Справа №461/10231/25
Провадження №1-кп/461/726/25
23.12.2025 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 29.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141360001809, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, на утриманні дітей чи будь-яких інших осіб немає, з повною загальною середньою освітою, навчається на заочній формі навчання IV курсу факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торгово-економічного університету за спеціальністю готельно-ресторанна справа, працюючого менеджером з продажу ТОВ «Меденичі 1886», військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Кримінального кодексу України,
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 29.10.2025 о 10:00 год., керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Городоцькій, поблизу будинку №115, в напрямку до вул. Я. Мудрого у м. Львові, порушив вимоги Розділу 1 п.1.5; п. 1.10 (в частині значення термінів «пішохідний перехід»); п. 2.3 (підпунктів «б» (бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну) та «д» (не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху); Розділу 18 п.п. 18.11 (водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021 зі змінами та доповненнями, які виразились в тому, що він під час керування транспортним засобом не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, під час наближення до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкість та не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_8 , яка розпочала переходити проїзну частину дороги з права наліво відносно руху транспортного засобу по нерегульованому пішохідному переході, здійснив наїзд на потерпілу, внаслідок чого, ОСОБА_8 отримала забійну рану в потиличній ділянці, закритий субкапітальний перелом лівої плечової кістки без зміщення кісткових фрагментів, закритий черезвертлюговий перелом лівої стегнової кістки із зміщенням кісткових фрагментів, що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалого розладу здоров'я та згідно висновку експерта вказані ушкодження сприяли погіршенню стану здоров'я на тлі виявлених хронічних захворювань: хронічної ішемічної хвороби серця в вигляді вогнищевої гіпертрофії та склерозу міокарду, стенозуючої атерокальцинозної бляшки вінцевої судини серця (стеноз не менше 80%); склерозу судин головного мозку, серця, легень, нирок, підшлункової залози, як прояв артеріальної гіпертензії (гіпертонічної хвороби), фіброзу м'якої мозкової оболонки, хронічного бронхіту, мікрополікистозу нирок, фіброзу та ліпоматозу підшлункової залози, хронічного персистуючого гепатиту, морфологічних ознак порушення ритму серця, та враховуючи вік потерпілої, вказані травми призвели до смерті останньої.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті відповідають дійсності, у вчиненому щиро розкаюється та шкодує, що так сталося. Ця подія стала трагедією, як для сім'ї потерпілої, так і для нього. Пояснив, що 29.10.2025 о 10.00 год їхав автомобілі марки «Daewoo Lanos» по вул. Городоцькій у м. Львові в напрямку до цирку. Рухався зі швидкістю 30-40 км/год. Завчасно бачив, як потерпіла ОСОБА_8 почала переходити дорогу по пішохідному переходу, намагався зупинитися, однак через трамвайну колію та мокру бруківку його почало заносити і він не зміг зупинитися. Він намагався надати потерпілій першу медичну допомогу, викликав швидку допомогу, побіг поруч в аптеку, щоб купити бинт. Швидка допомога забрала потерпілу та він цього ж дня навідував її в лікарні. Зазначає, що потерпілою є особа похилого віку, приблизно 90 років. Розкаюється у вчиненому, і дуже шкодує, що так трапилося. Пояснив, що відшкодував потерпілому заподіяну шкоду, яка не покрита страховим відшкодуванням та примирився з потерпілим. Крім того, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які ним не оспорюються по справі. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст.349 КПК України йому зрозумілий.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомили, що обвинувачений відшкодував потерпілому спричинену шкоду, яка не покрита страховим відшкодуванням, потерпілий прийняв його вибачення та не має до обвинуваченого жодних претензій. Крім того, вважають недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які потерпілим та обвинуваченим не оспорюються. При цьому вказали, що розуміють зміст цих обставин. Зміст ст.349 КПК України їм зрозумілий.
За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.2 ст.286 КК України.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої.
При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст.65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України відноситься до категоріїтяжких злочинів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує дані про особу обвинуваченого, його молодий вік, він з повною загальною середньою освітою, є студентом заочної форми навчання IV курсу факультету товарознавства, управління та сфери обслуговування Львівського торгово-економічного університету за спеціальністю готельно-ресторанна справа, працює менеджером з продажу ТОВ «Меденичі 1886», виключно позитивно характеризується за місцем навчання та місцем праці, неодружений, дітей чи будь-яких інших осіб на утриманні немає, має постійне місце проживання,не перебуває на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога, раніше не судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття, яке полягало в критичному ставленні до своєї злочинної поведінки, її осуді, у тому числі шляхом повного визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність, що виглядало перед судом правдиво та досить переконливо.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи суспільну небезпеку і характер вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини, за яких вчинене діяння, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, наявність обставини, що пом'якшує покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , останньому слід визначити основне покарання в межах санкції ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення волі.
При вирішенні питання щодо призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд приходить до висновку про необхідність застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 даного додаткового виду покарання, незважаючи на використання обвинуваченим автомобіля в роботі, виходячи з обставин дорожньо-транспортної пригоди, даних про те, що він вчинив правопорушення проти безпеки руху на пішохідному переході, з наслідками у вигляді смерті потерпілої особи, та призначення вказаного додаткового покарання має вплинути на формування думки інших осіб про неприпустимість порушення Правил дорожнього руху України та чітке розуміння того, що особа буде нести невідворотне та справедливе покарання за такі дії.
Приймаючи до уваги вищенаведене, враховуючи необережну форму вини, примирення з потерпілим та відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який вперше вчинив кримінальне правопорушення, його ставлення до вчиненого та наслідків своїх протиправних дій, який в судовому засіданні щиро розкаявся, відсутність даних про систематичний характер порушення обвинуваченим вимог ПДР, враховуючи позицію та думку потерпілого та прокурора, які просять суд звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, суд вважає за можливе, застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 статтю 75 КК України та звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без реального відбування покарання.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає.
Саме таке покарання, на думку суду, дасть можливість обвинуваченому оцінити свої дії, стати на шлях виправлення, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи», відповідатиме тяжкості злочину та справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.12.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний період доби, на строк 60 діб.
Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 у виді домашнього арешту у нічний період доби обраний ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 01.12.2025 слід до вступу вироку у законну силу - залишити без змін, але не більше ніж на два місяці, починаючи з дати проголошення даного судового рішення.
Відповідно до ст.124 КПК України процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Витрати, пов'язані із залученням експертів для проведення експертиз становлять 15599/ п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять/ гривень 50 /п'ятдесят/ копійок, а саме:
- висновок експерта №СЕ-19/114-25/27709-ІТ від 21.11.2025 за результатами судової інженерно-транспортної експертизи із дослідження технічного стану транспортного засобу, проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України - 4457 гривень;
- висновок експерта №СЕ-19/114-25/27714-ІТ від 24.11.2025 за результатами судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно - трасологічного дослідження, проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України - 2228 гривень 50 копійок;
- висновок експерта №СЕ-19/114-25/27946-ІТ від 25.11.2025 за результатами судової фото-технічної та інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин і механізму дорожньо - транспортної пригоди, проведеної експертом Львівського НДЕКЦ МВС України - 8914 гривень.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03.11.2025 на транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в частині, що не скасований ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2025, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання - 3 /три/ роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк 1 /один/ рік.
Звільнити ОСОБА_3 на підставі ст.75 КК України від призначеного основного покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 1 /один/ рік, та згідно із ст.76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.
Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді домашнього арешту у нічний період доби, а саме з 22:00год до 06:00год за адресою: м.Львів, вул.Дальня, 5, до вступу вироку у законну силу - залишити без змін, але не більше ніж на два місяці, починаючи з дати проголошення даного судового рішення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведення експертних досліджень в сумі 15 599/ п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять/ гривень 50 /п'ятдесят/ копійок.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 03.11.2025, на автомобіль марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 в цілому (на його комплектуючі деталі, вузли, агрегати та інше обладнання), який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , номер кузову НОМЕР_3 , в частині, що не скасований ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 04.12.2025, - скасувати.
Речові докази:
- DVD-R диск з відеозаписом механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 30.10.2025, який долучено до матеріалів кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- автомобіль марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 належить ОСОБА_10 , АДРЕСА_2 , номер кузову НОМЕР_3 , згідно постанови про визнання предмета речовим доказом від 29.10.2025, який повернутий ОСОБА_3 , - залишити останньому.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1