24 грудня 2025 рокуСправа № 495/9919/21
Номер провадження 1-кс/495/2543/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський заяву судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 про самовідвід,
16.12.2025 року суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4 було заявлено самовідвід від розгляду справи №495/9919/21 за обвинуваченням ОСОБА_5 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2025 заяву про самовідвід передано на розгляд судді ОСОБА_3 .
18.12.2025 року суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід.
В обґрунтування своєї заяви суддя зазначила, що згідно реєстру матеріалів досудового розслідування, встановлено, що слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , який є її рідним сином, у кримінальному провадженні №12021162240001341 від 09.11.2021, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить до групи слідчих.
Крім того, в ході досудового розслідування слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 прийняті такі процесуальні рішення: внесення відомостей до Єдиного Реєстру досудових розслідувань №12021162240001341, винесення постанови про доручення та визнання речових доказів в кримінальному провадженні, повідомлення про підозру, складання та затвердження обвинувального акту.
З урахуванням викладеного, вважає, що наявні підстави для заявлення самовідводу від розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
Позиції учасників судового провадження
Учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явилися. Пояснень щодо заявленого самовідводу не надали.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК України.
Відповідно до положень ст. 81 КПК України обов'язковість участі сторін у розгляді заяви про відвід (самовідвід) не встановлена, тому суд вважає за доцільне розглянути заяву за їх відсутності невідкладно.
Мотиви суду
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. З метою дотримання цієї гарантії, за наявності підстав, передбачених статтями 75 та 76 КПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
З огляду на вказану норму закону заяву про самовідвід судді розглядає той же склад суду, що здійснює розгляд кримінального провадження, у якому подано заяву.
Приписами ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У відповідності до вимог ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» Pullar v. the United Kingdom, рішення від 10 червня 1996 року, п. 38).
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. рішення у справі Веттштайна Wettstein), п. 43).
Отже, головна мета відводу (самовідводу) - гарантування безсторонності суду, зокрема, запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Безумовною підставою є обставина, побоювання сторін, що суддя є небезстороннім, однак «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
У постанові Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 (схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 27.07.2006) орієнтують на те, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Оцінка та висновки суду
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11), зазначається, що як правило безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (II) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Отже, особиста безсторонність судді презюмується, доки не встановлено на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо його неупередженості. Разом із тим, сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись на тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Оцінюючи обґрунтованість заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід, слід виходити з того, що слідчий СВ Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_6 , який є сином судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021162240001341 від 09.11.2021 входить до групи слідчих. Крім того, в ході досудового розслідування слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 прийняті такі процесуальні рішення: внесення відомостей до Єдиного Реєстру досудових розслідувань №12021162240001341, винесення постанови про доручення та визнання речових доказів в кримінальному провадженні, повідомлення про підозру, складання та затвердження обвинувального акту, що може викликати в об'єктивного спостерігача підстави для занепокоєння щодо об'єктивності судді під час розгляду вказаного самовідводу судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
Як роз'яснив ЄСПЛ у рішеннях у справах «Микаллеф проти Мальти», «Мезнарич проти Хорватії», у демократичному суспільстві суди повинні вселяти довіру, тобто кожний суддя, стосовно якого існують щонайменші сумніви в неупередженості, зобов'язаний вийти з процесу.
Суд виснує, що участь судді ОСОБА_3 у розгляді даного самовідводу судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21 - є підставою для виникнення у сторін кримінального провадження та стороннього спостерігача обґрунтованих сумнівів щодо неупередженості цієї судді під час вирішення питання про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
У зв'язку із цим, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя ОСОБА_3 не може брати участь у розгляді питання про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява про самовідвід судді ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
За правилами ч. 2 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.
Керуючись статтями 75, 80-82, 372 КПК України, суд
Заяву судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_3 від розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
Справу №495/9919/21 (номер провадження 1-кс/495/2532/202) за заявою про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21 - передати до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для повторного авторозподілу, з метою визначення судді для розгляду заяви про самовідвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №495/9919/21.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_7