Справа № 583/5316/25
2/583/1920/25
23 грудня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання доньки, яка продовжує навчання,
10.11.2025 позивачка звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до закінчення навчання або до досягнення донькою 23 років.
Вимоги вмотивовані тим, що сторони з 06.06.2007 по 07.04.2009 перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільну доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка досягла повноліття. На даний час донька навчається у Державному навчальному закладі «Охтирський центр Професійно-Технічної освіти» на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має можливості забезпечувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
17.11.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Позивачка та третя особа в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов визнав.
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи, що сі учасники у судове засідання не явилися, суд проводить розгляд справи за наявними матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов такого висновку.
Встановлено, що сторони з 06.06.2007 по 07.04.2009 перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 06.06.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 07.04.2009 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с. 4-5, 15).
Сторони являються батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , виданим 28.11.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції Сумської області (а.с. 6).
ОСОБА_3 навчається в Державному навчальному закладі «Охтирський центр професійно-технічної освіти» на денній формі навчання за регіональним замовленням, період навчання з 01.09.2025 по 12.02.2027 (а.с. 7).
З матеріалів справи вбачається, що повнолітня ОСОБА_3 та позивачка проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
В п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, стягнення аліментів на утримання доньки або сина, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
З матеріалів справи вбачається, що повнолітня донька сторін навчається у вищому учбовому закладі на денній формі навчання, у зв'язку з чим позбавлена можливості працювати та заробляти кошти та потребує матеріальної допомоги.
З урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Батьки вважаються такими, що можуть надавати матеріальну допомогу, якщо вони забезпечені більше прожиткового мінімуму, встановленого законом.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує стан здоров'я і матеріальне становище сторін, що дитина проживають разом з матір'ю, батько є фізично здоровою особою працездатного віку, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої доньки, яка продовжує навчання, що ним не спростовано, до того ж такий його обов'язок передбачений нормами чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, на підставі оцінки наданих доказів та з урахуванням таких загальних засад цивільного законодавства як розумність та справедливість, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів.
Щодо вимоги позивачки про стягнення аліментів у розмірі не меншому 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ч. 1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
З аналізу приведених правових норм вбачається, що чинним законодавством України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей відповідного віку і не передбачено мінімального гарантованого розміру аліментів для інших соціальних і демографічних груп, які мають право на одержання аліментів.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_3 є повнолітньою особою, яка продовжує навчання і має право на одержання аліментів до його закінчення, але не більше ніж до досягнення нею двадцятитрирічного віку, позовні вимоги в частині встановлення для неї мінімального гарантованого розміру аліментів задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 264, 265, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з 10 листопада 2025 року.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2 .
Третя особа - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко