Провадження № 22-ц/803/11604/25 Справа № 211/3165/25 Суддя у 1-й інстанції - Сарат Н.О. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
23 грудня 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 211/3165/25
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Матвійчук Ю.К.
сторони:
заявниця - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представника адвоката Дубовик Наталії Миколаївни на рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року, яке ухвалено судом у складі Головуючого судді Сарат Н.О. та присяжних Березняк М.К., Бунєвої Т.П. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 23 липня 2025року, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення особи померлою, зазначивши заінтересованими особами: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтом про шлюб НОМЕР_3 , виданим Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), видане 06 квітня 2022 року.
28.02.2023 році ОСОБА_4 було призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 , згодом його було направлено служити в якості солдата, гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_4 окремого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_5 . Відповідно до сповіщення сім'ї від 24.07.2023 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 зник безвісти 19.07.2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Перший Харківської області.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 21.03.2023 року про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов зникнення безвісти військовослужбовців встановлено, що ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання.
Підставою для службового розслідування стала доповідь заступника командира військової частини НОМЕР_1 мол. Лейтенанта ОСОБА_5 від 19 липня 2023 року, згідно якої стало відомо, що 19 липня 2023 року близько 19 годин 00 хвилин від командира 4 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 надішла доповідь, з якої відомо, що 19 липня 2023 року під час ведення наступальних дій Першим окремим шттурмовим батальоном на ворожі позиції за координатами Х: 55 18911,Y: 7404121 (49.794219 37.666834) поблизу населеного пункту Лиман Перший Харківської області, внаслідок масованого ураження противником засобами артилерїї, станкових протитанкових гранатометів, стрілецької зброї, ручних гранат сил 1 Окремого штурмового батальону, зв'язок із військовослужбовцями, які перебували в зоні ураження вогневими засобами противника: молодший сержант ОСОБА_7 , молодший сержант ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_10 , солдат ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_12 , молодший сержант ОСОБА_13 , солдат ОСОБА_14 , солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_15 загинули на полі бою і евакуювати тіла даних військовослужбовців не було можливості.
Таким чином, за результатами розслідування встановлено, що гранатометник 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , зник безвісті за особливих обставин 19 липня 2023 року в районі населених пунктів Лиман Перший та Синьківка Харківської області, що підтверджується також журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 , аркуші 56-57.
Зазначені висновки, викладені в наказі командира військової частини НОМЕР_1 від 21.08.2023, підтверджуються також матеріалами службового розслідування згідно акту службового розслідування, затвердженого командиром війскової частини НОМЕР_1 .
Посилаючись на викладене, просила суд: оголосити громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, солдата ОСОБА_4 , гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_5 р. Лиман Перший Харківської області під час захисту Батьківщини та виконання ним бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 червня 2025 року залучено до участі у справі у якості заінтересованої особи Міністерство оборони України.
Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України про оголошення особи померлою.
Оголошено громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, солдата ОСОБА_4 , гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_5 в населеному пункті Лиман Перший Харківської області під час захисту Батьківщини та виконання ним бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Датою смерті громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, солдата ОСОБА_4 , гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 вважати 19.07.2023 рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представник адвокат Дубовик Н.М., просять скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про оголошення ОСОБА_4 померлим, як такої, що подана передчасно та без належного кола учасників.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не залучив до участі у справі батьків ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , хоча саме вони є його найближчими родичами і мають безпосередній правовий інтерес у справі, пов?язаний з встановленням факту смерті сина. Також судом не було встановлено, чи були вчинені всі можливі дії для з?ясування місця перебування ОСОБА_4 та не дотримався строків, визначених ч. 2 ст. 46 ЦК Украни.
У відзиві на апеляційну скаргу, до яких додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, заявниця ОСОБА_1 та її представника адвокат Федоренко В.С. зазначають, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заінтересована особа - ІНФОРМАЦІЯ_6 , надала письмові пояснення на апеляційну скаргу, у яких підтримала її доводи та просить суд розглядати справи за відсутності представника ІНФОРМАЦІЯ_6 , за наявними в матеріалах справи документами.
Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представника адвоката Дубовика Н.М., які, кожен окремо, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Федоренко В.С., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_3 , виданим Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро), видане 06 квітня 2022 року.
28.02.2023 ОСОБА_4 було призвано ІНФОРМАЦІЯ_3 , згодом його було направлено служити в якості солдата, гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_4 окремого штурмового батальйону військової частини НОМЕР_5 .
Відповідно до сповіщення сім'ї від 24.07.2023 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 зник безвісти 19.07.2023 під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Лиман Перший Харківської області.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_5 від 21.03.2023 року про результати службового розслідування для з'ясування причин і умов зникнення безвісти військовослужбовців встановлено, що ОСОБА_4 зник безвісти під час виконання бойового завдання.
Підставою для службового розсдлідування стала доповідь заступника командира військової частини НОМЕР_1 мол. Лейтенанта ОСОБА_5 від 19 липня 2023 року, згідно якої стало відомо, що 19 лиспня 2023 року близько 19 годин 00 хвилин від командира 4 штурмового відділення 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_6 надішла доповідь, з якої відомо, що 19 липня 2023 року під час ведення наступальних дій Першим окремим шттурмовим батальоном на ворожі позиції за координатами Х: 55 18911, Y : 7404121 (49.794219 37.666834) поблизу населеного пункту Лиман Перший Харківської області, внаслідок масованого ураження противником засобами артилерїї, станкових протитанкових гранатометів, стрілецької зброї, ручних гранат сил 1 Окремого штурмового батальону, зв'язок із військовослужбовцями, які перебували в зоні ураження вогневими засобами противника: молодший сержант ОСОБА_7 , молодший сержант ОСОБА_8 , солдат ОСОБА_9 , солдат ОСОБА_16 , солдат ОСОБА_11 , солдат ОСОБА_12 , молодший сержант ОСОБА_13 , солдат ОСОБА_14 , солдат ОСОБА_4 , солдат ОСОБА_15 загинули на полі бою і евакуювати тіла даних військовослужбовців не було можливості.
За результатами розслідування встановлено, було встановлено, що гранатометник 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , зник безвісті за особливих обставин 19 липня 2023 року в районі населених пунктів Лиман Перший та Синьківка Харківської області, що підтверджується також журналом бойових дій військової частини НОМЕР_1 (а.с.56-57).
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по тройовій частині) №2 від 01 липня 2023 року солдат ОСОБА_4 , гранатометник 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 прибув в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » для виконання бойового розпорядження з 01.07.2023 року з пункту тимчасової дислокації у мелі Орлівщина.
Також матеріалами розслідування встановлені наступні обставини.
З пояснення стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_17 стало відомо, що 19 липня 2-23 року близько 17 годин 00 хвилин він висунувся в сторону позицій противника. Після прибуття на точку висадки, приступив до виконання завдання, поставленого групі, в складі якої він діяв. Через 30 хвилин група перемістилась в траншею.
В траншеї зброя солдата ОСОБА_17 перестала працювати, в подальшому він допомагав кулеметнику заряджати зброю і усувати неполадки, кидав гранати. Приблизно о 22 годині від командира 1 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 він отримав наказ про відхід. Залишивши траншею з іншими бійцями, бачив, як солдат ОСОБА_4 впав через поранення, тоді він разом з іншим бійцем, якого він не впізнав, протягнув солдата ОСОБА_4 приблизно 5 метрів, після чого цей боєць побіг далі, а солдат ОСОБА_17 продовжив тягнути ОСОБА_4 та через 5 метрів зупинився аби оглянути його та надати першу допомогу. Під час огляду та спроби накласти турнікет ОСОБА_4 перестав подавати ознаки життя.
Матеріалами розслідування також встановлено, що солдат ОСОБА_4 позитивно характеризувався по службі, займаній посаді відповідав, за час служби за медичною допомогою не звертався, на стаціонарному лікування не перебував.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №20 від 19 липня 2023 року вжати військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 тким, що припинив участь уздійсненні збройної агресії російської федерації у Харківській області з 19 липня 2023 року у зв'язку зі зникненням безвісті.
Відомостей про самовільне залишення частини, дезертирство під час бою, добровільну здачу у полон даних військовослужбовців, станом на сьогоднішній день від групи цивільно-військового співробітництва штабу військової частини НОМЕР_1 не надходило.
Висновками розслідування встановлено, що солдат ОСОБА_4 зник безвісті під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Лиман Перший Харківської області під час захисту Батьківщини. Таким чином, на підставі матеріалів службового розслідування, зокрема, пояснень солдата ОСОБА_17 , стрільця-снайпера 3 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , є підстави вважати що солдат ОСОБА_4 загинув під час виконання бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_5 поблизу населеного пункту Лиман Перший Харківської області під час захисту Батьківщини.
Згідно з витягом з реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження КП 12023041610000265 від 27.07.2023 за ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Задовольняючи заяву про оголошення особи померлою, суд першої інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи достатньо стверджується той факт, що військовослужбовець ОСОБА_4 загинув, заява є обґрунтованою, підтвердженою належними та допустимими доказами.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на розгляд своєї справи у суді, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч. 3 ст. 294 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Порядок розгляду судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.
Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть inabsentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptiomortis),що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі №755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
З урахуванням конкретних обставин справи, суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Як вбачається із матеріалів справи, заявниця звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просила оголосити військовослужбовця ОСОБА_4 , гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 1 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , загиблим ІНФОРМАЦІЯ_8 в населеному пункті Лиман Перший Харківської області під час захисту Батьківщини та виконання ним бойового завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України.
Заявниця ОСОБА_18 зазначає, що оголошення ОСОБА_4 померлим надасть їй можливість оформити необхідні документи для реєстрації смерті і отримати свідоцтво про смерть.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Тобто під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Якщо виникнення цивільного права залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У постанові від 11.09.2024 у справі № 201/5972/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Так, у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року в справі № 139/122/14-ц (провадження № 61-3238св22) вказано, що: «під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право».
Верховний Суд неодноразово зазначав, що спір про право - це формально визнана суперечність між суб'єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб'єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Отже, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.
Так, суб'єкти права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначені у пункті 4 статті 16-1 цього Закону: члени сім'ї загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Крім того, згідно статті 1261 ЦК України, батьки відносяться до першої черги спадкоємців за законом.
Отже, оголошення ОСОБА_4 померлим, бепосередньо впливає на обсяг прав його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В свою чергу, згідно ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Відповідно до частини 4 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Порядок залучення заінтересованої особи в ЦПК України не врегульований, а відповідно до частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, суд при залученні заінтересованої особи керується вимогами статті 53 ЦПК України, що регулює порядок залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог.
Згідно частини 3 статті 53 ЦПК України, якщо суд при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обовязки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Слідуючи висновку Верховного Суду, зробленого у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 638/4/19, права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
Із матеріалів справи та оскаржуваного рішення слідує, що статус заінтересованих осіб надано ІНФОРМАЦІЯ_9 , Військовій частині НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерству оборони України.
Колегія суддів виходить з того, що спір про право може виникнути виключно між суб'єктами цивільного права, тобто особами, визначеними у пункті 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тому сама лише наявність потенційних заінтересованих осіб, які є суб'єктами отримання одноразової допомоги, свідчитиме про наявність спору про право та порушення їх прав, у зв'язку з незалученням до участі у розгляді відповідної справи.
Таким чином, з урахуванням наведених вище норм матеріального та процесуального права, суд при підготовці справи до розгляду з урахуванням підстав та предмету заяви про встановлення юридичного факту має самостійно з'ясувати належний склад осіб, заінтересованих у розгляді заяви ОСОБА_18 про встановлення факту, що має юридичне значення, та у залежності від встановленого - залучити їх до розгляду справи.
Залучення вказаних батьків військовослужбовця до участі у справі в якості заінтересованих осіб відповідає визначеній заявником меті встановлення юридичного факту.
Суд першої інстанції вказаних обставин не з'ясував та дійшов передчасного та помилкового висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , тим самим, про можливість розгляду такої за відповідного суб'єктного складу.
За таких обставин, оскаржуване рішення не можна визнати законним та належним чином обґрунтованим, що свідчить про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції.
Поряд з цим, зважаючи на те, що колегією суддів встановлені процесуальні порушення, які допущені судом у частині розгляду справи без належного суб'єктного складу, відтак саме такі обставини є підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки питання суті спірних правовідносин при неналежному суб'єктному складі, колегія суддів не вирішує.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи обставини, які входять у предмет доказування у даній категорії справ, колегія суддів приходить висновку, що оскаржуване рішення необхідно скасувати, з одночасним ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з огляду на відмову у задоволенні заявлених вимог у повному обсязі, колегія суддів стягує з заявниці на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 судові витрати, понесені на оплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі по 908 гривень 40 копійок, тобто у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 367, п. 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та її представника адвоката Дубовик Наталії Миколаївни - задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2025 року - скасувати та постановити нове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , представник заявника Лагода Олена Анатоліївна, заінтересовані особи ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України про оголошення особи померлою - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 908 (дев?ятсот вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 908 (дев?ятсот вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23 грудня 2025 року.
Головуючий:
Судді: