Справа № 517/1267/25
Провадження № 2/517/509/2025
24 грудня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Агро» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння
встановив:
Керівник Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області Наливайченко О.П., який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Райз-Агро» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Зі змісту поданої прокурором позовної заяви вбачається, що спір виник щодо права власності на земельну ділянку, що знаходяться у власності відповідача.
Однак вказана позовна заява не відповідала вимогам: ч. 4 ст. 177 ЦПК України, тому ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 19 грудня 2025 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано у встановлений строк усунути вказані недоліки.
Згідно частини 1 та 2 статті 181 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вимоги процесуального закону були виконані та постановлено ухвалу, в якій зазначено підстави залишення заяви без руху та про, що повідомлено позивача та надано йому строк для усунення недоліків.
На виконання вище вказаної ухвали до суду Роздільнянською окружною прокуратурою було подано заяву, що містить письмові пояснення на ухвалу суду від 19 грудня 2025 року про залишення позову без руху, які зводяться до незгоди із постановленою ухвалою, а також твердження про те, що відповідач не є добросовісним набувачем, а відтак перерахування коштів на депозитний рахунок суду не здійснювалось.
Посилання прокуратури що відповідач є недобросовісним набувачем не заслуговують на увагу, оскільки відповідно ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто, незаконний набувач вважається добросовісним, поки протилежне не буде встановлено рішенням суду, про що також зазначено у постанові ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16.
Крім того, як вбачається із змісту позовних вимог, прокурор у позові посилається на те, що відповідач не може вважатися добросовісним набувачем у розмінні ст. 388 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про визначений законодавством правовий порядок отримання земельної ділянки для створення фермерського господарства, мав обмежену правомочність її використовувати виключно шляхом створення фермерського господарства, а не для передачі в оренду юридичній особі - ТОВ «Райз-Агро», створеній до отримання такої ділянки іншим особам.
Виконання вимог абзацу 2 частини 4 ст. 177 ЦПК України при витребуванні прокурором (державним органом) майна у особи за відсутності судового рішення щодо визнання цієї особи недобросовісним набувачем, є обов'язковими та не залежать від суб'єктивної думки прокурора чи позивача.
Більш того, як вбачається з позовної заяви самим прокурором застосовані посилання на положення чинного законодавства, щодо витребування майна у добросовісного набувача.
Законом визначено чіткий процесуальний порядок дій учасників справи при зверненні із позовами такої категорії, згідно з яким внесення суми компенсації передує відкриттю провадження у справі та її розгляду по суті (а не навпаки, як наголошує позивач), і суд не має повноважень змінювати цей порядок на власний розсуд.
Слід ще раз зазначити, що виконання вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України є обов'язковим, а чинним законодавством не передбачено надання невизначеного строку для виконання позивачем вимог ст. 177 ЦПК України чи вирішення вказаного питання після відкриття провадження у справі, як зазначає прокурор у позовній заяві та у заяві про усунення недоліків.
Зважаючи на наведене, невнесення прокурором на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна є не формальним недоліком, який існує лише на стадії прийняття позову до розгляду та дозволив залишити позов без руху. Зазначена обставина є істотною, оскільки об'єктивно унеможливлює завершити розгляд справи та ухвалити рішення з дотриманням вимог закону.
Більш того, невиконання прокурором вимог абзацу 2 частини 4 ст. 177 ЦПК України робить неможливим справедливий судовий розгляд та винесення судового рішення, з огляду на положення ч. 5 ст. 390 ЦК України.
Згідно з п.п. 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням набрали законної сили.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Також слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
ЄСПЛ констатує, що право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали від 19 грудня 2025 року не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, оскільки позивачем не було усунуто недоліки, яким вона не відповіла (ч. 4 ст. 177 ЦПК України), у спосіб визначений судом а саме: не надано документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого повинна бути здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про відкриття, повернення чи відмову у відкритті провадження по справі, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки з указаного порядку.
Здійснивши аналіз норм законодавства, можна зробити висновок, що суд, так і особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків. Зокрема, в разі подання особою позовної заяви оформленої з порушенням вимог статей 175 і 177 ЦПК України, або без сплати судового збору за подання такої позовної заяви суддя зобов'язаний постановити ухвалу про залишення позову без руху із зазначенням його недоліків.
Частиною 5 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Позивач заяв та документів до суду на виконання ухвали судді більше не подавав.
З урахуванням вище викладеного та зазначеного позивач відповідно до ухвали суду не виконав вимоги, визначені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, з заявою про продовження строку для усунення недоліків у позові, станом на 24 грудня 2025 року, не звертався, тому згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України матеріали позовної заяви вважаються неподаними і повертаються позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 3, 5, 6 ст. 185, 261 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської області, який діє в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції спірних правовідносинах: Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Агро» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області.
Суддя: