Рівненський апеляційний суд
Іменем України
18 грудня 2025 року м. Рівне
Справа № 569/16433/25
Провадження № 11-сс/4815/354/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання ОСОБА_5 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні №12025180000000269,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділу слідчого управління ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 та обрано підозрюваному
ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянину України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 60 днів до 20 год 14 хв 30 січня 2026 року.
Строк дії ухвали прийнято рахувати з моменту затримання підозрюваного ОСОБА_5 , а саме з 20 год 14 хв 01 грудня 2025 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування та роботи; повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути покладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Прокурор ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить вказане судове рішення скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів із визначенням застави - 160 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На обгрунтування цих вимог зазначив, що слідчим суддею при постановленні даної ухвали не враховано, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину - кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, підозрюваний проживає поблизу кордону з республікою Білорусь та обізнаний з правилами перетину державного кордону України, має закордонний паспорт, що в сукупності свідчить про ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
На даний час органом слідства не встановлено місцезнаходження грошових коштів, які були отримані ОСОБА_5 за сприяння перетину державного кордону України, та інші речові докази, а тому підозрюваний може сховати спотворити речі з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним кодексом встановлено процедуру допиту свідків та отримання їх свідчень в судовому засідання під час розгляду справи в суді першої інстанції, підозрюваний може впливати на них шляхом погроз, залякувань чи іншим чином з метою зміни дачі ними показань чи дачі завідомо неправдивих показань.
На підтвердження ризиків перешкоджати кримінальному провадженню та вчиняти нові кримінальні правопорушення свідчить те, що підозрюваний намагався приховати дійсний реєстраційний номер транспортного засобу, яким намагався переправити осіб через державний кордон України, повідомив недостовірні відомості про відсутність осіб, які можуть здійснювати догляд за його малолітньою дитиною, а також відсутність постійних доходів, що свідчить на підтвердження зазначених ризиків.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги, міркування підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 щодо безпідставності апеляційних вимог, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
За визначенням ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу. При цьому, пунктом 5 ч.2 ст. 183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як убачається з цієї судової справи, у провадженні начальника відділу слідчого управління ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за №12025180000000269, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України (далі - КК).
01.12.2025 року о 20 год 14 хв ОСОБА_5 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 208 КПК, а 02.12.2025 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 332 КК.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 332 КК - незакінченому замаху на організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Слідчим суддею при розгляді клопотання, встановлено, що підозра ОСОБА_5 підтверджується зібраними на даний час доказами: протоколом обшуку від 01.12.2025; протоколом огляду місця події від 02.12.2025; протоколами допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 02.12.2025; протокол затримання підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення від 01.12.2025; та іншими доказами які містяться в матеріалах справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» дав визначення терміну «обґрунтована підозра», вказавши, що це означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Колегія суддів, перевіривши матеріали за даним клопотанням, приходить до висновку про існування ризиків, зазначені прокурором у поданому клопотанні
Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК відноситься до тяжких злочинів та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що свідчить про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
На підтвердження вказаного ризику свідчить також те що підозрюваний проживає у Рокитнівському району Рівненської області, яка є прикордонною до республіки Білорусь територією, йому відомі правилами перетину державного кордону України, що також свідчить про ризик вчинення підозрюваним дії спрямована на ухвалення від слідства.
Окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 знаючи анкетні дані свідків може впливати на них шляхом погроз, залякувань чи іншим чином, з метою зміни даних ними показань чи дачі завідомо неправдивих показань під час досудового розслідування, а також під час судового розгляду, оскільки чинним КПК встановлено процедуру допиту свідків в суді першої інстанції під час розгляду справи.
На даний час органом слідства не встановлено місцезнаходження грошових коштів, отриманих ОСОБА_5 за сприянні перетину державного кордону України, та інших речових доказів, а тому підозрюваний може сховати, спотворити ці речі з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також підозрюваним ОСОБА_5 вчинено дії, спрямовані на приховання дійсного реєстраційного номера - НОМЕР_1 автомобіля Skoda SuperB, яким намагався переправити осіб через державний кордон України, оскільки використовував при цьому номерний знак іноземної реєстрації "WZM 160". Вказане свідчить про наявність ризиків вчинення підозрюваним інших дій, спрямованих як на перешкоджання кримінальному провадженню, так і нових кримінальних правопорушень.
Всі наведені вище ризики в сукупності свідчить про те, що обраний судом першої інстанції запобіжний захід у виді особистого зобов'язання не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього судом обов'язків.
Водночас колегія суддів не погоджується з доводами прокурора, що лише тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 зможе забезпечити виконання ним своїх обов'язків. Суд вважає, що запобігти вказаним ризикам можливо й у разі обрання менш суворого запобіжного заходу.
При обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 колегія суддів враховує особу підозрюваного, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, одружений, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Так, згідно зі ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі за змістом статті 5 Конвенції.
Тому, враховуючи сукупність вказаних обставин із урахуванням тяжкості можливого покарання за злочин, в якому на даний час підозрюється ОСОБА_5 наявні всі підстави стверджувати, що лише більш тяжкий запобіжний захід аніж особисте зобов'язання, а саме цілодобовий домашній зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - частковому задоволенню.
Керуючись ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 03 грудня 2025 року, якою обрано запобіжний захід у виді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_5 , - скасувати.
Клопотання начальника відділу слідчого управління ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 , яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , котрий народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Старе Село Рокитнівського району Рівненської області, громадянину України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК, а саме:
не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
прибувати до слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні чи/або суду, за першою вимогою;
повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про зміну місця проживання чи фактичного перебування;
повідомляти слідчого, прокурора у даному кримінального провадженні, про відлучення з місця проживання у разі необхідності, крім відвідування закладів охорони здоров'я;
утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії цієї ухвали та визначених у ній обов'язків встановити до 20 год 14 хв 30 січня 2026 року.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_8 .
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3