Справа №522/17810/25
Провадження №3/522/6065/25
11 грудня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
19.07.2025 року о 23.00 год. ОСОБА_1 керувала транспортним засобом - електросамокат Jet, в м. Одеса по вул. Ніжинська №75, в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest «Drager» 7510, прилад ARLM 0416, результат позитивний - 0,45 проміле, тест №756, від керування транспортним засобом відсторонена. Подія зафіксована на нагрудний відеореєстратор №474390.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.2.9(а) ПДР України.
За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396748 від 19.07.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП.
10.09.2025 року адвокат Щербіна Ю.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду заперечення на протокол про адміністративне правопорушення про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи свої вимоги тим, що:
19 липня 2025 року ОСОБА_1 перебувала в районі вулиці Ніжинської будинку 75 разом із знайомим - ОСОБА_2 . Вони разом навчаються в Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця (м. Київ). У вільний час від роботи та навчання відвідали місто Одесу, де народилась ОСОБА_1 .
У той же день, на неї складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР №396748 від 19.07.2025 року, де в вину ставиться вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
19.07.2025 року ОСОБА_1 дійсно вжила невелику кількість білого вина (150 мл.), в закладі «Хінкальня» на вул. Дерибасівська. Це відбулось приблизно о 19.30 годині дня, о 20:50 заклад було залишено (розрахунок за вечерю здійснено ОСОБА_2 додається квитанція).
О 22:58 годині, 19.07.2025 року, коли на вулиці Ніжинська, орієнтовно біля будинку 75, до неї та її знайомого звернулись представники поліція. Свідомо розуміючи, що вона не має ознак алкогольного сп'яніння (запах з рота, тремтіння рук, свідомість була ясна, шкірні покрови обличчя без змін забарвлення) на їх питання «Чи вживала вона сьогодні алкогольні напої», відповіла «Так». Про приблизний чи точний час, коли це відбулось, її ніхто не питав, а відразу повідомили, що необхідно здати тест на стан алкогольного сп'яніння приладом Drager.
Треба зауважити, що саме ОСОБА_2 , який супроводжував її та розраховувався в закладі харчування за вечерю, також випив одночасно з ОСОБА_1 ідентичну кількість вина, і на аналізі приладом алкотест «Drager» у нього був показник «0».
ОСОБА_1 була впевнена, що зважаючи на досить тривай час, з того моменту як вона випила менше бокалу білого вина, теж матиме показник в межах дозволеної норми з врахуванням часу для виведення алкоголю з крові, тому погодилась на аналіз випаровувань з порожнини рота газоаналізатором Drager.
Оскільки, вона вперше в житті проходила подібну процедуру і ніколи не бачили, не приймала участь в такому процесі, тому була впевнена - поліцейський, який оперував аналізатором Drager вчиняв всі дії відповідно до протоколу та законодавства.
Крім того, вже була пізня година (за 1 годину до комендантського часу), у той момент, вона не закцентувала увагу, що їй дали на підпис протокол та інші документи, і в них було місце, де можна викласти свої зауваження, які в неї були наявні, але через відсутність досвіду та роз'яснень такого права, зі сторони патрульних поліцейських, вона їх не викладала відразу.
Проте, сумніви у правильності відібрання аналізу виникли.
По-перше, як зазначено в складених поліцейською полку УПП в Одеській області ДПП лейтенантом Ротар Оленою Сергіївною, в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, підставою проведення аналізу стало: «запах алкоголю з порожнини рота».
Це неправда, запаху не могло бути. Та кількість вина, що була випита нею за 3 години до події, не могла виділяти будь-який запах алкоголю.
Зважаючи на те, що вона студентка медичного університету (навчається на бойового медика в м. Києві), розуміла, що від такої незначної кількості легкого вина, впливу алкоголю на її організм не відбудеться, крім того, до моменту спілкування з представниками поліції вже пройшло 3 години.
По-друге, електросамокат на платформі якого вона стояла, їй не належав. Такі електросамокати розташовані по всьому місту та надаються у користування на правах оренди, після сплати орендарем коштів, вона оренду не оплачувала.
Крім того, на відео запису, що надано до суду відділом патрульної поліції, не має зафіксованого факту керування транспортного засобу. Коли до неї та ОСОБА_2 підійшли поліцейські, вони стояли на платформах, намагаючись ними підсвітити дорогу, а ОСОБА_2 показував принцип роботи та керування електросамокатом, як сплачувати проїзд.
По-третє, процедура проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була порушена, оскільки вона не мала жодних ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження такого огляду, що вказує на порушення її процесуальних прав.
Патрульними поліцейськими не роз'яснено її права та обов'язки в зв'язку з проведенням аналізу випаровувань алкоголю з порожнини рота. Аналізатор Drager показав результат 0,45 проміле, що давало їй право додаткової перевірки у медичному закладі, для більш точної перевірки показника алкоголю в крові. Проте, цю опцію їй не запропонували і не роз'яснили. Хоча, в матеріалах адміністративної справи наявне направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, про яке їй не повідомляли, а лише попросили підписати протокол в місцях де є «галочка».
Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Але, таку опцію їй не запропоновано і відразу складено Протокол № серії ЕПР1 №396748 від 19.07.2025р.
В обов'язку патрульного поліцейського є положення щодо роз'яснення прав та обов'язків осіб, що притягаються до адміністративної відповідальності.
Вони мали обов'язок пояснили, що у її випадку, якщо прилад Drager показує позначку більше 0,2 проміле, особа фактично визнається «в стані алкогольного сп'яніння», і така особа має абсолютне право не погодитись з результатом та вимагати додаткової перевірки показника вже в медичному закладі, тобто встановити чи відповідає результат Алкотестеру Drager після 3х послідовних спроб вдування повітря в один той самий мундштук з'єднаний з алкотсетером, точним показником.
Також, існують і похибки апарату, які залежать від того, як оператор приладу здійснить його калібрування, дотримається порядку відібрання приладом Drager зразку повітрі.
ОСОБА_1 вважає, що підставою для показника - 0,45 проміле є неналежний огляд і відібрання аналізу приладом Drager. Вона, вона тричі продувала в одну й ту саму трубку аналізатору, що однозначно залишало пари повітря від попереднього видування і вплинуло на кінцевий результат.
В четверте, на технічному засобі відеозапису №474390 не видно процесу відбирання аналізу за допомогою аналізатора Drager. Лейтенант ОСОБА_3 в період часу з 23:03:59 до 23:04:36 постійно переміщувалась і не зафіксувала правильність та чіткість методу виконання відібрання аналізу.
У цей же проміжок часу, на іншій камері, іншого патрульного, який фактично був оператором приладу і налаштовував його, також не фіксується порядок проведення, відібрання та аналізу випаровувань алкоголю з ротової порожнини ОСОБА_1 .
Це дало змогу представнику патрульної поліції один і той же аналізатор (прилад Drager), без зміни трубки для вдування повітря, тричі притискати до рота Лук'яненко Ю.М, і вимагати вдувати повітря в трубку без її заміни на нову.
Вважаємо це дало викривлений результат аналізу через відповідний ефект накопичення парів залишку алкогольних випаровувань з ротової порожнини.
Обставини вказують на упереджене ставлення працівників поліції до особи правопорушника та вказують на намір останніх скласти протокол за будь-яких умов.
Зазначимо, при експлуатації газоаналізаторів Drager Alcotest повинні використовуватись виключно оригінальні мундштуки Drager®АIcotest®Mouthpeces Standart, що мають відповідний сертифікат якості та офіційно легально постачаються від виробника через уповноваженого представника.
Використання бувших у використанні мундштуків та, так званих аналогів або замінників оригінальних мундштуків, що не проходили офіційний процес метрологічної та медичної сертифікації разом із приладами Drager Alcotest© як єдиною загальною вимірювальною системою «мундштук-прилад», може призводити до систематичних похибок з отриманням помилкового результату тесту (через різні зазори при нештатному кріпленні мундштука до ніпеля, іншу швидкість потоку та інші умови отримання проби для тесту, тощо).
За змістом Інструкції по експлуатації, порядок встановлення мундштука, перед проведенням тестування, передбачає необхідність вчинення ряду дій, зокрема: відкриття упаковки (з гігієнічних міркувань не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не буде правильно встановлений в аналізатор); направлення мундштуку по діагоналі (рифленої стороною вгору) по направляючому жолобку до упору і втиснення мундштуку в тримач; повне знімання упаковки.
Наразі, в матеріалах справи є документ «Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції» до КНП «ООМЦПЗ» ООР.
Проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.8 Інструкції, форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно п.7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015року, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я у випадку відмови водія від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння або незгоди з результатами проведеного огляду є обов'язковим.
Але, ОСОБА_1 не було повідомлено про можливість перевірити показник приладу Drager іншим методом.
Зауважу повторно, з відеозапису неможливо встановити, чи був змінений мундштук алкотестера на новий, при повторному проведені аналізу ОСОБА_1 з 23:04:29 години по 23:04:36 годину (камера другого інспектора, який фактично проводив аналіз).
Отже, існують підстави вважати, що тест № 756, проведений інспектором в №1 р№3 б№1 полку УПП Димура І.М., не може бути поставлений в основу доказу вини ОСОБА_1 , оскільки був проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП.
Відповідно до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Зазначені в поясненнях недоліки процедури відібрання аналізу приладом Drager вважаємо треба сприймати та відносити до суттєвих порушень вимог діючого КУпАП та , що не дозволяють здійснити всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення по справі у відповідності з діючим КУпАП.
Вину у вчиненні проступку, на який складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №396748 ОСОБА_4 не визнає.
За наявності зазначених суперечностей, не може бути вирішено питання про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.
10.09.2025 року адвокат Щербіна Ю.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , надала до суду клопотання про виклик до суду в якості свідків співробітників поліції: ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 .
Суддею, під час розгляду справи, зазначене клопотання було задоволено в повному обсязі.
Адвокат Щербіна Ю.І., що діє в інтересах ОСОБА_1 , в судове засідання з'явилася, підтримала заперечення від 10.09.2025 року, просила суд закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Належним чином повідомлена ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила.
Належним чином повідомлені співробітники поліції в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши адвоката, дослідивши і проаналізувавши докази по справі, письмове заперечення адвоката про закриття провадження про справі за п.1 ч.1 ст.247 КУпАП відносно ОСОБА_1 , в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП, суддя приходить до наступного.
Суддя критично відноситься до пояснень, клопотання адвоката Щербіни Ю.І. щодо невинуватості ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як з їх пояснень вбачається, що ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративного стягнення, хоча вина останньої у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №396748 від 19.07.2025 року; результатом алкотесту від 19.07.2025 року за допомогою приладу Alcotest «Drager» 7510 стосовно ОСОБА_1 , тест №756 позитивний - 0,45 проміле, відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.
За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов'язаний всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи,вирішити її у точній відповідності з законом.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення єбудь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Доводи адвоката, що були надані суду в письмовій та усній формі спростовуються відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме відеодокази дають можливість об'єктивно надати правову оцінку щодо відбувшогося 19.07.2025 року о 23.00 год. ОСОБА_7 в м. Одеса по вул. Ніжинська №75, а також ОСОБА_1 не заперечувала того факту, що вживала алкогольні напої.
Крім того, з установленою практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст.130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 №1306, Закон України «Про автомобільний транспорт» з останніми змінами, Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.
Пунктом 1.10. ПДР України передбачено, що транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Однак, при цьому, норма ст.130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші.
Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.
Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гіброскутери та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:
- легкий персональний електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;
- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.
Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт».
Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов'язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керувала електросамокатом Jet, який має електродвигун, за допомогою якого він приводиться у рух, а також призначений для перевезення людей.
З огляду на вищевикладене, електросамокат Jet, яким ОСОБА_1 керувала як учасник дорожнього руху - водій, офіційно визнається транспортним засобом, за керуванням стані алкогольного сп'яніння, настає адміністративна відповідальність, передбачена ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Таким чином, з наведеного вбачається, що ОСОБА_1 19.07.2025 року о 23.00 год. керувала транспортним засобом - електросамокат Jet, в м. Одеса по вул. Ніжинська №75, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України.
Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП за це правопорушення на особу накладається стягнення на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Також, суддя бере до уваги, як доказ, довідку інспектора ВАП УПП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Валерії Зінов'євої, згідно якої громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 19.07.2025 року посвідчення водія не отримувала.
Згідно абз.3 п.28 вищевказаного Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ст.121 ч.3, ст.122 ч.4, ст.122-2, ст.123 ч.3, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Таким чином, громадянка ОСОБА_1 підпадає під санкцію ч.1 ст.130 КУпАП, як інша особа на яку накладається тільки штрафна санкція, так як суд не може позбавити особу права, яким особа не наділена, а саме права керування транспортними засобами.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок.
Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок.
На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.
Суддя Л.С. Єршова