Дата документу 03.12.2025
Справа № 0814/9128/2012
Провадження № 6/334/283/25
03 грудня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Філіпової І.М.,
за участі секретаря судового засідання Мандик М.О.,
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя подання старшого державного виконавця Султанової-Стеценко О.В. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про застосування приводу до боржника приводу ОСОБА_2 ,
24.11.2025 року до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання старшого державного виконавця Султанової-Стеценко О.В. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про застосування приводу до боржника приводу ОСОБА_2 .
На виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження №56768205 з виконання виконавчого листа № 014/9128/2012 виданого 22.06.2018 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку відповідача щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вку, починаючи стягнення з 08.08.2012 року і до повноліття дитини.
За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , який відповідно до виконавчого документа проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до статей 3, 4, 24, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 13.07.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, та попереджено боржника про відповідальність за ненадання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.
Неодноразові виходи держаним виконавцем за адресою боржника: АДРЕСА_2 . двері ніхто не відкрив, зі слів сусідки квартири АДРЕСА_3 , боржник за вказаною адресою, з'являється дуже рідко, мешкає в іншому місці точна адреса не відома.
Складено Акт-державного виконавця від 14.10.2025р. Залишено виклик виконавця з'явитися до Відділу 23.10.2025 року о 11.00 годині. Боржник на виклик до Відділу 24.01.2024 10.00 не з'явився.
На телефонні дзвінки та повідомлення у месенджері державного виконавця боржник не відповідає. 17.11.2025 року конверт з викликом повернувся до відділу з відміткою за адресат відсутній.
Згідно повідомлення військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 самовільно залишив військову частину 23.05.2025 року, згідно наказу №143 виключений зі списків особового складу з 01.04.2025року.
Відповідно до відповіді МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, згідно відповіді на запит про отримання інформації, що становить банківську таємницю на рахунках боржника відсутні кошти для виконання рішення суду.
Оскільки сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державним виконавцем, згідно розрахунку від 01.11.2025 заборгованість складає -320814,74 грн.
Державний виконавець звертається до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя щодо застосування до боржника примусового приводу, з метою відібрання пояснень щодо виконання рішень, заповнення декларації про доходи та майно боржника.
Зазначений захід застосування до боржника примусового приводу необхідний для встановлення наявності майна боржника, відповідних пояснень, подання декларацій про доходи, встановлення інформації про фактичне місце знаходження боржника.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 14 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.
У судовому засіданні державний виконавець Султанова-Стаценко О.В. подання підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що ОСОБА_2 покинув військову частину, її телефон заблокував, місце його перебування не відоме. Аліменти за боржника частково сплачувала його матір, але наразі вона померла. Боржник веде аморальний спосіб життя, не працює, доходів чи майна немає. Стягувач постійно подає скарги щодо неотримання аліментів, але ж виконавець не має змоги змусти боржника повернутися до військової частини.
Суд вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 438 ЦПК України, розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
За своєю правовою природою привід боржника є заходом процесуального примусу до вчинення дії, яку особа добровільно не вчиняє, маючи при цьому можливість для цього і знаючи про свій обов'язок.
Однак матеріали подання не місять доказів, що переконливо підтверджують факт ухилення боржника від явки за викликом приватного виконавця, оскільки суду не надано належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що боржник отримав виклик державного виконавця (матеріали подання містять лише квитанцію направлення виклику, без підтвердження його отримання) і без повідомлення причин не з'явився за ними.
Виклики приватного виконавця мають бути належним чином доведені до відома боржника про те, що він обізнаний про дату, час, місце та мету необхідності прибуття до приватного виконавця, про що мають бути належні та допустимі докази такого сповіщення.
Також суд звертає увагу на те, що виклик боржника виконавцем здійснювався один раз, інформація щодо отримання вказаного виклику, або щодо причин неможливості вручення такого виклику, відсутня, повторно виклик боржника не здійснювався.
Суд враховує важливість права на виконання судового рішення, як складової права на судовий захист, та звертає увагу на неприпустимість ухилення боржника від прибуття за викликом виконавця в разі отримання такого виклику, оскільки такий обов'язок боржника передбачено п. 5 ч. 5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження».
Водночас суд враховує, що привід боржника є істотним втручанням у приватне життя особи у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, і тому має бути легітимним, виправданим та пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Фельдман проти України», за яким будь-яке втручання у право особи на повагу до її приватного та сімейного життя становитиме порушення статті 8 Конвенції, якщо воно не здійснювалося «згідно із законом», не переслідувало легітимну ціль та було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було пропорційним цілям, які мали бути досягнуті.
Невиконанням рішення суду, хоч і зачіпаються законні права стягувача, але з боку виконавця належного доказового обґрунтування необхідності застосування до боржника примусового приводу не представлено, а сам факт наявності заборгованості за виконавчим документом не дає підстав для задоволення подання про привід боржника.
Відмова у задоволенні подання про привід боржника не позбавляє приватного виконавця права повторного звернення до суду з таким поданням.
Таким чином, судом не встановлено наявність підстав для задоволення подання приватного виконавця.
Керуючись ст.ст.2,6,76-81,259-261,438 ЦПК України,
У задоволенні подання старшого державного виконавця Султанової-Стеценко О.В. Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про застосування приводу до боржника приводу ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Філіпова І. М.