Ухвала від 23.12.2025 по справі 243/2002/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3599/25 Справа № 243/2002/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2025 року м. Кривий Ріг

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,,

за участю прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 ,-

В СТ А Н О В И Л А:

Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року продовжено запобіжний захід відносно ОСОБА_9 у виді тримання під вартою з визначенням застави, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 п. 13, ч. 2 ст. 115 КК України.

Мотивуючи вказане рішення, суд зазначив про вагомість ризиків втечі, знищення речових доказів, впливу на свідків та вчинення іншого злочину, які на теперішній час не зменшились. Вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не здатні забезпечити досягнення мети визначеної ст. 177 КПК України.

На зазначену ухвалу суду захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подані аналогічні апеляційні скарги, в яких вони просять ухвалу суду першої інстанції відносно ОСОБА_9 скасувати. Обрати обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту. Вважають, що суд першої інстанції безпідставно продовжує ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою. Наголошують, що обвинувачений тримається під вартою майже 5 років без вручення повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 115 КК України, а також її зміни, що грубо порушує Європейську Конвенцію з прав людини та ст. 276-279 КПК України. Зазначають, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання та позитивно характеризується за місцем проживання.

Заслухавши суддю - доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів провадження, запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 продовжено під час судового провадження в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, при продовженні ОСОБА_9 обраного запобіжного заходу суд належним чином оцінив вагомість існуючих ризиків, які на даний час не зменшились, особу винного, його стан здоров'я, репутацію та дійшов обґрунтованого висновку про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Доводи апелянтів про зворотнє є безпідставними, оскаржувана ухвала містить вичерпну відповідь на кожний з них.

Фактично подані апеляційні скарги викликані самим лише недосягненням бажаного результату у виді звільнення з під варти обвинуваченого, що в жодному випадку не може бути підставою для зміни чи скасування обраного запобіжного заходу.

При цьому, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.

Тяжкість, характер та обставини кримінального правопорушення свідчать про вагомість заявлених ризиків, які дійсно на теперішній час не зменшились, і яким не здатні запобігти більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою.

Слід зауважити, що відсутність, на даний час, фактів втечі обвинуваченого чи впливу на свідків, жодним чином не свідчить про неможливість вчинення ним цих дій в подальшому. Фактично, його належна процесуальна поведінка та відсутність спроб передбачених у ст. 177 КПК України зумовлені не його високими моральними якостями, а дієвістю обраного запобіжного заходу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що сторони захисту як на підставу звільнення з під варти ОСОБА_9 посилаються на те, що він має міцні соціальні зв'язки, постійне місце мешкання.

Вказані обставини існували і на момент вчинення інкримінованого злочину, а відтак вони очевидно не утворюють жодних моральних запобіжників при обранні обвинуваченим моделі поведінки, а тому не здатні перешкодити йому у разі звільнення з під варти, втекти від слідства та суду чи здійснити вплив на свідків або вжити інших дій з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого будь-якого альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів зазначає, що наразі «достатніми» та «належними» підставами тримання обвинуваченого під вартою є не лише очікування суду, а дотримання балансу між можливими наслідками його звільнення та безпекою суспільства, яке вимагає ізоляції осіб, які з встановленою вірогідністю здатні завдати істотної шкоди правам та свободам інших осіб, що в даному випадку, повністю виправдовує подальше утримання обвинуваченого під вартою.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи апелянтів щодо обґрунтованої підозри та доведеності вини ОСОБА_9 не є предметом даного апеляційного розгляду, оскільки це є завдання наступних етапів кримінального провадження та вирішується судом під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, перевіривши ухвалу суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що підстави для її зміни чи скасування відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404 - 407, 422-1 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 10 листопада 2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 без задоволення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді