Справа № 991/12952/25
Провадження 1-кс/991/13049/25
18 грудня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000152 від 23.06.2022 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України
15 грудня 2025 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Зміст поданого клопотання
У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави у розмірі 34 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 952 000,00 гривень, і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро) проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000152 від 23.06.2022 за підозрою: ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією слідства, з метою реалізації заздалегідь розробленого плану та з огляду на тривале особисте знайомство та відносини підпорядкування, генеральний директор Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» ОСОБА_4 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_9 , який обіймав посаду директора комерційного та мав повноваження укладати договори за діяльністю із закупівлі сировини, матеріалів, реактивів, комплектуючих в Україні для технологічних процесів виробництва, а також формувати цінову політику при укладанні вищезазначених договорів як самостійно, так і через безпосередньо підпорядкований йому виробничо-комерційний відділ та його посадових осіб.
Крім того, з огляду на тривале особисте знайомство ОСОБА_4 залучив до злочинної діяльності ОСОБА_8 , який був директором та одноосібним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «РАДА 2007».
При цьому, ОСОБА_4 одноосібно визначив, що саме ТОВ «РАДА 2007», кероване ОСОБА_8 , буде залучено до реалізації плану заволодіння грошовими коштами як постачальник кришок і кювет за завищеними цінами.
Таким чином, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені, але не раніше 08.04.2022) ОСОБА_4 , ОСОБА_9 і ОСОБА_8 домовились про спільне вчинення кримінальних правопорушень, об'єднаних єдиним планом, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ДП НВО «ПХЗ» шляхом закупівлі кришок і кювет за завищеними цінами з подальшим вчиненням фінансових операцій з таким майном.
Так, з огляду на можливість укладення з Міністерством оборони України державного контракту щодо поставки елементів вибухового динамічного захисту 4С20 «Контакт», проведення організаційних та підготовчих дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами ДП «НВО «ПХЗ» (підшукання співучасників, доведення плану, розподіл ролей), ОСОБА_4 зв'язався з директором ТОВ «РАДА 2007» ОСОБА_8 та повідомив його про необхідність оформити договір поставки для державного підприємства кришок і кювет, на що ОСОБА_8 погодився.
У той же період ОСОБА_4 одноособово визначив ціну закупівлі вказаного товару у ТОВ «РАДА 2007» (а саме: кришка - 781,26 грн/шт з ПДВ, при середньоринковій ціні 289,16 грн/шт з ПДВ, кювет - 728,64 грн/шт з ПДВ, при середньоринковій ціні 286,76 грн/шт з ПДВ), що приблизно відповідало ціні попередньої закупівлі такої ж продукції у ПП «ВЕСТХІМ». Також ОСОБА_4 надав ОСОБА_8 та невстановленим особам орієнтовні технічні умови на кришки і кювети, що згідно з умовами договору підлягали поставці.
У подальшому, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені) ОСОБА_8 та невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, на виконання вказівки ОСОБА_4 , склали і надіслали до ДП «НВО «ПХЗ» комерційну пропозицію про можливість поставки ТОВ «РАДА 2007» 120 000 комплектів кришок (за ціною 781,26 грн/шт з ПДВ) і кювет (за ціною 728,64 грн/шт з ПДВ), вказавши неправдиву інформацію про те, що ТОВ «РАДА 2007» є виробником кришок і кювет.
У подальшому, ОСОБА_4 погодив зазначену комерційну пропозицію та передав її до виконання ОСОБА_10 , котрий склав проєкт договору поставки № 1301/1.П-321622 між ДП «НВО «ПХЗ» (в особі директора комерційного ОСОБА_9 ) та ТОВ «РАДА 2007» (в особі директора ОСОБА_8 ).
Того ж дня, директор комерційний ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_9 підписав договір поставки з ТОВ «РАДА 2007» № 1301/1.П-321622 і додатки до нього - специфікацію № 1 та графік поставки.
Не пізніше 15.04.2022 ОСОБА_4 , діючи від імені ДП «НВО «ПХЗ», підписав з Міністерством оборони України державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/128 щодо придбання виробів «4С20». Додатковою угодою від 08.07.2022 № 1 кількість виробів «4С20» збільшено до 183 800 одиниць.
У подальшому, ОСОБА_4 листом від 20.04.2022 № 20/427-555 ініціював здійснення попередньої оплати за державним контрактом № 403/1/22/128 та в подальшому Міністерство оборони України переказало 408 281 280 грн на поточний банківський рахунок ДП «НВО «ПХЗ».
Того ж дня, директор ТОВ «РАДА 2007» ОСОБА_8 , діючи на виконання розробленого ОСОБА_4 плану заволодіння чужим майном, підписав і надіслав до ДП «НВО «ПХЗ» рахунок-фактуру № СФ-0000009 щодо здійснення передплати за договором поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 у розмірі 30 198 000 грн (з ПДВ).
Після того, у квітні 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені, але у період з 20.04.2022 по 22.04.2022) ОСОБА_4 , діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства, погодив оплату на користь ТОВ «РАДА 2007» за рахунком-фактурою № СФ-0000009, шляхом підписання документа у графі «До сплати», який після цього передано посадовим особам фінансового відділу державного підприємства для виконання та підготовки платіжних доручень.
У період з 22.04.2022 по 16.05.2022 ДП «НВО «ПХЗ», на підставі платіжних доручень №№ 26743, 26776, 27164 переказало з рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно 5 100 000 грн, 4 200 000 грн, 20 898 000 грн (загалом на суму 30 198 000 грн) на рахунок ТОВ «РАДА 2007» № НОМЕР_2 в АТ «ПУМБ» (далі - рахунок ТОВ «РАДА 2007»).
Продовжуючи злочинні дії, 23.05.2022 і 26.08.2022 директор ТОВ «РАДА 2007» ОСОБА_8 , склав, підписав і надіслав до ДП «НВО «ПХЗ» рахунки-фактури №№ СФ-0000018, СФ-0000022 щодо здійснення оплати за договором поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 у розмірі відповідно 75 495 000 грн (з ПДВ) і 60 396 000 грн (з ПДВ).
Упродовж травня-жовтня 2022 року (точні дата, час і місце невстановлені) ОСОБА_4 , діючи на виконання заздалегідь розробленого плану, з метою заволодіння грошовими коштами державного підприємства, погодив оплату на користь ТОВ «РАДА 2007» за рахунками-фактурами №№ СФ-0000018, СФ-0000022 шляхом підписання документів у графі «До сплати», які після цього передано посадовим особам фінансового відділу державного підприємства для виконання та підготовки платіжних доручень.
У той же період часу, ОСОБА_8 , діючи узгоджено з ОСОБА_4 щодо реалізації плану заволодіння коштами ДП «НВО «ПХЗ» усвідомлюючи, що вартість кришок і кювет визначена в договорі поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 є в декілька разів завищеною залучив до виготовлення та поставки кришок і кювет сторонніх суб'єктів господарювання.
За таких же обставин, ОСОБА_8 підшукав і забезпечив придбання ТОВ «РАДА 2007», 45 000 комплектів кришок і кювет у НВФ «КІТ-КОНСАЛТІНГ» ТОВ за ціною 84 грн (з ПДВ) за кожну одиницю, тобто за значно нижчою ціною, аніж визначено умовами договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622.
Залишок необхідних кришок і кювет, а саме 64 700 комплектів, для ТОВ «РАДА 2007» були виготовлені іншими суб'єктами господарювання. Ціна виготовлення одиниці комплекту кришки і кювети залученими ТОВ «РАДА 2007» суб'єктами господарювання була значно нижчою, ніж визначена умовами договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622.
При цьому, з метою приховування злочинної діяльності та створення видимості законних дій ТОВ «РАДА 2007», на виконання наперед узгодженого з ОСОБА_4 плану заволодіння коштами ДП «НВО «ПХЗ» ОСОБА_8 із залученням інших невстановлених осіб відобразив удавані господарські операції щодо придбання предмета поставки (кришок і кювет) у суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності (ТОВ «ДЖ.Т.І.» та ТОВ «Метал Майстер ЛТД»).
Після вчинення вказаних дій, у період з 09.05.2022 по 26.10.2022, ТОВ «РАДА 2007», на виконання вимог договору від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622, поставило ДП «НВО «ПХЗ» 109 700 комплектів кришок (на загальну суму 85 704 222 грн (з ПДВ) і кювет (на загальну суму 79 931 808 грн (з ПДВ), загалом на суму 165 636 030 грн (з ПДВ), про що ОСОБА_8 склав, підписав і видав відповідні видаткові накладні.
У період з 20.07.2022 по 09.09.2022 ДП «НВО «ПХЗ», на виконання умов договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622, згідно з рахунком-фактурою від 23.05.2022 № СФ-0000018, на підставі видаткових накладних ТОВ «РАДА 2007» та платіжних доручень від 20.07.2022 № 22903, від 25.07.2022 № 22904, від 28.07.2022 № 22908, від 05.08.2022 № 22914, від 15.08.2022 № 22920, від 23.08.2022 № 22931, від 01.09.2022 № 22936, від 09.09.2022 № 22947 переказало з рахунків № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно 9 059 400 грн (7 разів) і 12 079 200 грн (загалом на суму 75 495 000 грн) на рахунок ТОВ «РАДА 2007».
Крім того, за аналогічних обставин, у період з 04.10.2022 по 10.11.2022, ДП «НВО «ПХЗ», на підставі платіжних доручень від 04.10.2022 № 22954, від 10.11.2022 № 22969, переказало з рахунку № НОМЕР_3 в АТ «Укрексімбанк» грошові кошти в розмірі відповідно 14 268 555 грн і 45 674 475 грн (загалом на суму 59 943 030 грн) на рахунок ТОВ «РАДА 2007».
Загалом, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та невстановленими особами, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, у період з 22.04.2022 по 10.11.2022, забезпечив переказ ДП «НВО «ПХЗ» грошових коштів на суму 165 636 030 грн (з ПДВ) на рахунок ТОВ «РАДА 2007» як оплату вартості поставлених 109 700 комплектів кришок і кювет у рамках виконання договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622.
При цьому, реальна ринкова ціна поставлених ТОВ «РАДА 2007» кришок складала 289,16 грн за одиницю, кювет - 286,76 грн за одиницю, а загальна вартість поставлених 109 700 комплектів складала 63 178 424 грн (тобто (289,16 грн + 286,76 грн) х 109 700 одиниць)
Внаслідок таких дій щодо придбання кришок і кювет за завідомо завищеними цінами, ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та невстановлені особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, у період з 22.04.2022 по 10.11.2022, в умовах воєнного стану, заволоділи грошовими коштами на загальну суму 102 457 606 грн, що зайво сплачені ДП «НВО «ПХЗ» для ТОВ «РАДА 2007» у рамках виконання договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно з п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
На переконання детектива, викладені обставини у своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, які описані у клопотанні.
Детектив зазначає, що виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків можливе лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зможе нівелювати ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного; котрі сторона обвинувачення вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються відповідними матеріалами.
На переконання детектива, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки незастосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою призведе до неправомірного впливу на інших підозрюваних, переховуванню підозрюваного від органів досудового розслідування, неправомірного впливу на стан досудового розслідування, а також перешкоджанню досягненню завдань кримінального провадження.
Перевищення передбаченого законом розміру застави як альтернативного запобіжного заходу детектив обґрунтовує розміром завданих збитків (102 457 606 грн), тяжкістю інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, майновим станом як самого підозрюваного, так і членів його сім'ї, фактом вчинення злочину у складі групи осіб за попередньою змовою. Як вважає детектив, масштаби фінансових операцій, сферу діяльності державних підприємств, їх провідну роль в військово-оборонній галузі України, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, дає наявні обґрунтовані та переконливі підстави для визначення йому застави у розмірі 34000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 102 952 000,00 гривень.
2.Позиція учасників у судовому засіданні
Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечував проти застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою. Позиція адвоката полягала у необгрунтованості підозри, яка зводиться до довільного тлумачення господарських правовідносин між сторонами, ігноруванні фактичної економічної та політичної ситуації в країні, що має вагоме значення для цього провадження, оскільки:
-в основу підозри покладено висновки товарознавчої експертизи, яка проведена із порушеннями, а саме взяті до уваги експертом матеріали не могли надати репрезентативної вибірки цінових пропозицій на відповідному ринку товарів, а висновок експерта не може грунтуватися на імовірно-умовних даних, що призвело до хибних результатів експертизи;
-відсутні докази злочинного умислу ОСОБА_4 , який не підписував будь-які договорів, і так само безпідставним є твердження про одноосібне визначення ним ціни на товар;
-не долучено будь-яких належних доказів, які б підтверджували версію обвинувачення про залучення ОСОБА_4 до злочинної діяльності ОСОБА_9 або ОСОБА_8 , а відомості про наявність будь-яких довготривалих особистих чи ділових зв'язків є не переконливими;
-сторона обвинувачення не наводить жодного належного та допустимого доказу, що будь-яке інше підприємство спроможне було станом на квітень 2022 року поставити кришки та кювети у відповідній кількості для виконання державного контракту;
-виконання договору супроводжувалося перевіркою ризиків та відбувалося за погодженням військового представництва, що ставить під сумнів показання свідків - представників інших компаній;
-відсутність активного пошуку постачальників у квітні 2022 року обумовлена виключно обставинами початку повномасштабної збройної агресії, а матеріали НСРД відображають вибірковість розмов та без контексту;
Також захисник вважає недоведеними наявність ризиків, оскільки ОСОБА_4 має належну процесуальну поведінку, а відомостей, які би обґрунтовували необхідність застосування тримання під вартою, відсутні. Наразі, ОСОБА_4 фактично утримується у відділі досудового забезпечення досудового розслідування СБУ у м. Києві, і до нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження №52024000000000083 від 22.02.2024. Подана детективом інформація про нібито оформлення документів на громадянство Румунії не є достовірною, адже відсутні відомості про реалізацію відповідної довіреності або досягнення такої цілі.
Також адвокат просить не враховувати доводи детектива про великі статки ОСОБА_4 , адже всі кошти арештовані ухвалами ВАКС та у межах інших кримінальних проваджень, в яких також внесено та визначено застави - у розмірі 10 110 750 грн, у розмірі 5 000 000 грн, у розмірі 3 028 000 грн, у розмірі 30 208 000 грн (не внесено). Вказана у клопотанні сума застави є непомірно високою і може породити соціальну несправедливість та підрив довіри до правосуддя.
Безпідставним вважає довід про можливість впливу на свідків, враховуючи звільнення за власним бажання ОСОБА_4 з Павлоградського хімічного заводу та відсутність можливість доступу до свідків через перебування у слідчому ізоляторі.
Адвокат просив врахувати, що на утриманні ОСОБА_4 перебувають троє неповнолітніх дітей, він є безробітним і з пенсією в розмірі 23 610 грн.
Захисник ОСОБА_5 також заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи аналогічні доводи щодо неконкретизації підозри та її необгрунтованості доказами, акцентуючи увагу на те, що імовірність спроможності виконати договір іншими підприємствами станом на квітень 2022 року є сумнівним. Також адвокат вказував на процесуальні недоліки проведеного розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 висловився щодо незадовільного стану здоров'я ОСОБА_4 , який потребує регулярних консультацій різних лікарів та лікування. Однак, в умовах тримання в слідчому ізоляторі належна медична допомога не надається, що зафіксовано у адвокатських запитах до адміністрації слідчого ізолятора.
З урахуванням зазначеного, захисники просили відмовити у застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників, вказав про відсутність правових підстав для підозри та застосування до нього запобіжного заходу.
3.Мотиви та оцінка слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:
1) чи набула особа статусу підозрюваного?
2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?
3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?
4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?
5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?
6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного
Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 10.12.2025 було вручено особисто ОСОБА_4 , про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.
Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об'єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з'ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 366 КК України
Зазначені норми передбачають відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень детектива вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння грошовими коштами шляхом придбання ДП «НВО «ПХЗ» у ТОВ «РАДА 2007»кришок і кювет за завідомо завищеними цінами, у період з 22.04.2022 по 10.11.2022, в умовах воєнного стану, у рамках виконання договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622.
ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
З дослідження матеріалів клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов'язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв'язок між описаними діями та наслідками.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- комерційної пропозиції ТОВ «РАДА 2007» від 11.04.2022, якою запропоновано ДП «НВО «ПХЗ» виробити кришки та кювети за ціною 781,26 грн/шт, 728,64 грн/шт відповідно за підписом ОСОБА_8 та з візою ОСОБА_4 ;
- договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 між ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «РАДА 2007», кришок та кюветів за ціною 651,05 грн/шт (без ПДВ), 607,20 грн/шт (без ПДВ);
- рахунків-фактури ТОВ «РАДА 2007», оплата яких погоджена особисто ОСОБА_4 щодо сплати коштів ТОВ «РАДА 2007» за кришки та кювети;
- видаткових накладних ТОВ «РАДА 2007» щодо поставки кришок та кювет для ДП «НВО «ПХЗ» за завищеними цінами за підписом ОСОБА_8 ;
- платіжних доручень ДП «НВО «ПХЗ» щодо сплати грошових коштів ТОВ «РАДА 2007» для поставки кришок та кювет для ДП «НВО «ПХЗ» за завищеними цінами;
- первинних документів щодо взаємовідносин ТОВ «РАДА 2007» з підприємством з ознаками фіктивності - ТОВ «Метал Майстер ЛТД», взаємовідносин ТОВ «РАДА 2007» з підприємством з ознаками фіктивності - ТОВ «Дж.Т.І.», взаємовідносин ТОВ «РАДА 2007» з реальним виробником - НВФ «КІТ-КОНСАЛТІНГ» ТОВ щодо поставки кришок та кювет за ціною 70,00 грн (без ПДВ);
- протоколів огляду від 25.07.2024, від 28.04.2025;
- висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27.11.2024 № 230/6, яким визначено ринкову вартість товару на умовах поставки, передбачених договором від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 між ДП «НВО «ПХЗ» та ТОВ «РАДА 2007» станом на 14.04.2022 у розмірі: кришка АДУ.001.00.01 - 289,16 грн (з ПДВ), кювета АДУ.001.00.02 - 286,76 грн (з ПДВ);
- висновку експертів Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері інформаційних технологій та інтелектуальної власності за результатами проведення судової комісійної економічної експертизи від 21.05.2025 № 236/1/25, яким документально підтверджено факт сплати ДП «НВО «ПХЗ» 165 636 030,00 грн для ТОВ «РАДА 2007» за договором поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622, документально підтверджено зайву сплату ДП «НВО «ПХЗ» коштів на загальну суму 102 457 606,00 грн для ТОВ «РАДА 2007» під час виконання договору поставки від 14.04.2022 № 1301/1.П-321622 з урахуванням ринкової вартості кришок та кювет;
- протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 від 30.03.2023, від 08.10.2024,
- протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії - спостереження за особою (із застосуванням технічних засобів фіксації) від 08.10.2024,
- показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
- статутів ДП «НВО «ПХЗ», ТОВ «РАДА 2007», контракту ОСОБА_4 , відомостями про роботу ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , якими підтверджується наявність у вказаних осіб організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в тому числі, стосовно майна державного підприємства;
- обвинувального акту у кримінальному провадженні № 120220400000000505 відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 ;
- листа Державної казначейської служби України від 08.05.2025 із відомостями щодо внесення застави ОСОБА_8 за ОСОБА_4 на виконання ухвали ВАКС від 15.09.2021 у справі № 991/6270/21, з якого вбачається наявність між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 зв'язків, довірливих відносин між вказаними особами;
- документів ДП «НВО «ПХЗ» щодо працевлаштування директора ТОВ «РАДА 2007» ОСОБА_8 на посаду в державному підприємстві впродовж 2022 року
- обвинувальними актами у кримінальних провадженнях №№ 52019000000000537, 52018000000000733, 42016040010000006,
- протоколу огляду речей документів (зовнішнього накопичувача WD p/n: WDBUZG0010BBK-EA, s/n: WXK2A927DTHK, інв. № 1113003227/8) від 07.10.2025
- протоколу огляду від 27.06.2025 матеріалів кримінального провадження, інформаційних ресурсів ДПС України, відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформації з аналітичної онлайн-системи «Youcontrol».
В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.
При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисників щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри. Більшість доводів зводиться до визнання недопустимими доказів, або ж визначення остаточної вини особи, що є предметом судового розгляду, а не досудового розслідування.
3.3. Щодо наявності ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (3) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:
1)історію перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану безперешкодні можливості виїзду;
2)члени родини проживають закордоном, що свідчить про наявність у них постійного побуту і відповідно можливості швидкої адаптації підозрюваного, у разі виїзду до них. У контексті вказаного суд приймає до уваги і відомості, які вказують на здійснення дій ОСОБА_4 спрямованих на оформлення та одержання національних та/або закордонних румунських паспортів для своїх дітей. Таким чином, громадянство близьких членів родини може створити більше можливостей для законного перебування на території іноземної держави;
3)додатковим аргументом цього ризику є високий майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, враховуючи, що підозрюваний отримував значні прибутки у 2024 році (16 438 547 грн, 40 800 грн, 277 960 грн), а дружина за 2024 рік отримала в сумі 2 837 035 грн доходу від підприємницької діяльності, гонорарів та інших виплат згідно з цивільно-правовими правочинами від ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» в сумі 762 747 грн, а також проценти в АТ «СЕНС БАНК» в сумі 2 639 грн.
Окрім цього, наявність великої суми готівкових коштів подружжя, які відображені у декларації підозрюваного за 2024 рік ( грошові кошти в сумі 537 985 гривень, 32 996 доларів США та 241 195 євро розміщені в АТ «СЕНС БАНК», що належать ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 167 857 гривень, 24 289 доларів США та 84 057 євро США, розміщені в АБ «Укргазбанк», що належать ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 12 137 412 гривень, 8377 доларів США, 22 562 євро розміщені в АТ «Ощадбанк», що належать ОСОБА_4 ; готівкові кошти в сумі 65 000 євро, що належать ОСОБА_4 ; готівкові кошти в сумі 42 000 доларів США, що належать ОСОБА_4 ; готівкові кошти в сумі 1 940 000 гривень, що належать ОСОБА_4 ; кошти позичені третім особам (сину ОСОБА_18 ) в сумі 800 004 євро, що належать ОСОБА_4 ; кошти позичені третім особам (доньці ОСОБА_19 ) в сумі 60 000 доларів США, що належать ОСОБА_4 ; кошти позичені третім особам (доньці ОСОБА_20 ) в сумі 420 000 гривень, що належать ОСОБА_4 ; грошові кошти в сумі 14 240 доларів США, 25 717 євро та 548 382 грн розміщені в АТ «СЕНС БАНК», що належать ОСОБА_21 ; грошові кошти в сумі 5 000 євро, розміщені в АБ «Укргазбанк» що належать ОСОБА_21 ; готівкові кошти в сумі 37 000 доларів США, що належать ОСОБА_21 ; готівкові кошти в сумі 10 000 євро, що належать ОСОБА_21 ,
У власності подружжя перебуває велика кількість об'єктів нерухомості, які придбані у 2018-2025 роках:
- житловий будинок садибного типу площею 327,6 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер: 3088833812100. Дата державної реєстрації 12.02.2025;
- житловий будинок площею 476,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер: 1820619412232. Дата державної реєстрації: 26.04.2019;
- житловий будинок площею 62,1 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер: 2412568612232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021;
- квартира площею 55,3 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер: 2365636612101. Дата державної реєстрації: 20.05.2021;
- житловий будинок площею 49,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_5, реєстраційний номер: 2226161012232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
- квартира площею 55,1 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_6, реєстраційний номер: 2161470612101. Дата державної реєстрації: 03.09.2020;
- земельна ділянка площею 0,1704 га, розташована за адресою: АДРЕСА_7, реєстраційний номер: 1820671412232. Дата державної реєстрації: 26.04.2019;
- квартира площею 60,7 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_8, реєстраційний номер: 1596873212101. Дата державної реєстрації: 09.07.2018;
- квартира площею 47,5 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_9, реєстраційний номер: 1437882651101. Дата державної реєстрації: 01.07.2021;
- земельна ділянка площею 0,2055 га, розташована за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер: 1077262912232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
- земельна ділянка площею 0,17 га, розташована за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер: 169122012121. Дата державної реєстрації: 19.04.2021;
- земельна ділянка площею 0,248 га, розташована за адресою: АДРЕСА_12, реєстраційний номер: 166723912232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021.
Вказані відомості, на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;
4)пред'явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
При цьому, незважаючи на перебування під вартою у межах іншого кримінального провадження, яке розслідується іншим слідчим органом, слідчий суддя вважає актуальним ризик втечі підозрюваного, оскільки у разі внесення застави та звільнення з-під варти, підозрюваний може приховано від детективів НАБУ та прокурорів САП здійснити дії для втечі.
Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наявність щодо особи декількох кримінальних проваджень свідчить про посилений процесуальний тиск та усвідомлення невідворотності можливих негативних правових наслідків, що, у свою чергу, створює об'єктивні передумови та мотивацію для ухилення від кримінального провадження шляхом переховування.
Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності високого ступеню ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги:
- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і за версією слідства залучив інших підозрюваних, які були йому підлеглими. Також встановлено, що ОСОБА_4 уже вдавався до тиску та впливу на іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 з метою ненадання такою ним викривальних показань, а також може здійснювати вплив та тиск на близьких осіб ОСОБА_9 , зокрема, його сина, який працевлаштований на ДП «НВО «ПХЗ»;
- тривалість зайняття ним керівної посади на ДП «НВО «ПХЗ» може свідчити про наявність близьких та довірительних відносин із працівниками підприємства і можливості схилити їх до надання потрібних показань. Слідчий суддя враховує, що у провадженні важливими є показання працівників, які брали участь у підготовці документації для договору 14.04.2022 № 1301/1.П-321622;
- з огляду на статус та фінансові можливості, з огляду на показання свідків, підозрюваний має можливості впливати на свідків з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань, або відмови від таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, які дали викривальні показання, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.
Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
3.3.3. Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином
В аспекті вказаного ризику слідчий суддя бере до уваги, що після початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні 06.10.2022 адвокатом ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано проект відповіді директору ТОВ «РАДА 2007» ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 на запит контролюючого органу відправником якого зазначений ДП «НВО «ПХЗ» з питань взаємовідносин ДП «НВО «ПХЗ» з ТОВ «РАДА 2007».
Також під час проведення у вказаному кримінальному провадженні обшуків у приміщеннях ДП «НВО «ПХЗ» слідством було виявлено копію запиту детективів Національного антикорупційного бюро України у вказаному кримінальному провадженні, який направлявся ТОВ «НВП «ЕкоПроф» з метою отримання від вказаного підприємства комерційної пропозиції для проведення судової товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні. Зазначений запит знаходився у службовому кабінеті підозрюваного ОСОБА_9 .
Вказані дані можуть свідчити про намагання підозрюваного контролювати та передбачати подальші слідчі кроки детективів, імовірно з метою попередження та приховування доказів.
Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
- пред'явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;
-наявність хронічних хвороб, які потребують лікування;
- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 66 років;
- достатньо забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.3.1. цієї ухвали;
-соціальні зв'язки підозрюваного, який одружений, має трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні, які проживають закордоном;
-є підозрюваним у кримінальному провадженні №52024000000000083 від 22.02.2024 та обвинуваченим у кримінальних провадженнях № 52018000000000733 від 20.07.2018, № 42016040010000006 від 11.01.2016, № 52019000000000537 від 01.07.2019, № 1202204000000000505 від 23.09.2022. Вказані кримінальні провадження також стосуються вчинення корупційних та майнових злочинів;
-наразі ухвалою слідчої судді Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 14 лютого 2026 року з можливістю внесення застави у сумі 90 840 000 грн;
Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою
На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов'язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному етапі.
Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин передбачене максимально можливе покарання у виді позбавлення волі на строк в до 12 років. Також не передбачено КПК України обмежень щодо застосування декількох запобіжних заходів у межах різних кримінальних проваджень.
Слідчий суддя зауважує, що перебування особи під вартою в іншому кримінальному провадженні супроводжується здійсненням контролю за поведінкою особи з боку іншого органу досудового розслідування та процесуального керівництва, що унеможливлює належний та оперативний контроль за процесуальною поведінкою підозрюваного саме в цьому провадженні, зокрема щодо своєчасного виконання процесуальних обов'язків, реагування на зміну процесуального статусу особи, а також відстеження подальшої процесуальної долі відповідного кримінального провадження.
За таких обставин відсутність у межах цього кримінального провадження запобіжного заходу позбавляє орган досудового розслідування та суд реальної можливості забезпечити досягнення цілей, визначених статтею 177 КПК України, а також своєчасно реагувати на можливу зміну поведінки підозрюваного, зокрема у разі зміни або скасування запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні.
Таким чином, застосування запобіжного заходу в цьому кримінальному провадженні є необхідним, пропорційним та обґрунтованим незалежно від факту тримання особи під вартою в межах іншого кримінального провадження.
При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 15 лютого 2026 року включно.
3.6. Щодо розміру застави та обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , роль останнього як організатора його вчинення, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов'язків вказаним розміром застави.
При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких:
- майновий стан підозрюваного, який детально описаний у пункті 3.2.1. цієї ухвали. При цьому, слідчий суддя сприймає критично доводи захисників про відсутність фінансових ресурсів через блокування коштів ухвалами про арешт та внесенням застав в інших кримінальних провадженнях, з урахуванням відомостей з декларації про доходи за 2024 рік, відомості про придбання житлового будинку у 2025 році. Такі
- предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні є обставини заволодіння коштами державного підприємства оборонного призначення на суму 102 457 606 грн.
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що вказане кримінальне провадження стосується заволодіння коштів при постачанні постачальник кришок і кювет на замовлення Міністерства оборони України, шляхом їх закупівлі за завищеними цінами у попередньо домовленого підприємства. Відповідні обставини, за даними слідства, відбувалися у квітні 2022 року, тобто на початку повномасштабного вторгнення рф до України.
Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.
Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, імовірну завдану шкоду, спосіб вчинення вказаного злочину, який передбачав нехтування представниками місцевих органів інтересами громади, з огляду на високий рівень встановлених ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, фактичних активів, якими володіє підозрюваний, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду.
Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов'язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим, ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного.
Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у зв'язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котрі здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою;
2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
4) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
5) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме: з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
6) не відвідувати приміщення Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод»;
7) носити електронний засіб контролю.
Такі обов'язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.
При цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування такого обов'язку як носіння електронного браслету, з огляду на надані стороною захисту відомості про шкірні захворювання та негативні наслідки, які можуть настати від його носіння.
У випадку внесення застави, строк дії таких обов'язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 15 лютого 2026 року включно.
За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000152 від 23.06.2022 року - задовольнити частково.
2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві.
3.Строк тримання під вартою визначити до 15 лютого 2026 року включно.
4.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 30 280 000 (тридцять мільйонів двісті вісімдесят тисяч) гривень.
5.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:
Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 ;
призначення платежу: прізвище, ім'я, по батькові підозрюваного, кошти застави,
згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
7.Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві.
8.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.
9.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави покласти на нього такі обов'язки:
1)прибувати до детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, котрі здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою;
2) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
4) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
5) утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру, а саме: з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
6) не відвідувати приміщення Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод»;
7) носити електронний засіб контролю.
10. Термін дії обов'язків, покладених на підозрюваного, визначити строком у 2 місяці з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави.
10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов'язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000152 від 23.06.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
11.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
12.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити для виконання начальнику відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві.
13.Виконання ухвали в частині доставлення до місця ув'язнення та тримання під вартою доручити судовій варті військової частини НОМЕР_6 Національної гвардії України та начальнику відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України у м. Києві.
14.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000152 від 23.06.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
15.Строк дії ухвали - до 15 лютого 2026 року включно.
16.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1