Справа № 587/5572/25
24 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі
Представник позивача адвокат Верещагін Д.Б. звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з АТ «Сумихімпром» на користь позивача ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі станом на день звільнення в сумі 91455 грн. 46 копійок. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що вона перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром» ( на даний час, згідно рішення позачергових загальних зборів було змінено на АТ «Сумихімпром») з 1979 року по 04.11.2025 рік. Звільнена згідно Наказу №262 від 04.11.2025 р. - за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України. Проте, відповідач в установлений строк не провів з ним розрахунок та не виплатив нараховану заробітну плату в день звільнення з роботи. Дана заборгованість по заробітній платі утворилася за період з грудня 2023 р. і по день звільнення з роботи та не виплачена до цього часу. Згідно розрахункового листка та листа відділу бухгалтерського обліку та державної звітності, на день звільнення відповідач повинен виплатити йому заробітну в розмірі 91455 грн. 46 копійок.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивачки в своїй письмовій заяві просив слухати справу у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направив заяву про зменшення витрат на правову допомогу з 5000 грн до 2000 грн.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.03.1979 року перебувала у трудових відносинах з Публічним акціонерним товариством «Сумихімпром», що стверджується копією трудової книжки (а.с.12).
Відповідно до Наказу №3627 від 04.11.2025 р. ОСОБА_1 звільнена з роботи за власним бажанням за ч.1 ст.38 КЗпП України. (а.с.14).
Відповідно до розрахункового листа та довідки про доходи від 04.11.2025 року, на день звільнення відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 заробітну плату після утримання всіх податків та зборів в розмірі 91455 грн. 46 копійок. (а.с. 15).
Відповідно до виписки з протоколу дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ «Сумихімпром» та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПАТ «Сумихімпром» змінило тип Товариства з публічного на приватне та змінило найменування - АТ «Сумихімпром».
Виплата заробітної плати працівнику гарантована статтею 43 Конституції України.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України: «При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум».
Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно із ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів щодо належного виконання зобов'язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по заробітній платі в розмірі 91455 грн. 46 копійок.
Так, положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надані: договір про надання правничої допомог від 26.11.2025 адвокатом Верещагіним Д.Б.( а.с.5-6); ордер на надання правничої допомоги адвокатом Верещагіним Д.Б. ( а.с.7 зв.б.); акт наданих послуг від 02.12.2025 та товариний чек( а.с.8)
У детальному описі виконаних робіт представником позивача зазначено, що ним здійснено таку роботу: усна консультація клієнта, складення позовної заяви з подання позовної заяви до суду, участь у судовому засіданні на загальну суму 5000,00 грн.
Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката, суд виходить з наступного.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (п. 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (п.п. 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, заяву відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи характер спірних правовідносин, необхідний і фактично наданий обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір вартості послуг за правничу допомогу у загальній сумі 5000,00 грн є завищеним і неспівмірним із предметом даного позову, в зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.
Оскільки позивачі у справах про стягнення заробітної плати відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору, на підставі ч. 1 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 115 КЗпП України, ст.ст. 12,13,76-81,141,263-265,430ЦПКУкраїни, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі на день звільнення з роботи в сумі 91455 грн. (дев'яносто одну тисячу чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 46 копійок та 2000 гривень витрат на правову допомогу.
Стягнути з Акціонерного товариства «СУМИХІМПРОМ» (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код ЄДРПОУ 05766356) на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп судового збору.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Л.М. Гончаренко