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
В силу положень ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених цим Кодексом, зокрема, статтею 82 ЦПК України, яка закріплює підстави звільнення від доказування.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У свою чергу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому(ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 610ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.
Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 в справі № 2-383/2010.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
В свою чергу ч.1 ст. 1078 ЦК України, закріплює положення про предмет договору факторингу, яким може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Висновки суду.
Судом встановлено, що відповідачка належно не виконувала зобов'язання по поверненню коштів та сплаті процентів за користування позикою, доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять та відповідачкою не надано.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідачки не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Підписавши договори, відповідачка посвідчила свою обізнаність та згоду з їх умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідачка з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту, позики до вільно обраних нею фінансових установ, отримавши всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договорів.
Тобто відповідачці було достеменно відомо про порядок та розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами, наданими їм на виконання укладених договорів.
Що стосується стягнення інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.
Верховний Суд України у постанові від 09.11.2016 у справі №9/5014/969/2012(5/65/2011) зазначив, що за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Однак,пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
За таких обставин позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних підлягають до задоволення за умови їх нарахування по 23 лютого 2022 року, що і було дотримано кредитодавцем.
Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами, в свою чергу відповідачка не скористалася процесуальним правом надати докази для підтвердження належного виконання договірних зобов'язань, або ж надати власний розрахунок заборгованості, у випадку незгоди з нарахованими процентами, а також беручи до уваги, що нарахування інфляційних втрат та 3% річних відповідає вимогам законодавства, оскільки такі нараховані до введення воєнного стану, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості у загальному розмір 26 834,01 грн, є обґрунтованими та підставними, відтак підлягають до задоволення.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно, до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, у зв'язку із задоволенням заявлених позовних вимог, слід стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір в розмірі 2422,40 грн., який підтверджено платіжною інструкцією №14346 від 03.09.2025 року.
При цьому, як вказує позивач, ним понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Згідно позиції Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 року у справі №466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №26205000425825 від 02.01.2025 року,копію додаткової угоди №43453613 від 25.08.2025 року до договору про надання правової допомоги №43453613 від 02.01.2025 року, копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Кеню Д.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Цикл фінанси» щодо стягнення кредитної заборгованості, копію акту 26205000425825 про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 25.08.2025 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004) заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Відтак, суд вважає, що сума понесених витрат, яка була заявлена позивачем, є пропорційною до обсягу робіт, які були надані представником позивача, а тому вважає за доцільне прохання позивача про стягнення у його користь з відповідача судові витрати на правничу допомогу задовольнити, стягнувши ОСОБА_1 на користь позивача 3 000 гривень.
Керуючись ст.10,12,76-81,89,141,258,259,263,265,280-283,284 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» заборгованість у загальному розмірі 26 834 (двадцять шість тисяч вісімсот тридцять чотири) гривень 01 коп., з яких: сума заборгованості за тілом кредиту - 14 412 (чотирнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 11 коп, сума заборгованості за процентами - 11 829 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять дев'ять) грн. 08 коп; інфляційні втрати - 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 90 коп, нараховані 3% річних - 82 (вісімдесят дві) грн. 92 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс» сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, тобто, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл фінанс», ЄДРПОУ 43453613; місцезнаходження юридичної особи: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ, 01001;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Назар ЯНІВ