Справа № 307/3279/20
Провадження № 1-кп/307/893/20
23 грудня 2025 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тячів в режимі відеоконференції кримінальне провадження №62020140000000958 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, заступника начальника Тячівського районного відділу ГУ ДМС у Закарпатській області, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,
В провадженні Тячівського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року за №62020140000000958 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
24 листопада 2025 року стороною обвинувачення у порядку ст. 338 КПК України було змінено пред'явлене обвинувачення ОСОБА_4 з ч.3 ст.358 КК України на ч.2 ст.369-2 КК України.
Згідно зміненого прокурором обвинувачення в суді ОСОБА_4 обвинувачено в тому, що будучи заступником начальника Тячівського районного відділу Головного Управління ДМС у Закарпатській області, 19 серпня 2020 року, більш точний час якої в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи у службовому кабінеті № 2 у приміщенні адміністративної будівлі Тячівського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Тячів вул. Армійська, 6, під час зустрічі із своїм знайомим ОСОБА_6 , на прохання останнього, роз?яснив йому процедуру оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також процедуру оформлення та видачі дозволів на виїзд за кордон на постійне місце проживання до Словацької Республіки, звернувши особливу увагу на необхідність подачі великої кількості документів, здійснення різного роду платежів та довготривалого очікування результату. Водночас, під час вищевказаної розмови у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - головними спеціалістами Тячівського районного відділу ГУ ДМС України у Закарпатській області ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , про позачергове прийняття ними документів, необхідних для оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_10 , ідентифікації цих осіб, а також здійснення у найкоротший строк відповідних перевірок повноти поданих документів, формування відповідних анкет-заяв, внесення до них необхідних відомостей в першу чергу з поміж тих, які вже перебували на розгляді у цих спеціалістів, та вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - начальником сектору з питань еміграції відділу з питань паспортизації, реєстрації та еміграції управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України у Закарпатській області ОСОБА_11 про позитивні для ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розгляд та перевірку їхніх документів з питань виїзду на постійне місце проживання до Словацької Республіки та подання таких документів на затвердження заступнику начальника Головного управління - начальнику управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Закарпатській області документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Після цього, ОСОБА_4 , з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно, з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_12 , що може здійснити вищеописаний вплив за надання йому, ОСОБА_4 , неправомірної вигоди в розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень та 500 (п'ятсот) доларів США відповідно.
26 серпня 2020 року, близько 10:40 год., ОСОБА_4 , під час обумовленої зустрічі з ОСОБА_6 у службовому кабінеті № 2 у приміщенні адміністративної будівлі Тячівського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Тячів вул. Армійська, 6, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи умисно з корисливих мотивів, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 (однієї тисячі) гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави - головними спеціалістами Тячівського районного відділу ГУ ДМС України у Закарпатській області ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та ОСОБА_9 , про позачергове прийняття ними документів, необхідних для оформлення паспортів громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , ідентифікації цих осіб, а також здійснення у найкоротший строк відповідних перевірок повноти поданих документів, формування відповідних анкет-заяв, внесення до них необхідних відомостей в першу чергу з поміж тих, які вже перебували на розгляді у цих спеціалістів, які поклав у шухляду свого робочого столу.
В подальшому, цього ж дня, близько о 12:43 год. ОСОБА_4 перебуваючи у службовому кабінеті № 2 у приміщенні адміністративної будівлі Тячівського РВ ГУ ДМС України у Закарпатській області, яке знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Тячів вул. Армійська, 6, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на протиправне збагачення, одержав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в розмірі 500 (п?ятсот) доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 26 серпня 2020 року становило 13 715 (тринадцять тисяч сімсот п?ятнадцять) гривень за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави - начальником сектору з питань еміграції відділу з питань паспортизації, реєстрації та еміграції управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України у Закарпатській області ОСОБА_11 про позитивні для ОСОБА_6 та ОСОБА_10 розгляд та перевірку їхніх документів з питань виїзду на постійне місце проживання до Словацької Республіки та подання таких документів на затвердження заступнику начальника Головного управління - начальнику управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції ГУ ДМС України в Закарпатській області для прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
02 грудня 2025 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , та його захисник ОСОБА_5 , підтримали подане клопотання та просили звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття відносно ОСОБА_4 , кримінальне провадження за ч. 2 ст. 369-2 КК України. Крім того, обвинувачений зазначив, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнає.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував щодо звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, у зв'язку з закінченням строку давності його притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, в порядку визначеному КПК України, роз'яснив обвинуваченому ОСОБА_4 суть обвинувачення за ч.2 ст.369-2 КК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, які є нереабілітуючі, та право заперечувати проти закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що зміст пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст. 369-2 КК України у даному кримінальному провадженні, є зрозумілим, вину не визнає та просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частинами першою статті 286 КПК України, передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Пунктом 1 частини 2 ст. 284 КПК України, передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно обвинувального акта (із зміненим обвинуваченням), складеного та затвердженого 24 листопада 2025 року, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, яке мало місце 26 серпня 2020 року.
Санкцією ч.2 ст. 369-2 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
Частинами 2, 3 статті 49 КК України, встановлено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, суд звільняючи особу від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України має перевірити, чи зупинялась або переривались строки давності.
Судом таких обставин не встановлено.
Щодо невизнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.
Згідно правового висновку, наведеного у постанові Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 552/5595/18, визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаними особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз'яснення їм судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке відповідно до ст. 12 цього Кодексу є нетяжким злочином, і з часу вчинення минуло понад п'ять років та обвинувачений не ухилявся від органів досудового розслідування або суду і не вчинив нового кримінального правопорушення, є підстави звільнити останнього від кримінальної відповідальності із закінченням строку давності, у зв'язку з чим клопотання слід задовольнити, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 закрити.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року (справа № 203/241/17) сформулювала правовий висновок, за яким якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, то процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Оскільки ОСОБА_4 звільняється судом від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, процесуальні витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Арешт накладений на майно, відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, підлягає скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року відносно ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в розмірі 285610,00 грн.
З наданої квитанції №0.0.1817363901.1 від 28 серпня 2020 року вбачається, що на виконання вищевказаної ухвали, за обвинуваченого ОСОБА_4 була внесена застава у розмірі 285610,00 грн. платником ОСОБА_14 на рахунок ТУ ДСА України у Львівській області.
Після внесення застави ОСОБА_4 був звільнений з-під варти.
Згідно ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Таким чином, ухвалюючи рішення про закриття кримінального провадження, суд вважає за необхідне застосований запобіжний захід скасувати, після набрання ухвалою законної сили, а заставу повернути заставодавцю.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-288, 369-372 КПК України, суд,
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 369-2 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2020 року за №62020140000000958 про обвинувачення ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України - закрити.
Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року у справі №463/7813/20, після набрання ухвалою суду законної сили - скасувати.
Повернути, після набрання ухвалою суду законної сили, заставодавцю ОСОБА_14 внесені нею на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27 серпня 2020 року у справі №463/7813/20, грошові кошти в якості застави за ОСОБА_4 , в розмірі 285610 грн. 00 коп., внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Львівській області, відповідно до квитанції №0.0.1817363901.1 від 28 серпня 2020 року .
Процесуальні витрати віднести на рахунок держави.
Речові докази:
- купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії УЖ 4749900, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ТЄ 7031422, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ТЖ 2694909, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ЕШ 4132710, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ПЄ 2957663, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 13459231 C, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 24870367 S, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 28310966 M, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії MI 02679950 A, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 37179949 Q, - які зберігаються в ЗРУ ПАТ КБ «Приватбанк», - повернути ОСОБА_6 .
- справу ОСОБА_6 для виїзду на постійне місце проживання за кордон, справу ОСОБА_10 для виїзду на постійне місце проживання за кордон, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, мобільний телефон марки «Samsung», номер телефону НОМЕР_1 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів ТУ ДБР у м. Львів - повернути ОСОБА_4 .
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львів від 27 серпня 2020 року на: купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LL 13459231 C, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 24870367 S, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії MB 28310966 M, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії MI 02679950 A, купюру номіналом 100 (сто) доларів США серії LB 37179949 Q, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії УЖ 4749900, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ТЄ 7031422, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ТЖ 2694909, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ЕШ 4132710, купюру номіналом 200 (двісті) гривень серії ПЄ 2957663, мобільний телефон марки Nokia чорного кольору; мобільний телефон марки «Samsung» номер телефону НОМЕР_1 ; справу ОСОБА_6 для виїзду на постійне місце проживання за кордон; справу ОСОБА_10 для виїзду на постійне місце проживання за кордон; службове посвідчення ОСОБА_4 , а також на майно вилучене 26 серпня 2020 року в ході обшуку Головного управління ДМСУ у Закарпатській області, яке розташоване за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, 12А; заяву №52/2122, лист в.о. начальника ОСОБА_15 від 15 серпня 2020 року; довідку про внесення відомостей до ЄДДР гр. ОСОБА_6 ; копію наказу №130к від 16 жовтня 2012 року; копію наказу №963к від 16 жовтня 2012 року; копію посадової інструкції ОСОБА_4 ; на житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 20,87 кв. м., житлова площа 13,59 кв. м., що за адресою: АДРЕСА_2 ; на індивідуальний (садибний) житловий будинок, загальною площею 221,56 кв. м., житлова площа 87,12 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки 2124410100:07:001:0067, площа 308 кв. м., що за адресою: АДРЕСА_2 - скасувати.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та оголошено о 16 год. 00 хв. 23 грудня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1