Справа № 308/10944/25
23.12.2025 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді - Світлик О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заяць А.В.,
представника відповідача - Моняка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний Комплекс Естет» про визнання блокування ОСОБА_1 з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний Комплекс Естет» в телеграм незаконним, зобов'язання опублікування на офіційному сайті офіційну адресу електронної пошти, визнання інформації недостовірною, зобов'язання здійснити спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди,
31.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Інноваційний Комплекс Естет» про визнання блокування ОСОБА_1 з боку ТОВ «Інноваційний Комплекс Естет» в телеграм незаконним, зобов'язання опублікування на офіційному сайті офіційну адресу електронної пошти, визнання інформації недостовірною, зобов'язання здійснити спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 головуючою суддею визначено Бенцу К.К.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. від 01.08.2025 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенци К.К. від 05.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуюча суддя Бенца К.К.) від 29.08.2025 постановлено судове засідання, призначене на 02.09.2025 о 10 год. 15 хв., та всі судові наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» з використанням власних технічних засобів позивача.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуюча суддя Бенца К.К.) від 02.09.2025 постановлено задовольнити заяву судді Бенци К.К. про самовідвід у даній цивільній справі, відвести суддю Бенцу К.К. від розгляду даної справи та передати матеріали цивільної справи №308/10944/25 до канцелярії суду для виконання вимог, передбачених ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2025 головуючою суддею визначено Крегул М.М.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М. від 03.08.2025 постановлено прийняти до свого провадження цивільну справу №308/10944/25, розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуюча суддя Крегул М.М.) від 26.09.2025 постановлено судове засідання, призначене на 02.10.2025 об 11 год. 00 хв., та всі судові наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon» з використанням власних технічних засобів позивача.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуюча суддя Крегул К.К.) від 02.10.2025 постановлено задовольнити заяву позивача про відвід судді Крегул М.М. у даній цивільній справі, справу №308/10944/25 передати до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2025 головуючою суддею визначено Світлик О.М.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Світлик О.М. від 08.10.2025 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження та призначити підготовче засідання, а також визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Постановлено задовольнити клопотання позивача про витребування доказів та витребувати від ТОВ «Інноваційний Комплекс Естет» інформацію щодо штату товариства.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області (головуюча суддя Світлик О.М.) від 25.11.2025 постановлено закрити підготовче провадження та призначити цивільну справу за даною позовною заявою до судового розгляду по суті на 16.12.2025 о 10 год. 20 хв. У задоволенні клопотань позивача від 09.10.2025 відмовлено.
Позивач у судові засідання, призначені на 16.12.2025 о 10 год. 20 хв. та 23.12.2025 о 15 год. 00 хв., повторно не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомлено, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило.
Зокрема, позивач, який має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, повідомлявся про розгляд справи, призначений на 16.12.2025 о 10 год. 20 хв., шляхом направлення повідомлення в його електронний кабінет (документ доставлено до електронного кабінету: 25.11.2025), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа, а також про розгляд справи, призначений на 23.12.2025 о 15 год. 00 хв., шляхом направлення повідомлення в його електронний кабінет (документ доставлено до електронного кабінету: 17.12.2025), що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.
Разом з тим, позивач, клопотання якого про проведення всіх судових засідань у даній у режимі відеоконфернеції, було судом задоволено, був запрошений до відеоконференції у судові засідання, призначені на 16.12.2025 о 10 год. 20 хв. та 23.12.2025 о 15 год. 00 хв. відповідно, однак перебував у статусі «офлайн».
Представник відповідача у судовому засіданні просив залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, жодних клопотань від позивача не надходило.
Відповідно до частини п'ятої статті 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі №369/3184/19).
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.
Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі №128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі №693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі №686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі №456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі №1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі №450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі №459/550/23.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п'ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов'язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі №9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі №9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі №990/89/23).
У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі №905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез'явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі №756/7038/15-ц).
Судом встановлено, що позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені на 16.12.2025 о 10 год. 20 хв. та 23.12.2025 о 15 год. 00 хв., двічі у судові засідання не з'явилися, не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, і розгляд справи за його відсутності неможливий, оскільки обставини цієї справи потребують їх з'ясування за участю позивача.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що статями 43, 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Крім того, учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається, на веб-адресі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
При цьому прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
З огляду на сукупність вказаних обставин суд дійшов висновку, що наявні підстави для залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись статями 13, 223, 247, 257, 258-261, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний Комплекс Естет» про визнання блокування ОСОБА_1 з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційний Комплекс Естет» в телеграм незаконним, зобов'язання опублікування на офіційному сайті офіційну адресу електронної пошти, визнання інформації недостовірною, зобов'язання здійснити спростування недостовірної інформації та відшкодування завданої моральної шкоди - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали - 23 грудня 2025 року.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області О.М. Світлик