308/18637/25
22.12.2025 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О., розглянувши у відкритому судовому в залі суду матеріали справи, які надійшли з Закарпатської митниці Держмитслужби про порушення митних правил відносно громадянки України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - АДРЕСА_1 ; місце роботи - Німеччина різноробоча; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт НОМЕР_1 від 20.01.2020 року, виданий органом - 2101,
за ст. 471 ч.3 Митного кодексу України, -
10.11.2025 року о 12 год. 11 хв. в зону митного контролю митного поста «Астей» Закарпатської митниці в напрямку «в'їзд» в Україну» прибув транспортний засіб марки RENAULT MASTER р.н. НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_2 , в якості пасажирки слідувала громадянка України ОСОБА_1 , яка слідувала з Німеччини в Україну.
Під час проведення митного контролю громадянка України ОСОБА_1 усно заявила про відсутність в неї товарів обмежених або заборонених до переміщення через митний кордон України.
Згідно ч. 5 ст. 366 МК України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору (“зелений коридор»), є декларування шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно ч. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Під час проведення митного контролю та митного огляду особистих речей громадянки України ОСОБА_1 в одній із сумок було виявлено 46.6 кг. риби. Виявлений товар громадянка ОСОБА_1 визнала своєю власністю та везе даний товар для себе та знайомих.
Згідно з ч. 1 ст. 378 Митного кодексу України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється. Особисті речі та товари, що не перевищували обмежену законодавством України норму ввезення були пропущені громадянці ОСОБА_1 .. Вартість виявленого товару зі слів гр. України ОСОБА_1 не відома.
Таким чином, громадянка України ОСОБА_1 , не задекларувала за встановленою формою точних відомостей про переміщувані нею через митний кордон України товарів, які обмежені до переміщення через митний кордон України.
Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 ч.3 Митного кодексу України.
В призначене судове засідання громадянка України ОСОБА_1 , не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Водночас відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Враховуючи наведене, суддя вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Представник Закарпатської митниці Держмитслужби в судовому засіданні підтримав протокол про порушення митних правил №0794/UA305000/2025 від 10.11.2025 року просив притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК ч.3 України.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби, дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, як в нормативному так і у фактичному аспекті.
Адміністративне правопорушення - це протиправна, винна (умисна або з необережності) дія або бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачена адміністративна відповідальність.
Під адміністративним правопорушенням, як підставою адміністративної відповідальності розуміється винне протиправне діяння, яке посягає на встановлені правом і забезпечені адміністративно-правовими санкціями правила поведінки громадян і посадових осіб в сфері державного управління.
Кваліфікація того чи іншого правопорушення здійснюється шляхом встановлення його складу. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом ознак, які характеризують дане діяння як адміністративне правопорушення і відрізняють його від інших правопорушень. Іншими словами, склад правопорушення - це встановлена правом сукупність ознак, при наявності яких анти-суспільне діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Склад адміністративного правопорушення включає: об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону.
Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція ст.471 ч.3 Митного кодексу України визначає склад адміністративного правопорушення, що полягає у недекларуванні товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами та тягне за собою накладення штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких товарів або без такої.
Згідно ч. 1 ст. 378 МК України пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється.
Постановою КМУ від 21.05.12 р. № 434 «Про обсяги та порядок ввезення громадянами на митну територію України харчових продуктів для власного споживання» визначено, що громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах: в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, - у кількості не більше ніж одна упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кілограмів, кожного найменування на одну особу; без упаковки - у кількості, що не перевищує 2 кілограмів кожного найменування на одну особу; без упаковки - неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по одному найменуванню на одну особу; 2) під час ввезення громадянами на митну територію України зазначених харчових продуктів здійснюється їх декларування (шляхом вчинення дій, усно або письмово за бажанням власника таких продуктів або на вимогу посадової особи митниці).
Під час проведення митного контролю та митного огляду особистих речей громадянки України ОСОБА_1 в одній із сумок було виявлено 46.6 кг. риби. Виявлений товар громадянка ОСОБА_1 визнала своєю власністю та везе даний товар для себе та знайомих.
Згідно з ч. 1ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1ст.495 МК Українидоказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил; поясненнями свідків;поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Вина гр. України ОСОБА_1 , в порушенні митних правил підтверджується даними протоколу про порушення митних правил № 0794/UA305000/2025 від 10.11.2025 р., приєднаними до протоколу письмовими поясненнями гр.України ОСОБА_1 , даними акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортного засобу, ручної поклажі та багажу від 10.11.2025 р., даними акту зважування від 10.11.2025 р., долученими фотознімками, даними висновку Закарпатського відділу експертиз та досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003800-0308 від 03.12.2025 року, згідно якого загальна ринкова вартість наданого на дослідження товару, зазначених у постанові про призначення експертизи від 17.11.2025 в справі про порушення митних правил №0794/UA305000/2025 станом на 10.11.2025 року, становить 34268,86 грн. (з врахуванням припущень/застережень, наведених у пп.3 п.11 Висновку).
Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що громадянка України ОСОБА_1 , своїми діями скоїла порушення митних правил, передбачене ч.3 ст. 471 МК України, а саме не задекларувала за встановленою формою точних відомостей про переміщувані нею через митний кордон України товарів, які обмежені до переміщення через митний кордон України.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення,обставини справи,особу порушника та ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення,у відповідностідо вимог ст.ст.23, 33КУпАП, вважаю, що на гр-на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.3 ст. 471 МК України, у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначених товарів, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення,яке застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, такі іншими особами.
У відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з Л ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 471 ч.3 , ч.2 ст. 519, 520, 527-529 МК України, ст.ст. 287-290 КУпАП, суд,
Громадянку України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною в порушенні митних правил за ст.471 ч.3 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 5100 грн. з конфіскацією вилучених товарів, а саме:
- Риба копчена без маркування, 44.6 кг. - конфіскувати в дохід держави.
Стягнути з громадянки України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави 605,60 гривень судового збору.
Постанова може бути звернена до виконання протягом трьох місяців.
На постанову про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца