Справа № 464/6857/25
пр.№ 1-кп/464/558/25
19 грудня 2025 року м.Львів
Колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова
в складі: головуючої -судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2202514000000046 від 11.02.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, -
у провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебуває кримінальне провадженняпро обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 подала заяву про відвід колегії суддів з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України, оскільки суд не задовільняє усіх її клопотань, чим ставить її в нерівні умови із прокурором, що свідчить про наявність сумнівів у неупередженості колегії суддів, відтак, колегія не зможе здійснювати справедливий та чесний розгляд кримінального провадження.
Заслухавши думку прокурора, який заперечив проти задоволення клопотання, думку захисника обвинуваченої ОСОБА_10 , який підтримав клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 75 КПК України визначено обставини, які виключають участь судді в кримінальному провадженні та підстави для його відводу, зокрема, суддя підлягає відводу за наявності інших, аніж передбачені п.1-3,5 ч.1 ст.75 КПК України, обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду.
Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, такий має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Особа, що заявила відвід повинна викласти відомі їй обставини, з якими вона пов'язує усунення судді від участі у судовому провадженні.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість висунутого проти нього будь-якого кримінального обвинувачення.
Виходячи із положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суд має завжди бути «встановленим законом».
Про те, що термін «суд, встановлений законом» поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, звернуто також увагу Європейським судом з прав людини у справі «Сокуренко і Стригун проти України».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати її суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у рішеннях, у справі «Гаусшильдт проти Данії», справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Як вбачається із заяви ОСОБА_8 сумнів у неупередженості суду у неї викликає та обставина, що судом неодноразово відмовлено у задоволенні її клопотань.
Однак, відповідно до ст.321 КПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження, а згідно ст.350 КПК України суд розглядає та вирішує клопотання учасників.
Так, всі клопотання обвинуваченої були розглянуті судом після їх заявлення, з приводу чого постановлено вмотивовані ухвали, копії яких надані обвинуваченій.
Відтак, вчинення процесуальних дій, прийняття того чи іншого рішення з приводу заявлених клопотань не може свідчити про упередженість суддів, оскільки вирішення зазначених питань процесуально віднесено до компетенції суду. Оцінка щодо наявності чи відсутності процесуальних порушень при розгляді кримінального провадження надається судами вищих інстанцій при перегляді судових рішень в апеляційному чи касаційному порядку.
З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав вважати суд у складі суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 упередженим, небезстороннім та необ'єктивним, а тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст.75, 81 КПК України, колегія суддів , -
в задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_8 про відвід колегії суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.1 ст.263 КК України- відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Судді: