Провадження № 22-ц/803/11587/25 Справа № 208/1164/24 Суддя у 1-й інстанції - Савранський Т.А. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.
23 грудня 2025 року
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого судді: Новікової Г.В.
суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.
за участю секретаря Кругман А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О.І. на ухвалу Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 03 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення,-
03 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування судового наказу від 29 лютого 2024 року, яким солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у період з 01.01.2021 року по 01.02.2024 року в розмірі 27 497,92 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 151,40 грн. з кожного боржника.
В обґрунтування заяви зазначено, що про наявний судовий наказ боржник дізналася 18.09.2025 року. З судовим рішенням не погоджується та вважає його таким, що підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 проводилися періодичні оплати за надані послуги, вона проживала за іншою адресою, ніж та за якою відбуваються стягнення, а також стягувачем пропущений строк позовної давності. На підставі викладеного, просить поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 03 жовтня 2025 року заяву про скасування судового наказу залишено без розгляду та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу від 03 жовтня 2025 року, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник ОСОБА_1 зазначає те, що при вирішенні питання про видачу судового наказу суд не перевіряє обґрунтованість заявлених стягувачем вимог, оскільки на час видачі судового наказу суду невідомо про наявність спору між сторонами, через що в разі незгоди із таким наказом боржник може подати заяву про його скасування чи перегляд за нововиявленими обставинами, наслідком чого є скасування судом такого судового наказу, виданого в порядку наказного провадження. Після надходження заяви про скасування судового наказу, суд за результатами її розгляду наділений повноваженнями лише на скасування судового наказу, оскільки подання такої заяви свідчить про наявність спору між сторонами. Крім того, заява про скасування судового наказу відповідає положенням ст. 170 ЦПК України.
Про час та дату розгляду справи сторони повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку повістки до електронних кабінетів представника апелянта та стягувача.
Від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони боржника.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи заяву про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам ч.6 ст. 170 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 160ЦПК України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 3-5 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.
Заява підписується боржником або його представником.
До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно ізст.170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 6 статті 171 ЦПК України встановлено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до роз'яснень викладених у п.19 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 23.12.2011 №14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» зазначено, що заява про скасування судового наказу за формою і змістом має відповідати вимогам статті 105 ЦПК( 1618-15 ) та має бути подана протягом десяти днів із дня отримання надісланих боржникові документів, визначених статтею 104 ЦПК( 1618-15 ). Така заява може бути подана як боржником чи його представником, так і органами та особами, яким у випадках, встановлених законом, надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (частина перша статті45, частина друга статті105 ЦПК), із зазначенням підстав для такого звернення до суду в інтересах боржника.
У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про оспорення наказу, а й про обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. Самі докази можуть бути подані суду при розгляді заяви про скасування судового наказу.
У п. 20 зазначено, що оскільки при поданні заяви про скасування судового наказу боржник згідно із законом може лише посилатися на докази, якими обґрунтовував свої заперечення проти заявлених вимог, то такі докази можуть подаватись ним при розгляді цієї заяви.
Разом із тим, враховуючи суть наказного (спрощеного) провадження, при розгляді заяви про скасування судового наказу не передбачено вирішення процесуальних питань про забезпечення доказів, призначення експертизи, зупинення провадження, закриття провадження у справі тощо.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Аналіз зазначеної норми свідчить про те, що суд може повернути без розгляду заяву про скасування судового наказу, якщо така є неналежно оформленою, зокрема у випадку не подання боржником доказів якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог.
З матеріалів справи вбачається, що КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» звертаючись із заявою про видачу судового наказу, просив стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення за адресою АДРЕСА_1 у період з 01.01.2021 року по 01.02.2024 року в розмірі 27 497,92 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року №2189-VIII (який набрав чинності 10.12.2017), до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно п.5 ч.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону України №2189-VIII).
У даному випадку між позивачем та відповідачами склалися фактичні договірні відносини, за якими у житло, в якому вони зареєстровані, надавалися комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Відповідно до частини першої статті 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно положень ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
З наведеного вбачається наявність встановленого законом обов'язку споживачів сплачувати
за одержані комунальні послуги, оскільки відповідачі зареєстровані у житловому приміщенні за вказаною вище адресою, де стягувачем надаються послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Вказаний обов'язок поширюється на всіх осіб, що зареєстровані чи проживають за адресою надання послуг, є солідарним і його виконання може бути заявлене до будь-кого з солідарних боржників окремо чи до усіх разом.
Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі №756/10344/14 (провадження №61-33329св18).
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про скасування судового наказу посилалась на те, що вона не є споживачем за вказаною адресою, проте наявні в матеріалах справи докази, а саме відомості з реєстру територіальної громади та довідка про склад сім'ї (а.с.5, 17,18) вказують на зворотне. Крім того до заяви не було долучено доказів про проживання чи реєстрацію боржника за іншою адресою або документів, які б свідчили про від'єднання квартири від водопостачання.
З приводу доводів про застосування строку позовної давності, то з наданого КП ДОР «Аульський водовід» вбачається, що заборгованість за водопостачання та водовідведення за адресою АДРЕСА_1 у розмірі 27 497,92 грн, яку вони просили стягнути з ОСОБА_2 . ТА ОСОБА_1 нараховувалась з січня 2021 року по січень 2024 року, тобто в межах трирічного строку загальної позовної давності, який закріплений у ст. 257 ЦК України та в період коли такий строк було продовжено в зв'язку з карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану у відповідності до п.12,19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Також зазначаючи про часткове погашення заборгованості, ОСОБА_1 не надає жодної квитанції про це, а отже не спростовано заявлену стягувачем заборгованість за водопостачання та водовідведення .
Враховуючи, вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду.
За таких обставин, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви боржника про скасування судового наказу на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України,
Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не свідчать про помилковість ухвали та постановлення її з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, підстав для відшкодування, зміни або перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не має.
Керуючись ст. ст. 368, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Демінова О.І. залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 03 жовтня 2025 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 грудня 2025 року.
Судді: