ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13370/22
провадження № 2/753/209/25
"22" грудня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участю:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
позивачки - ОСОБА_1 ,
відповідачки - ОСОБА_2 ,
представника відповідачки - адвоката Спаського А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
про визначення порядку користування житловим приміщенням та усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням,-
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про визначення порядку користування та усунення перешкод у користуванні чотирьохкімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
02.09.2025 року треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з клопотанням про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачки, в якому серед іншого просили суд: 3) внести зміни до порядку користування квартирою АДРЕСА_2 , закріпивши: - за ОСОБА_2 - кімнату площею залишити як і було; - за ОСОБА_4 - кімнати площею 18.1 кв.м. та 12 кв.м.; - за ОСОБА_3 - кімнату площею залишити як і було; - місця спільного користування (кухня, санвузол, тощо) залишити у загальному користуванні; 5) встановити судову заборону для ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають проживанню малолітніх дітей у квартирі: чинити психологічний тиск, погрози чи інші дії, що створюють небезпеку для дітей; відчужувати чи обтяжувати свою частку в квартирі без письмової згоди інших співмешканців.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що вони були включені до ордера на спірне житлове приміщення ще у дитячому віці, у зв'язку з чим вони вважають, що мають право на довічне користування квартирою. Крім того, треті особи наголошують, що їхня родина проживає у квартирі АДРЕСА_3 протягом тривалого часу, постійно користується житлом, сумлінно сплачує житлово-комунальні послуги, здійснює витрати на його утримання, ремонт та підтримання у належному стані. Натомість, за твердженням третіх осіб, позивачка ОСОБА_1 не бере участі у витратах, пов'язаних з утриманням квартири, не проживає у ній і не здійснює фактичного користування житлом. Окрім того, треті особи звертають увагу суду на те, що ОСОБА_6 має заборгованість зі сплати аліментів у сумі 7 901,44 грн., що, на їх переконання, є суттєвою сумою та фактично дорівнює половині вартості спірної квартири. На думку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , наведені обставини свідчать про реальний характер їхніх прав та інтересів щодо користування спірним житлом і мають істотне значення для правильного вирішення спору по суті.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заперечувала проти заявленого клопотання та зазначила, що вказані особи не мають відношення до її частки у праві власності на квартиру.
У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_2 та її представник - адвокат Спаський А.Ю. не заперечували проти заявленого клопотання.
У судове засідання треті особи та їх представники не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши сторін та представника відповідачки, дослідивши заявлене клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Щодо вимоги про визначення порядку користування спірною квартирою, суд зазначає наступне.
Предметом спору у даній цивільній справі № 753/13370/22 є визначення порядку користування та усунення перешкод у користуванні чотирьохкімнатною квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
У клопотанні від 01.09.2025 року, треті особи серед іншого просять суд: внести зміни до порядку користування квартирою АДРЕСА_2 , закріпивши: 1) за ОСОБА_2 - кімнату площею залишити як і було; 2) за ОСОБА_4 - кімнати площею 18.1 кв.м. та 12 кв.м.; 3) за ОСОБА_3 - кімнату площею залишити як і було; 4) місця спільного користування (кухня, санвузол, тощо) залишити у загальному користуванні, що за своїм змістом є позовною вимогою.
Згідно ст. 52 та ст. 195 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України.
Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (ч. 2 ст. 193 ЦПК України).
Отже, беручи до уваги наведене, суд зазначає, що подання самостійних позовних вимог третіми особами має здійснюватися виключно шляхом подання окремої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України, з дотриманням вимог щодо сплати судового збору та реєстрації такого позову в автоматизованій системі документообігу суду.
Разом з тим, треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не звернулись до суду з позовом, а зазначили самостійну позовну вимогу щодо визначення порядку користування спірною квартирою у клопотанні, що суперечить порядку, встановленому ЦПК України.
Подання таких вимог у формі клопотання, без належного процесуального оформлення, не може розцінюватися як подання позову у розумінні ЦПК України та не надає третім особам процесуального статусу позивачів.
Крім того, для прийняття позову третьої особи до спільного розгляду з первісним позовом суд має перевірити, чи є заявлені вимоги такими, що стосуються того самого предмета спору та чи спрямовані вони на захист прав, пов'язаних з предметом позову. У даному випадку заявлені у клопотанні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вимоги формально стосуються тієї ж квартири, проте не були оформлені належним чином.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлене у клопотанні від 01.09.2025 року прохання про визначення порядку користування квартирою не може бути прийняте як самостійна позовна вимога третіх осіб у цій справі, та відповідно підлягає поверненню заявникам.
Разом із тим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не позбавлені права звернутися до суду із самостійним позовом у встановленому законом порядку для захисту своїх прав чи інтересів.
Щодо вимоги про заборону позивачці вчиняти дії, суд зазначає наступне.
Крім того, у клопотанні від 01.09.2025 року треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просять суд встановити судову заборону для позивачки ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, що перешкоджають проживанню малолітніх дітей у квартирі, зокрема чинити психологічний тиск, погрози чи інші дії, що створюють небезпеку для дітей; відчужувати чи обтяжувати свою частку в квартирі без письмової згоди інших співмешканців, що за своїм змістом є забезпеченням позову.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч. 1,2 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Отже, наведені норми процесуального закону вказують на необхідність подання заяви про забезпечення позову у вигляді окремого документа з повним обґрунтуванням відповідно до вимог ЦПК України, а не в якості вимоги, яка міститься в прохальній частині заяви чи клопотання.
Відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
В той же час, оскільки заява про забезпечення позову не була оформлена позивачем окремим документом, а визначена окремою вимогою в прохальній частині клопотання від 01.09.2025 року, вказане унеможливлює виконання вимог законодавства щодо фактичного повернення клопотання заявникам, а тому необхідно вважати таке клопотання повернутим.
Керуючись нормами ст.ст. 12, 43, 52-53, 149-153, 193, 195, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.09.2025 року в частині вимоги про визначення порядку користування спірною квартирою - вважати повернутим.
Клопотання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 01.09.2025 року в частині забезпечення позову - вважати повернутим.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: Осіпенко Л.М.