Справа № 464/6304/25
пр.№ 2/464/2748/25
23 грудня 2025 року м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу № 464/6304/25 за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за надані послуги,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 у сумі 13 722,68 грн, пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 545,12 грн; 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 95,95 грн; інфляційні втрати за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 372,09 грн, покликаючись на невиконання останньою обов'язку щодо сплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями таку передано на розгляд судді Шашуріній Г.О.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали подати до суду у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України відзив на позовну заяву.
Оскільки отримана судом інформація не дала можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, суд здійснив повідомлення такої особи через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України та направленням рекомендованим листом з повідомленням про вручення ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою з додатками за місцем проживання за відомою адресою відповідача.
Відповідач відзив на позов не подала, жодних заяв/клопотань нею не заявлено.
Розгляд справи проводиться без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження, як це передбачено ч.13 ст.7 ЦПК України. На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
У порядку п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у частині перші статті 12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Як регламентовано ст.ст.1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення;
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 639/10591/14-ц).
Виходячи з приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 13 березня 2024 року відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
Позивачем за вказаною адресою надаються послуги з постачання гарячої води, та відповідачу для здійснення оплати відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Як регламентовано ст.13 Конституції України, ст.ст.319, 322, 382 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17. Зокрема, ч.2 ст.625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (ст.26 Закону).
Установлено, що відповідач не виконала свого зобов'язання щодо оплати житлово-комунальних послуг, а тому згідно з розрахунком позивача за спірною адресою утворилася заборгованість, за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 у сумі 13 722,68 грн, пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 545,12 грн; 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 95,95 грн; інфляційні втрати за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 372,09 гривень.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачем наведений розрахунок не заперечено, власного не проведено, доказів його неправильності не надано. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Наведені законодавчі положення та фактичні обставини справи свідчать, що відповідач має зобов'язання перед позивачем по оплаті житлово-комунальних послуг, а тому доводи позивача щодо стягнення суми боргу з відповідача є підставними та позов підлягає до задоволення. Суд акцентує увагу, що відповідач не скористалася своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому справу вирішено за наявними матеріалами.
У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії та абонентське обслуговування за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 у сумі 13 722,68 грн, пеню за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 545,12 грн; 3 % річних за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 95,95 грн; інфляційні втрати за надані послуги з постачання теплової енергії у сумі 372,09 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Учасники справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання не встановлено, відоме місце проживання: АДРЕСА_2
Повне рішення суду складено 23 грудня 2025 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Галина ШАШУРІНА