Справа №523/8619/25
Провадження №1-кп/523/1366/25
06 червня 2025 року
Пересипський районний суд міста Одеси у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
законного представника ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт й додані до нього документи у кримінальному провадженні № 22024160000000570, внесеному до ЄРДР 22.11.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, -
На розгляді в суді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання обвинувачених під вартою на 60 днів, посилаючись на неможливість завершити судовий розгляд кримінального провадження до закінчення строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження існування ризиків передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які були наявні при обранні запобіжного заходу, а також доповів про можливість призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Захисник ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора, оскільки ризики не доведені, зазначив, що на теперішній час ризики зменшились. Щодо призначення судового розгляду не заперечував.
Захиснк ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 , заперечувала проти клопотання прокурора, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки ризики відсутні. Щодо призначення судового розгляду провадження не заперечувала.
Законні представники обвинувачених та самі обвинувачені підтримали думку захисту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд доходить висновку про можливість призначення їх до судового розгляду та продовжити відносно обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не встановлено.
Клопотань про здійснення судового виклику інших осіб для допиту у суді та витребування певних речей чи документів не заявлено. Необхідності для виклику перекладача відсутня.
Крім того, згідно з ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Стаття 177 КПК України, встановлює, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з цим, ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
З огляду на п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
Згідно зі ст.8, ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави, а принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Наряду з наведеним, відповідно до вимог п.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 63 рішення у справі «Доронін проти України від 19.02.2009р.) про обрання чи продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою навіть у справах про вбивство та при спробі обвинуваченого зникнути, національні суди мають розглядати можливість застосування тих чи інших альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою, а посилання при цьому головним чином на тяжкість обвинувачення не уявляє собою «відповідної та достатньої» підстави.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачуються у вчинені особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 26.11.2024 року відносно обвинувачених обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, у зв'язку з наявністю ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, який востаннє було продовжено судом 19.03.2025 року.
З характеризуючих матеріалів на обвинувачених вбачається, що такі ризики як можливість обвинувачених незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати, оскільки вони обвинувачуються в скоєнні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану та збройної агресії рф проти України.
Обставин які не були враховані судом при обранні відносно обвинувачених запобіжного заходу у виді взяття під варту та наявності підстав для його зміни, в тому числі на більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі, на даний час суд не вбачає.
У зв'язку з чим, з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобіганню спробам ухилитися від суду й перешкоджати кримінальному провадженню, суд вважає доцільним продовжити дію обраного відносно обвинуваченого обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Разом з тим, згідно положень ст.183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 177, 178, 183, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.113 КК України, на 16 годину 00 хвилин 06 червня 2025 року у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Пересипського районного суду міста Одеси.
Судовий розгляд даного провадження проводити колегіально.
В судовий розгляд викликати учасників процесу.
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 04.08.2025 року.
Застосувати запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 04.08.2025 року.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3