справа № 201/8757/25
провадження № 2-др/179/20/25
23 грудня 2025 року с-ще Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі головуючого судді Чорної А.О.,
секретаря судового засідання Голобородько Н.І.,
розглянувши у судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кучинської Вікторії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 201/8757/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
22.12.2025 представник відповідача через електронний суд подала заяву про ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.
В обґрунтування заяви зазначає, що під час розгляду цивільної справи № 201/8757/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідачем були понесені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката в розмірі 13 000 грн.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 15.12.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 964199863 від 19.04.2021 в розмірі 32 889,10 (тридцять дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 10 коп.), з яких прострочене тіло кредиту - 21 910 грн, відсотки - 10 979,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 1024,84 гривень(одна тисяча двадцять чотири гривень 84 коп.), витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 961,50 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одна гривня 50 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В сенсі наведених норм та викладених обставин суд вважає необхідним ухвалити додаткове рішення у цивільній справі щодо розподілу судових витрат.
Розглядаючи заяву представника відповідача про компенсацію судових витрат позивача на правову допомогу, суд приходить до наступного.
Відповідачем у відзиві на позовну заяву було зазначено, що ним будуть подані докази щодо розміру понесених витрат на правничу допомогу у строки, передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Від представника відповідача надійшла до суду заява про стягнення судових витрат, до якої додано:
- договір № 15/2025/1 про надання правничої допомоги від 06.10.2025, укладений між адвокатом Кучинською В.В. та ОСОБА_1 , згідно умов якого за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар у строки та розміри, що передбачені додатком № 1 до договору, та є його невід'ємною частиною.
- додаток № 1 до договору № 15/2025/1 про надання правничої допомоги від 06.10.2025, відповідно до якого зазначено вартість послуг за отримання матеріалів справи, аналіз позовної заяви та додатків у розмірі 3 500 грн, складання та подання відзиву на позов - 6000 грн.
- додаткова угода № 1 до договору № 15/2025/1 про надання правничої допомоги від 06.10.2025, згідно якої клієнт сплачує адвокату плату за складання та подання заперечення на відповідь на відзив у розмірі 2 500 грн, за складання та подання додаткових пояснень 500 грн. за один документ.
- акт наданих послуг за договором № 15/2025/1 про надання правничої допомоги від 06.10.2025, згідно якого вартість надання послуг адвоката становить 13 000 грн.
- рух коштів по рахунку ОСОБА_2 , з якого вбачається, що за правничу допомогу від ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 було зараховано грошові кошти у розмірі 6000 грн., 3 500 грн, 2 500 грн, 1000 грн.
- ордер на надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
При розгляді даного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у його Постанові від 30 серпня 2018 року по справі № 466/2631/16-ц, де зазначено, що: «На підтвердження цих обставин (витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги адвоката) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера)».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року по справі № 372/1010/16-ц.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування по справі.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Сплативши вартість послуг за надання правничої допомоги, відповідач погодився саме з визначеним розміром, однак для стягнення понесених витрат з позивача, необхідно довести їх відповідність критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі №362/3912/18 (провадження №61-15005св19), від 31.07.2020 року у справі №301/2534/16-ц (провадження №61-7446св19), додатковій постанові Верховного Суду від 19.11.2020 року в справі №734/2313/17 (провадження №61-7550св19).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до позиції Верховного Суду, що висвітлена у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі №466/9758/16-ц та від 15 квітня 2020 року по справі №199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд враховує визначені ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України критерії, в тому числі складність даної справи та виконані адвокатом роботи, час, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсяг наданих адвокатом послуг.
Судом встановлено, що правнича допомога, яку просить відповідач стягнути з позивача, полягала в аналізі позовної заяви та додатків, складанні та поданні відзиву на позов, складанні та поданні заперечення на відповідь на відзив, складанні та поданні додаткового пояснення у справі, а відтак, на думку суду, в матеріалах справи достатня кількість доказів, які підтверджують фактичне надання адвокатом Кучинською В.В. правничої допомоги ОСОБА_1 .
Витрати на правничу допомогу в сумі 13 000 грн. є документально підтвердженими.
Згідно ч. 2 п. 3 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу правову допомогу при розгляді справи в суді, враховуючи те, що позовні вимоги були задоволені частково, тому витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що заява представника відповідача підлягає до часткового задоволення, у зв'язку з чим з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 5 460 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 95, 259, 265, 270, 273, 315-319 ЦПК України,-
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитом.
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Кучинської Вікторії Вікторівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 460 (п'ять тисяч чотириста шістдесят) гривень.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10.
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя А.О. Чорна