Єдиний унікальний № 495/6249/24
Провадження № 1-кп/946/359/25
про зменшення розміру застави
22 грудня 2025 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023160000001046, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Фузівка Черненківського району Республіки Молдова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_5 ,
сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_6 ,
інші учасники судового провадження: потерпіла юридична особа Саф'янівська сільська рада Ізмаїльського району Одеської області.
Суть питання, що вирішується
1.Захисник ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу із застави у розмірі 1 514 000 грн на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, пославшись на те, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси 08.03.2024 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді застави в розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 грн, та на останнього покладено обов'язки в межах строку досудового розслідування, що не перевищує два місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, строк дії яких продовжувався у встановленому законом порядку та сплинув 18.06.2024, оскільки більше ніким не продовжувалися. Звертає увагу, що ОСОБА_3 жодного разу не ухилявся від явки до правоохоронних органів чи суду, усі покладені на нього судом обов'язки виконує до теперішнього часу, ризик того, що ОСОБА_3 може переховуватись від суду є безпідставним та незрозумілим, оскільки у ОСОБА_3 з моменту повідомлення про підозру до теперішнього часу виключно зразкова поведінка. А ризики того, що він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення - відпав та перестав існувати, оскільки в рамках вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування проведені обшуки, під час яких вилучені необхідні речі, документи, допитані свідки, призначені та проведені ряд експертиз тощо. Крім того, захисник зазначає, що досудове розслідування кримінального провадження завершене, а тому вказаний ризик автоматично відпав. Захисник також звертає увагу на те, що ризики незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності наразі вже відпали та нічим не обґрунтовані. Крім того, розмір застави у сумі 1 514 000 грн, що внесена КП «ДУНАЙСЕРВІС» за ОСОБА_3 , є занадто великою сумою та існує загальна потреба якомога скорішого повернення відповідних грошових коштів на балансовий рахунок підприємства для ведення поточної господарської діяльності, виконання зобов'язань перед кредиторами та належного функціонування підприємства в умовах воєнного стану.
Встановлені судом обставини
2.У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 , обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу. При цьому ОСОБА_6 зауважив, що продовження запобіжного заходу у виді застави без покладення певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, є недоцільним та унеможливлює звернення застави в дохід застави, адже без обов'язків застава втрачає актуальність.
3.Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти зміни запобіжного заходу ОСОБА_3 , пославшись на те, що саме завдяки застосованому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді застави і забезпечена належна поведінка. На даний час з трьох встановлених слідчим суддею ризиків продовжують існувати два, а саме ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду з огляду на тяжкість покарання, що йому загрожує, а також зберігає свою актуальність і ризик незаконного впливу на свідків, які на даний час ще недопитані.
4.Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.03.2024 відносно ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді застави з покладанням певних обов'язків, які ухвалою від 18.04.2024 були продовжені. При цьому при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею була встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, та незаконно впливати на свідків і експертів у цьому кримінальному провадженні.
Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали
5.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження про заявлене клопотання, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання захисника та про необхідність залишення запобіжного заходу у виді застави без змін, зі зменшенням лише її розміру з таких підстав.
6.Згідно ч. 1 ст. 331 КПК, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
7.Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК, якою суд керується на підставі наведеної ч. 2 ст. 331 КПК, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
8.Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.
9.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (ст. 177 КПК).
10.Статтею 194 КПК визначено, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
11.Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
12.За змістом ч. 11 ст. 182 КПК, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
13.Окрім обов'язків, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 194 КПК, що можуть бути покладені на обвинуваченого, останній також зобов'язаний виконувати і процесуальні обов'язки, передбачені ч. 7 ст. 42 КПК, власне, виконання яких і є метою застосування будь-якого запобіжного заходу, що прямо випливає зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК.
14.У зв'язку з викладеним, системне тлумачення зазначених норм, дає підстави для висновку, що застава є безстроковим запобіжним заходом та строк її дії не залежить від строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 194 КПК, оскільки цей запобіжний захід відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК застосовується, в першу чергу, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також з метою запобігання певним ризикам.
15.Саме тому, закінчення строку дії певних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, що були покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 , не може бути підставою для повернення застави заставодавцю.
16.При вирішенні питання про продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 , то суд оцінює тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, а саме покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, вік та стан здоров'я обвинуваченого; суд також враховує відсутність у обвинуваченого міцних соціальних зав'язків, у тому числі те, що він не одружений, не має й утриманців, а також те, що ОСОБА_3 , знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує, з метою його уникнення має можливість та може переховуватися від суду, тобто в даному випадку прокурором доведено продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК.
17.Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме ризику того, що обвинувачений може незаконно вплинути на свідків, то враховуючи, що судовий розгляд у цьому кримінальному проваджені ще не розпочатий, у зв'язку з чим судом згідно із засадою безпосередності дослідження показань, встановленої ст. 23 КПК, не допитані свідки, з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому, останній, перебуваючи на свободі, все ж може застосувати спроби незаконно вплинути на свідків з метою ухилення від покарання, що загрожує йому у випадку визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується.
18.Лише один ризик (а саме ризик знищення, спростовування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження) на даний час втратив свою актуальність, але продовження існування двох інших раніше встановлених ризиків цілком виправдовує продовження застосування такого запобіжного заходу як застава.
19.Більше того, цей запобіжний захід у виді застави на даний час у повній мірі забезпечує належне виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, а тому є дієвим та необхідним, у зв'язку з чим на даний час, з огляду на стадію судового провадження (підготовче судове засідання), суд не вбачає підстав для його заміни на інший.
20.Разом з цим, згідно положень ч. 4 ст. 182 КПК, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
21.Частиною 5 ст. 182 КПК передбачено, що розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22.Цією ж нормою передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
23.З ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 08.03.2024, якою був застосований запобіжний захід у виді застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцяти тисяч) гривень, вбачається, що слідчий суддя, враховуючи обставини справи, стадію кримінального провадження, майновий стан підозрюваного, дійшов висновку, що застава у розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК не здатна забезпечити виконання ОСОБА_3 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків, а тому призначив заставу у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
24.Відповідні обмеження, які передбачав застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід та покладені процесуальні обов'язки, безумовно, значною мірою сприяли належній процесуальній поведінці обвинуваченого.
25.Однак, при цьому, суд зазначає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого сама по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в ухвалі про застосування запобіжного заходу та не обумовлює зміну запобіжного заходу.
26.Разом з цим, суд констатує, що упродовж дії застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді застави, останній сумлінно виконував покладені на нього обов'язки, не вчиняв дій, які б вказували на ухилення від органу досудового розслідування та суду, не вчиняв дій, направлених на безпідставне затягування судового розгляду, судовий розгляд ще не завершений з об'єктивних, незалежних від обвинуваченого ОСОБА_3 причин. Причому суд також враховує, що з моменту застосування запобіжного заходу у виді застави пройшов значний час, а саме більше ніж один рік та дев'ять місяців, протягом якого заставодавець несе додатковий тягар у виді відсутності можливості використовувати внесені як заставу у значно більшому за максимально можливий розмір кошти.
27.Тому з урахуванням обставин цього кримінального провадження, того, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні сина, страждає на хронічні захворювання, те, що він не ухилявся від явки до суду, утримувався від спілкування зі свідками, а також те, що він є бенефіціарним власником та директором юридичної особи КП «ДУНАЙСЕРВІС», яка потребує грошей для ведення поточної господарської діяльності, виконання зобов'язань перед кредиторами та для належного функціонування підприємства в умовах воєнного стану, того, що з моменту застосування такого запобіжного заходу як застава у значно більшому розмірі, ніж максимально можливий, пройшов вже тривалий час, за який судовий розгляд не завершений з причин, що не залежать від обвинуваченого, то суд дійшов висновку, що хоча ризики, встановлені судовим рішенням про обрання запобіжного заходу, дотепер продовжують існувати, втім, на даній стадії судового провадження обставини значно змінились та припинили мати характер виключності для застосування застави у розмірі, що значно перевищує максимально можливий розмір, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
28.Вказані обставини свідчать, що хоча й відсутні підстави для зміни запобіжного заходу із застави на інший, менш суворий, але дають підстави для зменшення розміру застави обвинуваченому ОСОБА_3 до максимального розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, а саме до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
29.На переконання суду, за вказаних вище обставин, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави саме в такому розмірі, буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії його належної процесуальної поведінки та зможе запобігти ризикам.
30.У зв'язку з викладеним, різниця коштів у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 271 760 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, сплачені КП «ДУНАЙСЕРВІС» як застава за ОСОБА_3 , підлягає поверненню заставодавцю - КП «ДУНАЙСЕРВІС».
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 194, 331, 370 - 372, ч. 2 ст. 376 КПК, суд -
постановив:
1.Клопотання захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
2.Зменшити ОСОБА_3 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 197-1, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209 КК, розмір застави, визначений ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.03.2024 (справа №522/3609/24), з 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 514 000 (один мільйон п'ятсот чотирнадцяти тисяч) гривень, до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень.
3.Різницю коштів у розмірі 420 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 271 760 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят) гривень, сплачені КП «ДУНАЙСЕРВІС» як застава за ОСОБА_3 , - повернути заставодавцю КП «ДУНАЙСЕРВІС».
4.В іншій частині клопотання захисника ОСОБА_6 відмовити.
5.Ухвала оскарженню не підлягає.
6.Повний текст ухвали оголошений 24 грудня 2025 року.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1