Справа № 531/1437/25 Номер провадження 33/814/1111/25Головуючий у 1-й інстанції Фисун Л.С. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
22 грудня 2025 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
за участю секретаря Дороженка Р.Г.,
захисника-адвоката Удовіченка І.О.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скарг ою захисника Удовіченка Ігора Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Карлівського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року,
Постановою судді Карлівського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року, визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 14 червня 2025 року о 09:27 год. в м. Карлівка, вул. Січових Стрільців, 1, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mazda СХ-5, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу, зі згоди водія, в присутності двох свідків, за допомогою алкотестеру Драгер 7510, результат 0,41%, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, захисник Удовіченко І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю в діях водія складу адміністративного правопорушення.
Зокрема посилається на відсутність підстав для зупинки керованого ОСОБА_1 автомобіля.
Вважає протокол неналежним доказом, оскільки підписи свідків в ньому виконані іншими особами, про що вказали самі залучені в якості свідків особи, заперечуючи підпис протоколу ними.
Також звертає увагу на неналежність як доказів долучених до справи відеозаписів з відеореєстратора та бодікамери, оскільки останні є короткочасними, зробленими з великим проміжком часу в 1 годину та не містять всього перебігу подій.
Окрім того, в апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому поважність причин пропуску строку обґрунтовується тим, що в судовому засіданні 12 листопада 2025 року було проголошено вступну та резолютивну частину, повний текст складено 14 листопада 2025 року, копія отримана захисником лише 19 листопада 2025 року після чого, 25.11.2025, в системі «Електронний суд», була подана апеляційна скарга.
Перевіривши доводи апелянта в частині поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, приходжу до висновку, що останні не заслуговують на увагу, а строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню з огляду на наступне.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Згідно положень ч.2 ст.294 КУпАП, строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Таким чином, можливість поновлення строку на апеляційне оскарження пов'язана з існуванням поважних причин, доведення яких є обов'язком особи, яка ініціює вказане питання.
В даному випадку, обґрунтовуючи підстави пропуску строку з поважних причин, захисник вказував на виготовлення повного тексту постанови 14 листопада та її отримання 19 листопада, зазначаючи, що правопорушником копія постанови отримана не була.
Надаючи правову оцінку зазначеним апелянтом причин пропуску процесуального строку, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, оскільки викладені в ній підстави не свідчать про відсутність у ініціатора оскарження об'єктивної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.
Матеріалами справи доводиться, що інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції та апеляційної представляє на підставі укладеної угоди та ордера захисник Удовіченко І.О.
Так, з матеріалів справи про адміністративні правопорушення вбачається, що розгляд справи відбувся 12 листопада 2025 року, при цьому ОСОБА_1 та його захисник Удовіченко І.О. приймали участь в судовому засіданні.
В даному випадку, останнім днем для подачі апеляційної скарги є 24 листопада 2025 року, з урахуванням положень ч. 2 ст. 294 КУпАП та вихідного - 22 листопада - на який випадає останній день подачі апеляційної скарги.
Разом з тим, апеляційна скарга подана захисником 25.11.2025 через систему «Електронний суд», тобто після закінчення десятиденного строку з дня винесення постанови.
Посилання апелянта на виготовлення повного тексту постанови 14 листопада, отримання копії судового рішення 19 листопада, не отримання копії постанови ОСОБА_1 не свідчать про поважність пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки строк обраховується з дати винесення постанови, інтереси правопорушника в суді представляв захисник, який отримавши копію постанови в приміщенні суду 19 листопада міг у встановлений законом 10-ти денний строк з моменту винесення постанови до 24 листопада (включно) подати апеляційну скаргу.
Жодних доказів неможливості подання скарги до 24 листопада 2025 року захисником не надано.
Європейський Суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому Європейський Суд з прав людини зауважує, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За вказаних обставин, апеляційний суд не вбачає правових підстав для задоволення клопотання захисника Удовіченка І.О., про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відмовити в задоволенні клопотання захисника Удовіченка Ігора Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Карлівського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника Удовіченка Ігора Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Карлівського районного суду Полтавської області від 12 листопада 2025 року повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна