Справа №766/17189/18
н/п 1-кп/766/2610/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
22.12.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
під час відкритого судового дистанційного засідання, проведеного в режимі відеоконференції в залі суду в м. Херсоні, з розгляду кримінальних проваджень відомості про які внесено ЄРДР за № 12018230030001552 від 10.06.2018, №12018230030000576 від 27.02.2018, № 12020230030001317 від 22.06.2020, № 12020230030001416 від 07.07.2020, № 12025231040000912 від 07.08.2025, об'єднані в єдине судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.186, ч. 3 ст.186, ч. 2 ст. 187 КК, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 України, -
У провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває об'єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК, ч. 3 ст.186, ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 України, щодо якого ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22.09.2025 року, обрано запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою» з правом внесення застави у розмірі 60560 грн., який востаннє продовжено ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області до 04.01.2026 року включно.
Прокурор звернулася до суду з клопотанням, в якому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у виді «тримання під вартою» стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідає рекомендаціям, висловленим в рішенні ЄСПЛ «Чанаєв проти України» від 09.10.2014 р. мотивуючи позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», не зменшилися, а також тяжкістю злочину, який йому інкримінується.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді «тримання під вартою», просили суд відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою у виді цілодобового домашнього арешту.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи повідомлені належним чином, про причину неявки суд не сповістили.
Згідно вимог ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Заслухавши думки учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовження тримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою виходячи з наступного.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обвинувачується, у вчинені тяжкого злочину, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду.
Також при вирішенні питання суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого; враховуючи особу ОСОБА_6 , який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності та є обвинуваченим у вчиненні аналогічних правопорушень по справам, які перебувають на розгляді суду, офіційно не працевлаштований, відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зав'язків обвинуваченого; також судом враховуються вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення.
Отже, обставини, на які посилаються захисник та обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість змінити обвинуваченому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою .
Тому, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились. Нових даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надійшло, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув'язнення, судовий розгляд не завершено.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого переховуватись від суду, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , запобіжного заходу на менш суворий, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, вважає доцільним, продовжити дію раніше обраного запобіжного заходу строком на 60 діб (до 19.02.2026).
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу - задовольнити.
Продовжити строк "тримання під вартою" ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст. 185 КК України, на 60 днів до 19.02.2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 (п?яти) днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».
СуддяОСОБА_1