Справа №523/3476/25
Провадження №1-кс/523/8193/25
22 грудня 2025 року слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності підозрюваного, розглянувши у судовому засіданні у залі суду у м. Одеса, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, не одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, який на момент інкримінованих кримінальних правопорушень обіймав посаду судді Комінтернівського районного суду Одеської області.
Зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Проживаючого за адресою: АДРЕСА_2
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.4, 190 ч.4 КК України, -
Встановив:
До Пересипського районного суду міста Одеси звернувся захисник ОСОБА_4 , діючий в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , із клопотанням про зміну відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
За змістом клопотання 13.11.2025 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.5, 190 ч.4 КК України за кваліфікуючими ознаками ст.366 ч.1 КК України , як видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу, внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей; за ст.ст.27 ч.5, 190 ч.4 КК України (в редакції 22.11.2018р.), як пособництво у придбанні права на чуже майно, шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у особливо великих розмірах, вчинене повторно.
За даним фактом відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366 ч.1; 27 ч.5, 190 ч.4 КК України 7.05.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024150020000646.
14.11.2025 року ухвалою Пересипського районного суду міста Одеси відносно ОСОБА_6 був обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 просив задовольнити надане ним клопотання про зміну запобіжного заходу, заявивши, що на сьогоднішній день наявні нові обставини з дня постановлення попередньої ухвали, які мають значення для вирішення питання щодо зміни відносно його підзахисного запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, вказуючи, що з моменту пред'явлення підозри жодної слідчої дії для встановлення всіх фактичних обставин органом досудового розслідування проведено не було та раніше стороною захисту зверталася увага суду щодо стану здоров'я ОСОБА_5 , який страждає на низку захворювань та потребує лікування, на сьогоднішній день самопочуття підзахисного погіршилося внаслідок психоемоційного навантаження, пов'язаного з кримінальним провадженням, ОСОБА_5 з 2.12.2025 року перебуває на лікуванні в денному стаціонарі в КДЦ №29, підтверджуючи свої доводи виписним епікризом №733, також зазначаючи, що ризики впливу та переховування, а також вчинення іншого кримінального правопорушення відсутні, ніяких даних про наявність цих ризиків зі сторони підзахисного не зафіксовано, ОСОБА_5 не збирається переховуватися, він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце мешкання, на його утриманні перебуває хвора матір похилого віку, яка потребує догляду, у зв'язку з чим просив змінити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід на особисте зобов'язання, тим самим надав підзахисному можливість лікуватися, оскільки цілодобовий домашній арешт обмежує своєчасне звернення за медичною допомогою, на думку сторони захисту особисте зобов'язання буде достатнім для забезпечення належної поведінки підзахисного, за не прогнозованістю стану його здоров'я є підстави для зміни запобіжного заходу.
Підозрюваний ОСОБА_5 приєднався до думки захисника, просив задовольнити клопотання.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту посилаючись на ухвалу Одеського апеляційного суду від 27.11.2025 року, якою попередня ухвала суду про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту залишена без змін, також не погоджуючись з клопотанням захисту за підстав, що ризики продовжують існувати, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, триває початковий етап досудового розслідування, обставини є предметом доказування, підозрюваний ознайомлений з матеріалами, може знищити, сховати будь-яку з речей чи документів, ОСОБА_5 , раніше перебував на посаді судді, має певне коло знайомих, може вжити заходів для впливу на свідків сторони обвинувачення та на осіб з метою надання ними необхідних для нього показань, перекручування або спотворення обставин, не виключається ризик перешкоджання іншим чином шляхом штучного затягування досудового розслідування, з огляду на викладене просив відмовити в задоволенні клопотання.
На підставі наданих стороною захисту доказів, вислухавши думку прокурора, захисника, підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу підлягає задоволенню за наступних підстав.
Дійсно, відповідно до положень ст.201 ч.1 КПК України підозрюваний, до якого застосований запобіжний захід, його захисник має право подати до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього судом чи про зміну способу їх виконання.
За змістом ст.131 ч.1, ч.2 п.9 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК України визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно з частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ст.178 ч.1 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Домашній арешт відповідно ч.1 ст.181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Статтею 179 ч.1 КПК України регламентовано, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею обов'язки, передбачені статтею 194 ч.5 цього Кодексу, а саме якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Однак, статтею ст.176 ч.3 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч.2 ст.194 КПК України суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , не оцінюючи докази про доведеність вини підозрюваного, зважаючи на всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приймаючи до уваги особу підозрюваного, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, міцні соціальні зв'язки, утриманців, приймаючи до уваги доводи захисту щодо належного виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та відомості щодо стану його здоров'я, потреба в проходженні лікування, що знайшло своє документальне підтвердження у ході розгляду клопотання, тому з урахуванням наявності реальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які на теперішній час значно зменшилися, ризику переховування або перешкоджання розгляду кримінального провадження іншим чином не вбачається, як і не доведений ризик знищення або спотворення будь-яких речей чи документів, суд дійшов до переконання, що обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 не має правових підстав, на теперішній час є не виправданим, з поведінки підозрюваного вбачається, що він не буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки містить обґрунтовані й сформульовані підстави щодо доцільності зміни запобіжного заходу, у зв'язку з чим для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, достатньо застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, що на думку слідчого судді буде достатнім для тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та достатнім для запобігання ризиків і забезпечення належної поведінки підозрюваного.
Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання - задовольнити.
Змінити щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на два місяці, а саме до 22.02.2026 року.
Відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) Прибувати до слідчого та прокурора за першою вимогою.
2) Не відлучатися за межі міста Одеси та Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
3) Повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.
4) Утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, визначеними прокурором та слідчим.
Роз'яснити ОСОБА_5 що в разі невиконання вищевказаних зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий.
Строк дії ухвали припиняє свою дію 22.02.2026 року.
Ухвалу слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_7