Справа №443/2000/25
Провадження №3/443/954/25
іменем України
23 грудня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «ВУД індастріс» ,
за частиною 1 статті 163-1 КУпАП, -
встановив:
Згідно протоколу № 011453 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №1454/13-01-07-05 від 10.11.2025, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ВУД індастріс», вів податковий облік з порушенням встановленого порядку, що призвело до зниження податку на прибуток на загальну суму 550 007 грн, в тому числі за півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року, за 2023 рік, за 2024 рік, за півріччя 2025 року, чим порушив п.п. 134.1.1, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 140.5.11, п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , будучи особою, яка притягається до адміністративної відповідальності на виклик суду повторно не з'явився, хоча про дату час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суд не повідомив. При цьому останній належним чином повідомлявся про розгляд справи у суді, а саме за адресою, яка вказана в протоколі серії ГУ ЛВ №1454/13-01-07-05 про адміністративне правопорушення від 10.11.2025 судом скеровувалась судова повістка. Проте, направлене на його адресу рекомендоване повідомлення повернуто до суду з відміткою органу поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17) є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду.
Тому у відповідності до ст. 268 КУпАП розгляд справи проведено без вказаної особи.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали, доходить такого висновку.
Відповідно до вимог статті 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог статті 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КпАП України.
За змістом ст.254, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, у якому фіксується сутність вчиненого правопорушення і лише який є підставою для подальшого провадження справи у суді. Для протоколу про адміністративне правопорушення передбачена як спеціальна його форма, так і вимоги, які регламентують його зміст, а саме: викладення об'єктивної сторони вчиненого адміністративної правопорушення із зазначенням усіх складових, які утворюють об'єктивну сторону цього правопорушення, в тому числі часу, місця і способу вчинення адміністративного правопорушення; зазначення обставин, які дають можливість характеризувати суб'єктивну сторону правопорушення, із зазначенням усіх її складових, необхідних для розгляду справи даних, зокрема щодо особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків; фіксуються вчиненні процесуальні дії, у тому числі і ті, які гарантують забезпечення процесуальних прав особи, яка притягається до відповідальності.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Пункт 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантує, що виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Зокрема, частиною 1 статті 163-1 КУпАП передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України є адміністративним правопорушенням.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, є : а) відсутність податкового обліку; б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Перше правопорушення вчинюється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.
Друге правопорушення вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
Разом з тим, у протоколі № 011453 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №1454/13-01-07-05 від 10.11.2025 зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не зазначено конкретну дату вчинення адміністративних правопорушень.
Відповідно до постанови судді Жидачівського районного суду Львівської області від 17.11.2025 протокол № 011453 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №1454/13-01-07-05 від 10.11.2025, складений відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, разом з долученими до нього матеріалами повернуто до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області для належного оформлення.
03.12.2025 на адресу суду надійшли адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП разом із листом у якому зазначено, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №011453 від 10.11.2025 зазначено періоди порушення та посиланням на акт перевірки в якому описано періоди порушення. Також направлено копію акту перевірки від 10.11.2025 №51134/13-01-07-05/38729123, де зазначено опис порушення.
При вирішенні справи про адміністративне правопорушення суд може виходити лише з обставин, зазначених в протоколі, зокрема у сформульованому в ньому обвинуваченні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що дані про подію є істотними складовими формулювання обставин правопорушення, що ставляться у вину особі, та є частинами складу адміністративного правопорушення, що, відповідно, підлягає обов'язковому доказуванню.
Обставини, які мали місце і стали підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, повинні бути достатніми для повного розуміння суті правопорушення.
Конкретність пред'явленого особі складу адміністративного правопорушення забезпечує можливість організувати ефективний захист своїх інтересів та дозволяє суду належним чином перевірити твердження органу, який склав протокол, про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що в протоколі не розкрита об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості пересвідчитися в наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справі "Малофєєва проти Росії" та справі "Карелін проти Росії", у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Таким чином, судом було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, в якому повинні бути відображені основні ознаки обвинувачення особи у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не містить опису об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП, а відсутність однієї з обов'язкових ознак складу правопорушення, в даному випадку об'єктивної сторони, вказує на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку щодо закриття провадження по справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко