Провадження № 22-ц/803/9832/25 Справа № 204/11963/23 Суддя у 1-й інстанції - Доценко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 48
17 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Петешенкової М.Ю.,
суддів - Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
при секретарі - Сахарові Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за апеляційною скаргоюОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 серпня 2025 року у складі судді Доценко С.І.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
У серпні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року з нього на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття та 27 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження ВП №71672705.
Зазначає, що 24 березня 2023 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 , яка у зв'язку із вагітністю перебуває на його утриманні. Крім того, будучи з дружиною внутрішньо переміщеними особами, починаючи з 24 лютого 2023 року вимушені орендувати житло у місті Кам'янське Дніпропетровської області, оскільки житло, яке мав в Донецькій області зруйноване внаслідок військової агресії російської федерації.
У зв'язку із зміною сімейного та матеріального стану, він позбавлений можливості сплачувати аліменти на утримання дитини у визначеному судом розмірі, тому вимушений звернутися до суду та ставити питання про зміну розміру аліментів та зменшення до 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).
Рішенням Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 серпня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Змінено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року у справі № 204/5825/22 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу) на 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю підстав для задоволення позову, оскільки на момент звернення до суду, змінився сімейний стан позивача, у нього народилась ще одна дитина, яка перебуває на його утриманні, у зв'язку з чим змінився і його матеріальний стан, а тому позов підлягає задоволенню.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення майнового стану у зв'язку з перебуванням у новому шлюбі та народженням дитини, а тому суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову. Вказує, що сам по собі факт народження дитини у позивача, не надає йому права на зменшення розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, оскільки зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 03 листопада 2022 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
25 березня 2023 року ОСОБА_2 уклав шлюб з ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилася малолітня дитина ОСОБА_4 .
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин 1,2 статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та частини 1 статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Частиною 5 статті 183 СК України передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, можна дійти висновку, що розмір та спосіб стягнення аліментів, які визначені рішенням суду, не вважаються незмінними та можуть бути змінені за позовом одержувача аліментів. Зокрема, суд може змінити за позовом платника або одержувача розмір аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
При цьому аналіз цієї норми права свідчить, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. Такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною незалежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Зокрема у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 було викладено висновок, що зміна сімейного стану відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відтак при вирішенні спору щодо аліментів, зокрема зменшення їх розміру, суд має виходити із закріплених у частині 9 статті 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи не лише інтереси платника аліментів, сімейний або майновий стан якого змінився, а й з інтересів самої дитини та інтереси інших дітей платника аліментів.
Отже, заявляючи позов про зменшення розміру аліментів, саме позивач має довести зміну свого сімейного та/або майнового стану, яка істотно впливає на можливість сплати аліментів у раніше визначеному розмірі.
Водночас, звернувшись до суду з цим позовом, позивачем доведено, що після розірвання шлюбу в 2022 році та ухвалення судом рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, змінився його сімейний та матеріальний стан, оскільки 25 березня 2023 року позивач уклав інший шлюб, в якому у подружжя народилася дитина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина не працює, оскільки перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років, що не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини у встановленому судом розмірі.
Крім того, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, з 22 липня 2024 року ОСОБА_2 звільнений з військової служби, за період з жовтня 2024 по травень 2025 року інформація про його доходи відсутня, що дає підстави для висновку про зміну майнового стану позивача, саме на момент звернення до суду з даним позовом.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1,2 статті 77 ЦПК України).
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Встановивши фактичні обставини справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів про наявність достатніх підстав для задоволення позову та зміни розміру аліментів на утримання дитини, оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами зміна сімейного та матеріального стану платника аліментів, в порівнянні з його сімейним та матеріальним станом на момент ухвалення рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, що є достатньою та безумовною підставою для застосування до спірних правовідносин положень статті 192 СК України та зміни розміру аліментів на утримання дитини, що буде відповідати інтересам обох дітей, засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану у зв'язку з перебування в іншому шлюбі та народженням в ньому дитини, є безпідставними, оскільки суд першої інстанції правильно звернув увагу на той факт, що сімейний стан платника аліментів змінився, що у відповідності до наведених вище положень Сімейного Кодексу, є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду.
Аргументи апеляційної скарги з приводу того, що сам по собі факт народження дитини в іншому шлюбі у позивача, не надає йому права на зміну розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, оскільки зміна сімейного стану не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки матеріальне становище позивача змінилося саме у зв'язку із народженням у другому шлюбі малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що є достатньою підставою для зміни розміру аліментів.
Фактично доводи апеляційної скарги на законність судового рішення не впливають, а направлені виключно на переоцінку доказів та встановлення фактичних обставин справи.
Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявленого позову та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.
Таким чином, переглядаючи справу, відповідно до вимог статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, за наявними в справі доказами, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Згідно статті 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із переглядом судового рішення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Індустріального районного суду міста Дніпра від 01 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 17 грудня 2025 року.
Повний текст судового рішення складено 23 грудня 2025 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Судді: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна