Справа № 450/2161/25 Провадження № 3/450/1341/25
16 грудня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
13.05.2025 року о 21 год. 45 хв. в с.Лапаївка, вул.Устима Кармелюка, 8 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці та у медичному закладі відмовився, що зафіксовано на бодікамеру 471084. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 та його представник Качмар І.О. не з'явився. Представник Качмар І.О. подав клопотання про відкладення, оскільки зайнятий в іншому судовому засіданні, однак суддя не бере до уваги клопотання про відкладення розгляду справи і вважає, що у представника була об'єктивна можливість з'явитися до суду, в силу того, що розгляд справи тричі відкладався за його заявою.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України»(Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02) , «Карнаушенко проти України»(Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02) .
Відтак, враховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених законом, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 та його представника Качмар І.О.
Представником ОСОБА_1 - Качмар І.О. подано письмові пояснення у справі про адміністративне правопорушення, в яких зазначив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Навпаки, як вбачається з наявних у матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 перебуває поряд з будинком, де він мешкає у компанії інших осіб. В свою чергу автомобілі, у тому числі автомобіль ОСОБА_1 запарковані на автостоянці. За таких обставин в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого у ст. 130 КУпАП. Відповідно до чинного законодавства України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, матеріалами справи не доведено жодним належним та допустимим доказом факт керування автомобілем ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про недоведеність вини останнього у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст. ст. 124, 122-4, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Просив провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити за відсутністю у його діях складу даного адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Дослідивши всі наявні в матеріалах справи докази та надавши їм належну оцінку, приходжу до наступного висновку.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стосовно покликань представника Качмар І.О. про те, що до матеріалів справи не надано доказів про те, що він керував транспортним засобом, суд зазначає наступне:
На відеозаписі долученого до матеріалів справи свідок ОСОБА_2 чітко вказує, що він бачив як ОСОБА_1 керував транспортним засобом та їхав із заправки Сокар в с.Лапаївка до місця зупинки по вул.Кармелюка у с.Лапаївка, після чого здійснив виклик на лінію «102». В присутності працівників поліції свідок ОСОБА_2 написав пояснення, які долучені до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та в такому ОСОБА_2 вказує, що він перебуваючи на заправці ОСОБА_3 в с.Лапаївка, побачив як з автомобіля Вольскваген вийшов чоловік в стані алкогольного сп'яніння , в подальшому він сів за кермо і почав рух, свідок почав рух слідом за ним і він направився в с.Лапаївка в сторону вулиці Кармелюка, після чого ОСОБА_2 здійснив виклик на «102» і після цього приїхав екіпаж поліції.
Судом не беруться до уваги письмовий лист за підписом ОСОБА_2 , оскільки такий скеровано засобами поштового зв'язку, що не дає можливості ідентифікувати особу, яка скерувала до суду відповідний лист. У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча викликався за клопотанням представника ОСОБА_1 -Качмар І.О.
З долученого відеозапису вбачається, що працівники поліції слідують разом із свідком ОСОБА_2 до місця зупинки транспортного засобу Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 де на той час перебуває ОСОБА_1 . Також з відеозапису вбачається, що працівники поліції оглядають стоячий поряд припаркований автомобіль, оскільки перевіряють чи було вчинено ДТП за участі ОСОБА_1 та повідомляють, що оскільки видимих пошкоджень на транспортному засобі не встановлено, відтак відсутні підстави складати протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 демонстративно вживає алкогольні напої. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння та він відмовився.
Таким чином представлені докази спростовують твердження представника Качмар І.О., що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 329680 від 13.05.2025р., направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 13.05.2025р.; відеозаписом, рапортами від 13.05.2025р, письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи представника наведенні в поясненнях є формальними і жодним чином не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 , а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяН. Б. Добош