1Справа № 335/8731/25 3/335/2282/2025
17 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Рибалко Н.І., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Запорізької області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
03.09.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432396 від 24.08.2025.
Відповідно до вказаного протоколу та доданих до нього матеріалів, 23.08.2025 року о 23 год. 18 хв. в м. Запоріжжя, пр. Соборний, 202, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки, зі згоди водія, у встановленому законодавством порядку з використанням спеціального технічного приладу Аlcotest Drager 6820, результат 0,30% проміле, тест №3760, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом паркування без порушень ПРД України.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні та у поданих письмових поясненнях, особаяка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 23.08.2025 року о 23 год. 18 хв. він дійсно керував автомобілем та рухався проспектом Соборним у м. Запоріжжі, однак при цьому перебував у тверезому стані, алкогольних напоїв не вживав. ОСОБА_1 не погоджується з ознаками алкогольного сп'яніння, вказаними в акті огляду, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, тремтінням пальців рук та поведінкою, що не відповідає обстановці, які, на його переконання, спростовуються відеозаписом, долученим до матеріалів справи. Також він зазначив, що результат огляду із застосуванням газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», яким зафіксовано 0,30 проміле алкоголю, є недостовірним. Пояснив, що перед проведенням тесту вживав квас, про що повідомив інспектора поліції, однак останній не відреагував на це.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Келембет С.В. заявив клопотання про закриття провадження у справі та надав його у письмовій формі, посилаючись на відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Захисник зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432396 від 24.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , не відповідає фактичним обставинам справи, а матеріали провадження містять істотні порушення порядку виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та порядку застосування спеціального технічного засобу. Наголосив, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності у ОСОБА_1 візуальних ознак алкогольного сп'яніння, які відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 року, є обов'язковою підставою для проведення огляду. Відеозапис, оглянутий у судовому засіданні, не підтверджує наявності таких ознак, поведінка водія була адекватною, мова чіткою, порушень координації рухів не зафіксовано. Захисник також зазначив, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведено з порушенням Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», оскільки поліцейським не було дотримано 15-хвилинного інтервалу після вживання ОСОБА_1 квасу, який є продуктом бродіння, про що останній повідомив працівника поліції. Вказані обставини підтверджуються відеозаписом з боді-камери. Крім того, захисник звернув увагу на те, що прилад «Drager Alcotest 6820» було використано з порушенням встановленого строку калібрування, оскільки останнє калібрування проведено 22.10.2024 року, тоді як тестування здійснювалося 23.08.2025 року, тобто з перевищенням шестимісячного інтервалу, визначеного виробником, що ставить під сумнів достовірність результату тесту № 3760 (0,30 проміле). Також зазначив, що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, а також доказів його відсторонення від керування транспортним засобом та передачі автомобіля іншій особі, що свідчить про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року. Посилаючись на положення ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 247, 251, 266, 280 КУпАП, захисник зазначив, що обов'язок доказування покладається на орган, який склав протокол, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Єдиний доказ перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння результат тесту газоаналізатора є сумнівним та отриманим з порушенням встановленого законом порядку. З огляду на викладене, захисник вважав, що огляд на стан алкогольного сп'яніння є недійсним, а протокол про адміністративне правопорушення не може бути використаний як належний доказ, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».
Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Пунктами 6 та 7 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Згідно п.п. 6,10 Розділу II «Проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Відповідно до вказаної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно положень ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надані протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 432396 від 24.08.2025 року, рапорт поліцейського від 24.08.2025, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 23.08..2025 року, згідно якого результат тесту складає 0,30 проміле, результати тестування на алкоголь технічним засобом «Drager Alcotest 6820» від 23.08.2025 року, час тестування 23 год. 38 хв., результат тесту - 0,30%; довідка про відсутність повторності за ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , відеозапис правопорушення з нагрудної бодікамери, яке зафіксовано на DVD+R-диску доданому до адміністративного матеріалу.
З відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення та досліджених у судовому засіданні (відеозапис «ЕПР №432396 П», вбачається, що огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія ОСОБА_1 , проводився із застосуванням газоаналізатора Alcotest Drager 6820.
Після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівник поліції вказує, що результат огляду перевищує норму майже в два рази. На питання поліцейського, чи згоден ОСОБА_1 з результатом, останній вказує на те що вживання квасу теж дає такі результати, на що поліцейський пояснює, що для цього треба випити багато квасу (час відеозапису 23:38 - 23:43).
У подальшому, працівник поліції складає протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали.
Аналіз вказаного відеозапису фактично свідчить, що ОСОБА_1 не висловив однозначної відповіді, що він згоден з результатами огляду на стан сп'яніння (тесту «Alkotest Drager 6820»), а дії ОСОБА_1 з приводу його пояснень про вживання квасу свідчать, про те, що останній не погоджувався з результатами огляду на стан сп'яніння.
Вказані висновки також підтверджуються і фактом ставлення питання поліцейського щодо проходження огляду у медичному закладі, так як фактично він мав би задавати це питання лише тоді, коли ОСОБА_1 не погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або не був згоден з результатами такого огляду. Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився на огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, тому суд дійшов до висновку, що поліцейський фактично не отримав погодження ОСОБА_1 з результатами огляду.
Також працівником поліції вказані в акті огляду виявлені ним ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, на відеозаписі не зафіксовані, та мають узагальнений висновок щодо виявлених ознак (запис 23:27:40).
Вказані дії працівника поліції не відповідають вимогам ч.3 ст.266 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою не спростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Дані, встановлені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №432396 від 24.08.2025 року, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів суд не може визнати допустимими доказами, враховуючи порушення вимог ч.3 ст.266 КУпАП, допущені працівниками поліції.
Відомості, зазначені у карті обліку адміністративного правопорушення та довідці з УПП про наявність у ОСОБА_1 посвідчення водія також не є доказами у розумінні ст.251 КУпАП.
Дані, зазначені у рапорті поліцейського не може вважатись належними і допустимими доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки поліцейський є зацікавленою особою при розгляді цієї справи і рапорт по своїй суті є лише повідомленням поліцейським керівництву щодо складення протоколу. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.05.2020 року у справі № 32435741/16-а (провадження № К/9901/33786/18).
З відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачаються порушення працівника поліції щодо проведення процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, які також, відповідно не є доказами винуватості ОСОБА_1 .
Твердження захисника щодо неправильної роботи технічного засобу «Alkotest Drager 6820», суд не приймає до уваги, так як ОСОБА_1 та його захисником не було надано достатніх на це доказів. Судом не було з цього приводу отримано жодних пояснень та інформації від спеціалістів та організацій, які проводять повірку та калібрування зазначеного технічного засобу, а також не були витребувані відповідні документи.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суддя вважає, що в цій справі відсутні належні, достатні і допустимі докази, а також поза розумним сумнівом, оцінивши які, можливо було б дійти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 .
Враховуючи, що докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому на думку суду, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі, зокрема, відсутності складу адміністративного правопорушення, тому, вважаю за необхідне провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.
Керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 251, 252, 266, 280 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.І. Рибалко