1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12104/25 1-кс/335/4066/2025
23 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 від 09.12.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 12025087060000425,
Заявник ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій зазначив, що у провадженні органу досудового розслідування знаходиться кримінальне провадження № 12025087060000425 від 27.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України. 08 грудня 2025 року Заявником було подано клопотання про визнання потерпілим у зв'язку з кібератакою із використанням шкідливого програмного забезпечення типу «wiper», факт якої підтверджено CERT-UA (інцидент №18463). 09 грудня 2025 року Прокурором Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 винесено Постанову про відмову у задоволенні клопотання. Прокурор обґрунтував відмову тим, що клопотання не містять відомостей щодо факту заподіяння шкоди Заявнику і що законодавство не допускає визнання потерпілим на підставі припущень.
Заявник вважає Постанову від 09.12.2025 року незаконною, оскільки вона винесена передчасно, невмотивовано та з порушенням вимог ч. 5 ст. 55 КПК України.
Вважає, що Прокурором проігноровано факт заподіяння моральної шкоди та не надано жодної оцінки наявності моральної шкоди, спричиненої внаслідок цілеспрямованого несанкціонованого втручання в інформаційну систему Заявника.
Зазначає, що з огляду на громадську діяльність Заявника та його статус викривача по іншому кримінальному провадженню, факт використання ШПЗ, призначеного для знищення даних, кібератака викликала обґрунтовані моральні переживання та створила реальну загрозу порушення його немайнових прав.
Також вважає, що прокурором передчасно виключено наявність майнової шкоди. Внаслідок інциденту з wiper-програмою та для запобігання повному знищенню даних, Заявник несе реальні фінансові витрати або має намір їх понести на: проведення спеціалізованої криміналістичної експертизи, забезпечення кібербезпеки системи та відновлення функціональності комп'ютера після зараження. Ці витрати, необхідність яких виникла саме через кримінальне правопорушення, є прямою майновою шкодою (збитками). Зазначає, що Прокурор не дослідив потенційну чи реальну шкоду, пов'язану з цими витратами, чим порушив принцип всебічності дослідження.
Враховуючи викладене, просить оскаржувану постанову скасувати та зобов'язати прокурора усунути порушення шляхом винесення постанови про визнання ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні.
У судове засідання Заявник не з'явився, 11.12.2025 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, вимоги скарги підтримує у повному обсязі.
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025087060000425, у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає оскаржувану постанову законною та обґрунтованою, оскільки на час розгляду клопотання ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження, а також надані Заявником матеріали не містили даних про заподіяння шкоди Заявнику, тому відсутні підстави для визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України.
Заслухавши пояснення прокурора, вивчивши скаргу та надані матеріали, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.
Однією з форм такого контролю є розгляд скарг на рішення, дії та бездіяльність слідчого та прокурора у порядку ст. 303 КПК України.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.
Слідчим суддею встановлено, що ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025087060000425 від 04.12.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України.
Відомості до ЄРДР внесені на підставі ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.11.2025 року, якою зобов'язано уповноважену особу Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі заяви ОСОБА_4 від 19.11.2025 з повідомленням про факт кібератаки з використанням шкідливого програмного забезпечення типу wiper, яка здійснювалась з комп'ютерної мережі Запорізької міської ради.
08.12.2025 року ОСОБА_4 звернувся з клопотанням про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, зазначивши, що характер виявленого шкідливого ПЗ та спосіб його доставки свідчать про реальну загрозу завдання шкоди його майну, тому відповідно до ч.1 ст. 55 КПК України вважає, що він є особою, якій злочином завдано майнової шкоди або створена реальна загроза її заподіяння. На підтвердження факту заподіяння шкоди зазначив заяву від 19.11.2025 року, ухвалу слідчого судді від 27.11.2025 року, матеріали CERT-UA (18463).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Постановою прокурора від 09.12.2025 року відмовлено у визнанні ОСОБА_4 потерпілим у кримінальному провадженні № 12025087060000425.
Зі змісту оскаржуваної постанови прокурора від 09.12.2025 року встановлено, що підставою для відмови у визнанні Заявника потерпілим у кримінальному провадженні є те, що додані до клопотання матеріали, а саме копії відповіді команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події CERT-UA на звернення заявника та копії ухвали слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя не містять відомостей щодо факту заподіяння шкоди заявнику.
Слід зазначити, що ч. 5 ст. 55 КПК України надає слідчому, прокурору право винести постанову про відмову у визнанні потерпілим в тому разі, якщо заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілої особи подана особою, якій не завдано шкоди.
У відповідності до вимог ст. 110 КПК України, постанова прокурора має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Обґрунтовуючи постанову про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілим, прокурор зазначив, що на час розгляду поданого клопотання відсутні докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 завдано моральну, фізичну чи майнову шкоду.
Встановлено, що у даному кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 361 КК України, яка передбачає відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж.
Об'єктом даного кримінального правопорушення є інформаційна безпека, нормальне функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж, комп'ютерної інформації та мереж електрозв'язку.
Заявником у поданому прокурору клопотанні та скарзі, яка надійшла на розгляд слідчому судді, не наведено обставин, які свідчили б про спричинення йому будь-якої шкоди, відповідних доказів не надано.
Слідчий суддя вважає оскаржувану постанову прокурора законною, винесеною з дотриманням положень кримінально-процесуального законодавства та з дотримання прав особи у кримінальному провадженні, а відтак відсутні правові підстави для її скасування, тому скарга ОСОБА_4 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_4 на постанову прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя ОСОБА_3 від 09.12.2025 року про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні № 12025087060000425- залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1