Справа №523/26318/25
Провадження №1-кс/523/8373/25
12 грудня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам кримінального провадження №12025162490002044, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.12.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, одружений, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який 27.10.2003 року був засуджений Суворовським районним судом м. Одеси, за ч. 4 ст. 296 та ч. 2 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі та який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, із середньо-спеціальною освітою, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді кулеметника 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст.15, п.5 ч. 2 ст. 115 КК України,
Слідчим відділом ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162490002044 від 04.12.2025, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115 КК України,-
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, призваним за мобілізацією та проходячи військову службу на посаді кулеметника 3 відділення охорони 3 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст. ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, однак не пізніше 03 грудня 2025 року, та у невстановлений спосіб ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи в порушення вимог Постанови ВР України № 2471-X11 від 17.06.1992 року «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 року, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими та аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої Наказом МВС України № 292 від 12.04.1999 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання бойових припасів, діючи умисно, незаконно придбав бойові припаси, а саме дві ручні бойові гранати Ф-1 та М-67, та надалі без передбаченого законом дозволу, продовжив зберігати вищевказані предмети у визначений ним спосіб.
Орієнтовно у вересні 2025 року, більш точні дата та час досудовим розслідуванням не встановлені, у ОСОБА_6 виникли особисті неприязні відносини зі своєю дружиною ОСОБА_7 через подружні відносини.
03.12.2025 року близько 20 години 50 хвилин (більш точний час в ході проведення досудового розслідування встановити не надалось за можливе), перебуваючи в приміщенні загального коридору на дев'ятому поверсі багатоповерхового будинку АДРЕСА_3 у Воїн - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник прямий умисел на позбавлення життя своєї дружини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, незаконно переносячи при собі два бойових припаси, а саме дві ручні бойові гранати Ф-1 та М-67, ОСОБА_6 прийшов до приміщення квартири АДРЕСА_4 , де проживає його дружина ОСОБА_7 разом із малолітніми дітьми.
Маючи умисел направлений на умисне вбивство, розуміючи, що вчиняє злочин небезпечним способом для життя багатьох осіб, так як усвідомлював, що в приміщенні квартири та в багатоповерховому будинку перебувають інші особи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 , а також розуміючи, що від його дій можуть постраждати й інші особи, які також перебувають у вказаному приміщенні та будинку, та не бажаючи, але свідомо допускаючи їх настання, оскільки будучи військовослужбовцем, розуміючи вибухові властивості вищевказаних бойових гранат, які призначені для ураження живої сили осколками й ударною хвилею, бажаючи протиправно заподіяти смерть потерпілої, почергово висмикнув запобіжні кільця та відпустив важеля, чим привів у дію дві бойові гранати, які заздалегідь підготував як знаряддя злочину, що призвело їх до детонації, внаслідок чого відбулося два почергових вибухи. В результаті вибуху двох ручних бойових гранат Ф-1 та М-67 тілесні ушкодження отримала потерпіла ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді: вибухової травми, травматичного шоку, травматичної неповної ампутації 1,4,5 пальців лівої кисті, травми лівого ока, травми м'яких тканин вушної раковини, множинних поранень м'яких тканин шиї, тулуба, лівого плеча, перелому кісток носа та дна орбіти.
Таким чином ОСОБА_6 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення умисного заподіяння смерті ОСОБА_7 до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування розміру застави у відношенні ОСОБА_6 .
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими.
Захисник заперечувала проти клопотання слідчого, просила врахувати стан його здоров'я, просила застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний під час розгляду підтримав думку свого захисника, та просив не позбавляти його свободи.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, а також вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
11.12.2025 о 14 год. 40 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
11.12.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
- ч. 1 ст. 263 КК України, з правовою кваліфікацією: придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу;
- ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115 КК України, з правовою кваліфікацією: закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням оператора «102» про те, що 03.12.2025 близько 20:50 години, пролунали вибухи за адресою: АДРЕСА_2 .
- протоколом огляду місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 в період часу 01:30 по 02:07 виявлено та вилучено: скляну колбу з нашаруванням речовини темно-коричневого кольору; залишки та фрагменти (спусковий важіль, чека з кільцем гранати (ймовірно Ф-1), куртку чоловічу чорного кольору зі слідами РБК; мобільний телефон «Samsung» в чохлі чорного кольору; змив РБК з внутрішньої поверхні двері тамбура; та змив РБК з внутрішньої поверхні двері квартири.
- Довідкою з КНП «ООКЛ» ООР, в якій зазначено діагноз потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка отримала тілесні ушкодження у вигляді: вибухової травми, травматичного шоку, травматичної неповної ампутації 1,4,5 пальців лівої кисті, травми лівого ока, травми м'яких тканин вушної раковини, множинних поранень м'яких тканин шиї, тулуба, лівого плеча, перелому кісток носа та дна орбіти множинні колото-різані рани верхніх та нижніх кінцівок, обох сідниць, пахової ділянки праворуч. Масивний дефект тканин у періональній ділянці з ушкодженням ануса та прямої кішки, ЗЧМТ.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який пояснив, що він проживає за адресою, АДРЕСА_5 , та приблизно о 21:00 він почув два вибухи. Інтервал між вибухами - 1 секунда. Після чого він вийшов з квартири та побачив як сусід з квартири АДРЕСА_6 лежить біля дверей.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка пояснила, що вона проживає за адресою, АДРЕСА_7 , та приблизно о 21:00 вона почула да вибухи. Після чого вона вийшла з квартири та побачила, що біля квартири АДРЕСА_6 лежить сусід військовий в крові, який веде аморальний спосіб життя.
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який пояснив, що близько о 20:10 годин 03.12.2025 йому зателефонувала ОСОБА_7 , та повідомила, що її чоловік ОСОБА_6 , вибиває її вхідні двері за місцем її мешканням, та прохала його, щоб він приїхав на допомогу. Коли ОСОБА_11 , прийшов за місцем мешкання ОСОБА_7 , та побачив, що біля будинку працівники поліції та ШМД. Також йому було відомо, що ОСОБА_12 -Показ ОСОБА_13 та ОСОБА_14 напротязі трьох місяців не проживають разом та постійно в них були сварки.
- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 03.12.2025 року її чоловік ОСОБА_6 , приблизно о 20:50 годин прийшов до неї до дому, щоб забрати свої речі, після того як він переступив поріг квартири, та відразу висмикнув запобіжні кільця бойових гранат та обняв свою дружину та після чого пролунало два вибухи. В наслідок чого ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження та втратила свідомість.
- Протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка пояснила, що 11.12.2025 року приблизно о 11:30 годин, перебуваючи в лікарні в КНП «ООКЛ'ООР на 5 поверсі в палаті №22, вона почула голос свого чоловіка який сварився в коридорі на 5 поверсі. Після чого до неї зайшла санітарка, та повідомила, що її чоловік ОСОБА_6 , хотів примусово попаси до неї в палату. У зв'язку з чим, що раніше її чоловік висловлював намір її вбити, вона боїться за своє життя.
- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину згідно п. 6 ч.1 ст. 615 КПК України затримано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 15, п.5 ч. 2 ст. 115 КК України.
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Разом з тим, під час досудового розслідування кримінального провадження, органом досудового розслідування встановленні ризики, передбаченні ст. 177 КПК України, що свідчить про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою, а саме:
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується наступним:
- підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за який законом передбачено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що залежно від тяжкості залежить покарання, яке обвинувачений зобов'язаний буде понести (у разі визнання його винним).
Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.
Подібна орієнтація законодавців та правозастосовувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується наступним:
- підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та потерпілу, стосовно зміни їх показів, які мають істотне значення для проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, обумовлюється тим, що на теперішній час вони не допитані в судовому засіданні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується наступним:
- підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження, також у підозрюваного відсутні офіційні джерела доходів, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також при обранні запобіжного заходу в порядку ч. 1 ст. 178 КПК України прошу слідчого суддю врахувати те, що докази про вчинення злочину підозрюваним є вагомими, покарання, яке загрожує йому в разі визнання винним у вчиненні вказаного злочину передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.
Крім того, з урахуванням діючого на території України воєнного стану та збройної агресії Російської Федерації, існує додатковий ризик невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Також, при обранні запобіжного заходу у порядку ч. 1 ст. 178 КПК України прошу слідчого суддю врахувати те, що докази про вчинення злочину підозрюваним є вагомими, покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину передбачене законом у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, задовільний стан здоров'я та молодий вік, відсутність міцних соціальних зв'язків та постійного місця проживання на території м. Одеси.
Вказані обставини окрім клопотання підтверджуються іншими матеріалами провадження.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що, перебуваючи на свободі, підозрювана буде перешкоджати виконанню покладених на неї процесуальних обов'язків.
За указаних обставин підстави для застосування до підозрюваної будь-якого іншого, більш м'якого, запобіжного заходу, відсутні.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, §57).
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Слідчий суддя вважає, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, та з урахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вміненого ОСОБА_6 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Обставин які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України - не має.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991).
Таким чином, на підставі наданих слідчому судді матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя обґрунтовано вважає, що більш м'які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Крім того, з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення слідчий суддя вважає можливим не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки згідно ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ ВП №3 ОРУП № 1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тривання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 08.02.2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1