Справа № 462/710/25
провадження 1-кп/462/291/25
23 грудня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження (обрання) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023140000001192 від 20.11.2023 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
Суть клопотання, що вирішується.
В провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023140000001192 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
23.12.2025 року до Залізничного районного суду м. Львова прокурор відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 подав письмове клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на те, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, неналежно виконувати свої процесуальні обов'язки шляхом створення необґрунтованих обставин для затягування об'єктивного розгляду справи або вжити заходів щодо переховування від суду з метою уникнення відповідальності. На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначає, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України, передбачає реальну міру покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Даний ризик підтверджується й тим, що ОСОБА_4 хоч і має певні соціально-сталі зв'язки за місцем свого постійного проживання, втім не являється особою якій під час військового стану заборонений виїзд за кордон, що в свою чергу дає розумні ризики вважати про реальну можливість вільно покинути територію України;
Окрім цього прокурор посилається на те, що обвинувачена може незаконно впливати на свідків, експертів у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни. наданих ними показань. На підтвердження наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначає, що більшість осіб, які були свідками та учасниками скоєння вказаного кримінального правопорушення являються підлеглими ОСОБА_4 або особами, які у певну міру вважали себе залежними від ставлення до них з боку посадової особи в силу займаної ОСОБА_4 посади, а тому у сторони обвинувачення є підстави вважати, що остання користуючись набутими взаємовідносинами може здійснювати вплив на них, з метою викривлення об'єктивно встановлених у ході розслідування фактів і обставини.
Оцінюючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла висновків, що: наявні докази вчинення обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку та у разі визнання судом винним у вчиненні інкримінованого злочину, ОСОБА_4 загрожує призначення безальтернативного виду покарання у вигляді позбавлення волі.
Зважаючи на вище викладене просить клопотання задовольнити та продовжити застосований відносно обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 00 год 00 хв. по 05 год 00 хв. з покладанням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Позиція осіб, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, покликаючись на мотиви такого, просив таке задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її уповноважений захисник адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні просили у клопотанні відмовити, посилаючись на безпідставність такого.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши подане письмове клопотання та заперечення, дійшов наступних висновків.
Мотиви, застосоване законодавство та висновки суду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Заявлене прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України на ОСОБА_4 за процесуальним змістом і формою відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів, пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, перелік яких є вичерпним.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності питань, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені у ст. 178 КПК України.
Суд, при наданні оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих кримінальних правопорушень враховує положення ст. 368, 369, 371, 374 КПК України, змістом яких передбачено, що надання оцінки доказів у справі відбувається в нарадчій кімнаті на стадії ухвалення вироку. Зазначене свідчить про те, що суд на стадії проведення судового засідання не може робити висновок щодо «обґрунтованості підозри» шляхом надання оцінки всіх доказів у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об?єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення, що узгоджується з висновками Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України». На думку суду, посилання прокурора в клопотанні можуть свідчити про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою інкримінованого кримінального правопорушення. Вагомість таких доказів на даний час не викликає сумнівів. Таким чином, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначає, що причетність обвинуваченої до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу з огляду на потреби судового провадження.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави для висновку про наявність таких ризиків.
Разом з цим, у відповідності ч. 1 ст. 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Висновки суду.
Прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобіганню ризикам, зазначеним у клопотанні, які будуть перешкоджати забезпеченню дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченої у випадку застосування до неї більш мягкого запобіжного заходу.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, водночас, суд враховує, що остання є особою яка раніше не судима, на даний час неухильно дотримується умов застосованого до неї запобіжного заходу, чим демонструє суду бажання виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки та сприяти швидкому і повному розкриттю кримінального правопорушення та встановленню об'єктивної істини у вказаному кримінальному провадженні.
За наведеного, оцінивши усі обставини у їх сукупності, суд доходить висновку, що до обвинуваченої слід застосувати більш мягкий запобіжний захід та змінити обвинуваченій ОСОБА_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем її проживання на особисте зобов'язання строком на 2 (два) місяці.
Керуючись ст.ст. 176-179, 314, 315, 331, 395 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії домашньому насильству Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження (обрання) запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12023140000001192 від 20.11.2023 року відносно ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України - відмовити.
Змінити запобіжний захід, застосований до обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді домашнього арешту за місцем її проживання на особисте зобов'язання строком на 2 (два) місяці.
Покласти на обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Львова, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у вказаному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня її оголошення і закінчується 23 лютого 2026 року.
Ухвалу про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання передати для виконання відділу поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: