Провадження № 33/803/3380/25 Справа № 208/12830/25 Суддя у 1-й інстанції - Токарєв А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
22 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,
за участю:
захисника Машошиної А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Машошиної А.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до встановлених обставин у постанові суду 22.09.2025 р. о 12:56 годин в м. Кам'янське, пр. Гімназичний 65, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме зіниці ока не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Водієві було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я для встановлення стану сп'яніння, але водій від проходження огляду відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Машошина А.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- поліцейські не повідомили про ознаки наркотичного сп'яніння;
- немає причини зупинки;
- особу не було відсторонено від керування транспортним засобом;
- ОСОБА_1 не надавав письмові пояснення;
- протокол було складено за відсутності ОСОБА_1 ;
- протокол не є доказом у справі.
Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не увідомив, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи, докази і вимоги апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, приходжу до такого висновку.
В суді апеляційної інстанції захисник ОСОБА_2 в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Цей висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом місця події, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, а тому судом першої інстанції обґрунтовано зроблено висновок про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він відмовився пройти огляд на стан сп'яніння.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 поліцейські не повідомили про ознаки наркотичного сп'яніння,- не є слушними, оскільки відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 року № 1103 огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейських є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану , установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: а саме зіниці ока не реагують на світло, тремтіння пальців рук.
При цьому, ознаки наркотичного сп'яніння, встановлені у ОСОБА_1 , а саме: зіниці ока не реагують на світло, тремтіння пальців рук відповідають ознакам, які зазначені у п.3,4 Розділу І Інструкції № 1452/735 про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року.
Доводи скарги про відсутність підстав зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не спростовує встановлені судом першої інстанції обставини, а саме: відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку. Відповідно до рапорту поліцейського зазначено, що ОСОБА_1 перед початком руху не ввімкнув покажчик повороту, що не свідчить про незаконність зупинки.
Щодо відсутності в матеріалах справи доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, то вказана обставина не спростовує висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджуються дослідженими судом першої інстанції доказами, зазначеними у постанові суду.
Разом з тим, невиконання поліцейським дій щодо відсторонення водія не впливає на наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Отже, невідсторонення водія після складання протоколу не може бути розцінене як порушення, що тягне закриття провадження чи скасування постанови.
Доводи захисника про те, що протокол складено не в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ,- не є слушними, оскільки оцінюється в сукупності з іншими доказами. Складання протоколу без участі особи, не свідчить про недопустимість такого доказу.
Доводи апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом,- не є слушними, оскільки обставини, викладені в ньому, підтверджуються відеозаписом події, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від отримання протоколу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що ОСОБА_1 не надавав письмові пояснення, а відповідно до постанови суду зазначено, що пояснення надавав ОСОБА_3 ,- не є слушними, оскільки є опискою, яка не впливає на висновок суду.
Долучені до апеляційної скарги докази щодо проходження огляду на стан сп'яніння від 31.07.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_1 не перебував у стані сп'яніння, не стосується події, що відбулася 22.09.2025 року та не свідчить про упередженість поліцейського, який мав підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння, запропонував пройти огляд, роз'яснив права, від прохання огляду ОСОБА_1 відмовився через брак часу.
Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.
Судом обґрунтовано накладено стягнення на загальних підставах за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, а тому порушень вимог закону при накладенні стягнення не вбачається.
При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційну скаргу залишити слід без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Апеляційну скаргу захисника Машошиної А.О. в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м. Кам'янського Дніпропетровської області від 27 листопада 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Є. Джерелейко