Справа № 505/2178/25
№ 2/505/2614/2025
01 грудня 2025 року м. Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючої - судді Ващук О.В.,
за участю секретаря судового засідання Федорцової І.С.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (далі - ТОВ «Діджи Фінанс»), в інтересах якого діє представник позивача Романенко М.Е., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 62100 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 15 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 уклали договір №7687211 про надання споживчого кредиту, за власного волевиявлення відповідача, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному вебсайті Товариства.
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на його номер телефону.
За загальними умовами вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 15000 грн. на строк 360 днів на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами в розмірі 2,20% в день та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 62100 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн.; за відсотками в розмірі 39600 грн., за пенею 7500 грн.
27 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до відповідача.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право вимоги за зобов'язаннями ОСОБА_1 по вищевказаному кредитному договору.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконав своїх зобов'язань, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 07 липня 2025 року у даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник ТОВ «Діджи Фінанс» Романенко М.Е., який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, згідно змісту позовної заяви та окремо поданої, просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «Діджи Фінанс» та не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив, у визначений судом строк відзив на позов не подав.
Ухвалою Подільського міськрайонного суду Одеської області від 01 грудня 2025 року постановлено провести у справі заочний розгляд.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 15 березня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем укладено договір №7687211 про надання споживчого кредиту.
Кредитний договір підписаний електронним підписом ОСОБА_1 , який відтворений шляхом використання ним15 березня 2024 року о 11:15:17 одноразового ідентифікатора «А1831» і був надісланий на номер мобільного телефону позичальника, про що свідчить п.9.6, п.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.1.3, 1.4, 1.5.1, 2.1 кредитного договору кредит надано в сумі 15000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом з розрахунку 2,20% в день строком на 360 днів, у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів кредитором зі свого поточного рахунку на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яка ним вказана.
При цьому, сторони погодили, що процентна ставка 2,20% в день застосовується, зокрема, у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору.
У Додатку №1 до договору кредиту №7687211 від 15 березня 2024 року сторони погодили графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Розмір процентної ставки, встановленої в п.1.5 договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений кредитором в односторонньому порядку (п.3.4 договору).
У п.5.1 кредитного договору сторони передбачили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, крім випадку, передбаченого п.5.3 договору.
Згідно п.5.3 договору кредиту у разі направлення споживачем коштів з метою повернення в повному обсязі або частково заборгованості за кредитом, в тому числі, але не виключно, достроково або при наявності прострочення, проценти за фактичний термін користування кредитом повинні бути сплачені до моменту такого повернення. При цьому, якщо коштів, що направляються на повернення кредиту не достатньо для повної сплати процентів за період фактичного його користування, то вважається, що строк сплати таких процентів настав і кошти в першу чергу направляються на повернення цих процентів, з урахуванням черговості, передбаченої пунктом 5.6 цього договору.
Відповідно п. 6.4 договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов'язаний сплатити штраф: у розмірі 450 грн. на четвертий день невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 150 грн. починаючи з п'ятого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.
27 листопада 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу № 27.11/24-Ф, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до відповідача.
За умовами вищезазначеного кредитного договору ОСОБА_1 зобов'язався повернути отримані грошові кошти у визначений договором строк та сплатити відсотки за користування коштами.
Фінансова установа виконала свої зобов'язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошті згідно умов договору, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав та не повернув отримані в борг грошові кошти, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається зі змісту кредитних договорів, усі ці договори підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону із зазначенням адреси проживання відповідачки, її паспортних даних, РНОКПП. Крім того за умовами договорів їх невід'ємною частиною є публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайтах товариств.
При укладанні кредитного договору відповідачем вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.
ОСОБА_1 був належним чином ознайомлений з умовами вищевказаного кредитного договору, однак не виконав грошового зобов'язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.
Отже, досліджені судом докази свідчать про укладеність кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов'язань.
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Отже, ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов'язання за вищезазначеним договором кредиту перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором.
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення договору №7687211 від 15 березня 2024 року відбулось, що узгоджується зі ст.ст.6, 627ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».
При цьому, суд враховує, що будь-яких доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 кредитних коштів не отримував, останній суду не надав. Також ним не оспорюється і визначений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту та відсотками, відповідач не спростовував надані позивачем докази, хоча повідомлявся судом за зареєстрованим місцем проживання, жодних заперечень проти доводів позивача не надходило.
Згідно розрахунку заборгованості за договором №7687211 від 15 березня 2024 року за період з 15 березня 2024 року по 26 листопада 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 62100 грн., з яких заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн.; за відсотками в розмірі 39600 грн., штраф 7500 грн.
Оскільки між сторонами укладено кредитний договір, відповідач отримав кредитні кошти, проте свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, тому наявна заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи, що ОСОБА_1 порушив умови договору кредиту №7687211 від 15 березня 2024 року, допустив прострочення з повернення тіла кредиту та сплати відсотків, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми кредиту та процентів, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором №7687211 про надання споживчого кредиту від 15 березня 2024 року за тілом кредиту в розмірі 15000 грн.; за відсотками в розмірі 39600 грн., всього 54600 грн.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Діджи Фінанс» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за пенею 7500 грн.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У зв'язку з цим, не підлягає стягненню пені у розмірі 7500 грн., оскільки її було нараховано у період з 15 березня 2024 року по 26 листопада 2024 року, тобто в період, коли в Україні діяв воєнний стан, тому з урахуванням положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у стягненні цієї неустойки з відповідача слід відмовити.
З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» слід стягнути заборгованість за договором кредиту №7687211 від 15 березня 2024 року в розмірі 54600 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн.; по відсоткам в розмірі 39600 грн.
Щодо вимог позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оцінивши наведені докази, зокрема: договір про надання правової допомоги від 01.01.2025 року за №42649746, укладеного між «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Білецьким Б.В., Додаткову угоду №7687211 до Договору №42649746 від 01.01.2025 року, акт підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом від 31.03.2025 року, суд вважає, що з урахуванням принципу співмірності та реальності надання послуг, вимоги позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги адвоката, підлягають до часткового задоволення, а саме у розмірі 3000 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2129,77 грн. (87,92% від суми позовних вимог).
Керуючись ст.263-265, 279, 280, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованості за кредитним договором №7687211 від 15 березня 2024 року в розмірі 54600 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 15000 грн.; за відсотками в розмірі 39600 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2129,77 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» ЄДРПОУ 42649746 (місце знаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Текст рішення складено 05 грудня 2025 року.
Суддя О.В. Ващук