Справа № 591/9896/25 Провадження № 3/591/2912/25
24 грудня 2025 року м. Суми
Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,-
ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2025 року серії ЕПР1 №423417, водій ОСОБА_1 14.08.2025 о 23:32 год у м.Суми по просп.Свободи, 35, керував т/з Kia Sorento, н.з. НОМЕР_2 , з з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6810, з результатом якого- 0,35 проміле, він був не згоден. Прослідувати до найближчого закладу охорони здоров'я відмовився. Своїми діями порушив п. 2.5 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 в черговий раз не з'явився, надіслав заяву про відкладення розгляду справи. Проте, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами справи з огляду на такі обставини.
Так, справа надійшла до суду 01 вересня 2025 року та була відкладена декілька разів виключно за клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності.
10 вересня 2025 року на адересу суду надійшла заява про відкладення, яка була мотивована тим, що ОСОБА_1 буде перебувати у відпустці, після 6 місяців безпосереднього знаходження у зоні бойових дій. Суд задовольнив таке клопотання та відклав розгляд справи, надавши особі можливість в повній мірі реалізувати свої права.
В наступні судові засідання ОСОБА_1 надсилав суду заяви про відкладення аналогічного змісту, мотивуючи тим, що він перебуває на службі у ЗСУ та знаходиться поза межами міста Суми. При цьому, жодного документа на підтвердження вказаних обставин суду так і не було надано. Не дивлячись на це, суд, відкладав розгляд справи, надаючи особи або особисто з'явитись для надання пояснень по справі або для подання письмових заперечень по суті складеного протоколу.
У судове засідання 24.12.2025 надійшло клопотанням аналогічного змісту, у задоволенні якого суд відмовив. Необхідно наголосити, що справа перебувала в провадження судді декілька місяців і ОСОБА_1 міг скористались своїм правом надати письмові пояснення, або подати суду документи та письмові доводи, які б відображали його позицію по справі та могли підтвердити чи поставити під сумнів або спростовувати ті фактичні дані, які містяться в адміністративних матеріалах. Адже, він надсилав клопотання про відкладення перед кожним судовим засіданням, тобто був обізнаний, що справа відносно нього перебуває у суді.
Тобто, суд вважає, що для особи, яка притягується до відповідальності було надано достатньо часу і створено усі умови для можливості реалізувати свої процесуальні права належним чином.
Необхідно наголосити, що необґрунтоване зволікання з боку суду у розгляді справи могло призвести до негативних наслідків у виді закриття провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП через закінчення строку накладення стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, що є неприпустимим, оскільки зводиться нанівець легітимна мета провадження у справі (охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством тощо ст. 1 КУпАП) та унеможливлення існування розумної пропорційності між використаними судом засобами та поставленою метою.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
За таких обставин було прийнято рішення розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 та його представника на підставі доказів, що наявні в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, слід зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 15 серпня 2025 року серії ЕПР1 №423417, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення (а.с. 1);
- даними результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager 6810», згідно яких ОСОБА_1 отримав результат тесту 0,35 % проміле (а.с.2);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: зокрема, щодо запаху алкоголю з порожнини роту, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, згідно з яким ОСОБА_1 був не згоден із результатами (а.с.3).
Крім того, з переглянутого відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що працівники поліції зупиняють т/з, під керуванням ОСОБА_1 за те, що останній рухається у комендантську годину. Під час спілкування з водієм, у працівників поліції виникла підозра, що останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, йому дають на вибір мундштук та кажуть, щоб він переконався в герметичності пакування. ОСОБА_1 проходить огляд на місці. Після цього, йому дають на підпис результат, проте він підписує чек не у тій графі, а ні місці інспектора. Після того, як йому кажуть підписати результат у правильній графі, він відмовляється, каже, що вже щось підписав. Після роз'яснення інспектора, він все одно відмовляється ставити свій підпис у графі щодо згоди з результатом. При цьому, їхати в медичний заклад він відмовляється. Така поведінка особи була цілком правомірно розцінена інспекторами, як відмова від проходження огляду, так як він в категоричній формі відмовлявся ставити свій підпис. Окрім того, на відео зафіксовано, як він каже, що дійсно вживав алкогольні напої, проте це було приблизно о 16:00 год.
Слід зазначити, що п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Крім того, слід зазначити про те, що діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема ст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У даному випадку на відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.
Суд звертає увагу на те, що правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Так, відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Частиною 4 цієї статті передбачено, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Таким чином, діючий закон дозволяє водію відмовитись від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу і така відмова не утворює складу адміністративного правопорушення, якщо водій погоджується їхати у медичний заклад для проведення огляду.
Однак, у цьому випадку водій транспортного засобу - ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'янінням щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Пункт 1.3 ПДР України зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР України, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно довідки ст. інспектора відділу АП УПП в Сумській області Лєонової Д. від 15.08.2025 ОСОБА_1 не притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП протягом року. Також матеріали містять відомості про те, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 07.11.2008.
Враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605,60 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.
Суддя І.В. Клімашевська