Справа № 445/1724/25
провадження № 2/445/1029/25
19 грудня 2025 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в місті Золочеві Львівської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Золочівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,
Представник позивача - адвокат Москаль Я.О., звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дітей. В обґрунтування позову вказує, що між позивачем та ОСОБА_3 з 2013 року існували фактичні шлюбні відносини, без реєстрації актового запису про шлюб. Вони проживали однією сім'єю, вели спільний побут та господарство за місцем реєстрації ОСОБА_3 у м. Золочеві Львівської області. 10.10.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснили таїнство подружжя у церкві Блаженного священномученика Миколи Чернецького Львівської Архиєпархії УГКЦ (м. Золочів), про що внесені відповідні відомості до Книги реєстрації вінчань та 01.08.2024 видане свідоцтво. ІНФОРМАЦІЯ_1 у пари народилась донька - ОСОБА_4 , а в подальшому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_5 . Батьком вказаних дітей є позивач, що не заперечувалось як близькими родичами, так і не заперечується дітьми. Проте, у зв'язку з відсутністю шлюбних відносин між парою, відомості про батька дітей були внесені в порядку ст. 135 СК України. Як пояснив ОСОБА_1 , з 2022 року сімейні відносини між ними погіршились, у ОСОБА_3 не було постійного офіційного місця роботи, фактично матеріальне утримання сім'ї здійснював він. 23.03.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу у зв'язку із введенням воєнного стану та оголошеної мобілізації, та прийняв військову присягу у Військовій частині НОМЕР_1 . Під час перебування на службі у Збройних силах України, останній не переставав піклуватись про дітей, надаючи (відправляючи) грошові кошти ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_2 . Маючи можливість перебувати у відпустці, ОСОБА_1 здійснював всі необхідні витрати на дітей, купляв одяг, харчі, необхідне шкільне приладдя, а також забезпечував необхідний побут і відпочинок для дітей. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За таких обставин варто зауважити, що після смерті матері єдиним фактичним опікуном дітей є батько. Останній є біологічним батьком відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується висновками про біологічне батьківство, здійсненими ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК", за результатами якого, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - становить 99,99999 %. На даний час позивач володіє житлом, яке придатне для проживання дітей, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов від 12.05.2025 року, складеного за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи наведене позивач змушений звернутись до суду із позовом про визнання його батьківства відносно дітей та внесення змін до актових записів про народження.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 12 вересня 2025 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 26 листопада 2025 року витребувано у Виконавчого комітету Золочівської міської ради Львівської області рішення (протокол) про призначення тимчасового опікуна над неповнолітніми ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та у Золочівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області витяги про реєстрацію актових записів про народження ОСОБА_4 (актовий запис № 243 від 22.09.2015 року) та ОСОБА_5 (актовий запис № 242 від 22.09.2016 року).
Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Відповідач, ОСОБА_2 , у судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення позову не заперечила.
Представник третьої особи, Золочівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подав клопотання про проведення засідання без участі представника, проти позову не заперечив.
Представник третьої особи, Служби у справах дітей Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області, в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання подала клопотання про проведення засідання без її участі, проти позову не заперечила.
Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності її учасників.
Оскільки сторони по справі в судове засідання не з'явились, то відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 10.10.2015 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 здійснили таїнство подружжя у церкві Блаженного священномученика Миколи Чернецького Львівської Архиєпархії УГКЦ (м. Золочів), про що внесені відповідні відомості до Книги реєстрації вінчань (книга 11 том 11 стор. 8 число 51) та 01.08.2024 року
видане свідоцтво.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками записані: ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
З військового квитка серії НОМЕР_4 вбачається, що 23.03.2022 ОСОБА_1 був призваний на військову службу у зв'язку із введенням воєнного стану та оголошеної мобілізації, та прийняв військову присягу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Встановлено, що 20.12.2024 року, ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Львівської області з позовною заявою про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису, де заінтересованими особами виступали - ОСОБА_3 та Золочівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 06.02.2025 у справі № 445/112/25 відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З висновку про біологічне батьківство № MGU1477, здійсненими ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" на основі зразків ДНК від 09.01.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проведених досліджень, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 - становить 99,9999706194 %.
З висновку про біологічне батьківство № MGU1477, здійсненими ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" на основі зразків ДНК від 06.01.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами проведених досліджень, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_5 - становить 99,9999992748 %.
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 12.05.2025, складеного за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 володіє житлом, яке придатне для проживання дітей.
З витребуваних за клопотанням позивача матеріалів вбачається, що рішенням виконавчого комітету Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 3000 від 28.01.2025, встановлено опіку та призначено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , опікуном над малолітніми онуками, дітьми-сиротами: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із ст. 4 ч.1; 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.1, 2 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Згідно зі ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір'ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.
Відповідно до роз'яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.
Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
Відповідно до висновку про біологічне батьківство № MGU1477, здійсненими ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" на основі зразків ДНК від 09.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами проведених досліджень, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_4 - становить 99,9999706194 %.
Відповідно до висновку про біологічне батьківство № MGU1477, здійсненими ТОВ "ГЕНКОД ДІАГНОСТИК" на основі зразків ДНК від 06.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами проведених досліджень, ймовірність батьківства ОСОБА_1 відносно дитини ОСОБА_5 - становить 99,9999992748 %.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. №96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
За положеннями ст. 134 СК України, на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують біологічне батьківство ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позов підлягає задоволенню. Обставин, які б давали підстави сумніватись у такому висновку, судом не встановлено.
Крім того, статтею 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Представник відповідача визнав позов, надіславши відповідну заяву.
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.
Враховуючи клопотання позивача, судові витрати слід залишити за ним.
Керуючись ст. 125, 128, 134 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Золочівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести відповідні зміни до актового запису № 243 від 22.09.2015, складеного Відділом ДРАЦС Золочівського районного управління юстиції у Львівській області про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: у графі «відомості про батька» - змінити з « ОСОБА_6 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України», запис в графі «мати» - залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Внести відповідні зміни до актового запису № 242 від 22.09.2016, складеного Золочівським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у графі «відомості про батька» - змінити з « ОСОБА_6 , громадянин України» на « ОСОБА_1 , громадянин України», запис в графі «мати» - залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення 30-денного строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19.12.2025.
Суддя В. М. Сивак