24 грудня 2025 рокуСправа № 495/7818/25
Номер провадження 3-зв/495/26/2025
Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишко В.В., розглянувши заяву представника особи, стосовно якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 - адвоката Абросімова Андрія Петровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду адміністративної справи № 495/7818/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП,
До провадження судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Мишка В.В. надійшла заява адвоката Абросімова Андрія Петровича в інтересах ОСОБА_1 (особи, стосовно якої складено адміністративний протокол) про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду адміністративної справи № 495/7818/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Заява вмотивована тим, що у провадженні судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В. перебуває справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час вирішення у попередньому судовому засіданні, яке відбулося 12 грудня 2025 року, заявленого захисником в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, мотивованого клопотання у письмовій формі, одним із пунктів якого було призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи щодо підписів, виконаних у протоколі про адміністративне правопорушення від імені ОСОБА_1 , суддя Гелла С.В. допустив дії, які свідчать про втрату ознак неупередженості та об'єктивності. У постанові від 12.12.2025 року, ухваленій за результатами розгляду зазначеного клопотання, суддею не наведено навіть короткого змісту його доводів, як і не викладено жодних мотивів відмови в задоволенні клопотання в частині призначення судово-почеркознавчої експертизи. Така фактична відсутність будь-якого мотивованого обґрунтування відмови за обставин, коли необхідність проведення експертизи є об'єктивно очевидною та прямо зумовленою предметом доказування у справі, свідчить не про реалізацію суддею дискреційних повноважень, а про ігнорування суттєвих доводів сторони захисту.
На думку заявника, у сукупності наведене об'єктивно створює обґрунтовані сумніви у безсторонності судді та вказує на наявність наперед сформованої позиції щодо вирішення заявленого клопотання.
Між тим, адвокат зазначає, що не призначення судом судово-почеркознавчої експертизи за наявності заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про підроблення її підписів у протоколі про адміністративне правопорушення, який відповідно до ст. 251 КУпАП є доказом у справі, фактично позбавило таку особу реальної можливості на захист та справедливий суд, оскільки іншого ефективного та допустимого способу доведення факту підроблення підписів, окрім проведення експертизи, не існує.
За таких обставин суддя фактично проігнорував доводи щодо можливого підроблення процесуального документа, чим усунув судовий контроль за перевіркою законності дій працівника поліції та допустив ситуацію, за якої можливі протиправні дії залишилися поза належною процесуальною оцінкою.
Дані обставини і стали підставою для звернення заявника з відповідною заявою до суду.
Заявник - Абросімов А.П. в інтересах ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд заяви про відвід без його участі.
Розглянувши заяву про відвід судді Гелла С.В. та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, які б регламентували підстави та порядок відводу (самовідводу) судді. Проте чинні Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства передбачають відвід (самовідвід) судді.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п 33 рішення у справі «Гурепка проти України»).
Розглядаючи заяву про відвід, суддя враховує, що адміністративне стягнення у виді штрафу разом з позбавленням права керування транспортним засобом, передбачені санкцією ст. 130 КУпАП, мають каральний і стримуючий характер.
Таким чином, у цьому випадку правомірним і доцільним буде застосування аналогії процесуального закону за правилами, закріпленими в КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвеція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до уставленої практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатись згідно з суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Проте, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кіпріану проти Кіпру» між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а також може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій).
У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).
У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами «має не лише здійснюватись правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже, йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Частинами 1, 2 статті 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Переліком статей 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України визначений вичерпний перелік обставин, при яких суддя не може брати участь у розгляді справи.
Таким чином, об'єктивні підстави, передбачені ст.ст.75, 76 Кримінального процесуального кодексу України, для відводу судді Гелла С.В. відсутні, а суб'єктивна думка заявника - адвоката Абросімова А.П. в інтересах ОСОБА_1 з приводу сумніву у неупередженості судді Гелла С.В., не є такою підставою.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про те, що заява адвоката Абросімова А.П. в інтересах ОСОБА_1 про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В. від розгляду адміністративної справи № 495/7818/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, є невмотивованою, оскільки суд не вбачає обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи.
Отже, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви представника особи, стосовно якої складено адміністративний протокол - адвоката Абросімова Андрія Петровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду адміністративної справи № 495/7818/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, відмовити, оскільки заявник не надав суду будь-яких переконливих доказів, які б свідчили про те, що суддя не може брати участь у розгляді справи і є будь-які обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Керуючись ст. ст. 75, 80-82, 369, 371, 372 КПК України, суддя, -
Заяву представника особи, стосовно якої складено адміністративний протокол ОСОБА_1 - адвоката Абросімова Андрія Петровича про відвід судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла Сергія Вікторовича від розгляду адміністративної справи № 495/7818/25 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - визнати невмотивованою та у її задоволенні відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Віталій МИШКО