Житомирський апеляційний суд
Справа №279/5035/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/948/25
Категорія в порядлку КПК України Доповідач ОСОБА_2
15 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 (дистанційно),
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в режимі відеоконференції матеріали судового провадження № 279/5035/25 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року, якою залишено без задоволення клопотання в.о. начальника ДУ «Коростенської виправної колонії (№71)» про зарахування у строк покарання строку попереднього ув'язнення,
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу суду скасувати. Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, постановленою без повного та всебічного з'ясування обставин справи. Зазначає, що суд першої інстанції порушив його право на захист, оскільки розглянув клопотання в.о. начальника ДУ «Коростенська ВК (№71)» без його участі, а також не надав йому можливості скористатися кваліфікованою допомогою захисника. Вказує, що висновок суду першої інстанції про те, що початок строку відбування покарання йому слід рахувати з 22.07.2021 року є хибним, оскільки його було фактично затримано 27.05.2020 року, а тому безпідставно не зараховано у строк відбування покарання строк перебування під вартою з 27.05.2020 по 22.07.2021.
В ухвалі суду зазначено, що в.о. начальника ДУ "Коростенська виправна колонія (№71)" звернувся до суду з клопотанням, в якому просив роз'яcнити чи потрібно зараховувати в строк відбування покарання ОСОБА_7 період попереднього ув'язнення з моменту його фактичного затримання -27.05.2020 року по дату набрання вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року законної сили - 22.07.2021 року у відповідності до ст.72 КК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання в.о. начальника ДУ "Коростенська виправна колонія (№71)", суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 було затримано 27.05.2020 року на підставі ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.05.2020 року в кримінальному провадженні, в якому ухвалений вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.02.2024 року (справа №743/174/20), який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.03.2025 року та ОСОБА_7 було звільнено від відбування покарання.
Натомість, в межах кримінального провадження, в якому ухвалений вирок Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20), що набрав законної сили 22.07.2021 року, попереднє ув'язнення відносно ОСОБА_7 не застосовувалося, а тому строк попереднього ув'язнення з 27.05.2020 року по 22.07.2021 року у строк покарання ОСОБА_7 за вказаним вироком зарахуванню не підлягає.
Заслухавши доповідача, доводи засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зазначених вимог закону дотримався.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку день за день.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 засуджений вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20) за ч.3 ст.185, ч.1 ст.357, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 6 років позбавлення волі. Вирок набрав законної сили 22.07.2021 року. Запобіжний захід ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався (а.п.25-43).
По другій справі №743/174/20, 27.05.2020 року ОСОБА_7 був затриманий на підставі ухвали Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.05.2020 року (а.п.4).
В подальшому вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.08.2021 року (справа №743/174/20) ОСОБА_7 визнаний невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.263, ч.1 ст.309 КК України та виправданий у зв'язку з недоведеністю вчинення злочинів та кримінального проступку (а.п.5-7).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 06.01.2022 року вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 12.08.2021 року було скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 06.03.2022 року (а.п.11-12).
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.02.2024 року (справа №743/174/20) ОСОБА_7 засуджений за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.263, ч.1 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком (справа №743/174/20) та покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20), остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 6 років 2 місяці позбавлення волі. Строк покарання встановлено рахувати з 19.02.2024 року, тобто з моменту ухвалення вироку суду. У строк покарання зараховано покарання відбуте за вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20), а саме з 27.05.2020 року по 18.02.2024 року включно (а.п.13-14).
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.03.2025 року вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.02.2024 року (справа №743/174/20) змінено. Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 із ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України на ч.1 ст.162 КК України, оскільки втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, та призначено покарання за цією статтею 1 рік обмеження волі.
На підставі ч.2 ст.49 ч.3 ст.49, ч.5 ст.74 КК України звільнено ОСОБА_7 від призначеного покарання за ч.1 ст.162, ч.1 ст.309, ч.2 ст.263 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Виключено з вироку посилання на призначення ОСОБА_7 остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20). В решті вирок залишити без змін (а.п.15-17).
Ухвалою Славутицького міського суду Київської області від 18.04.2025 року вирок Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20) встановлено виконувати самостійно. Строк покарання встановлено рахувати з 22.07.2021 року (а.п.18-19).
Таким чином, на даний момент засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20), який набрав законної сили 22.07.2021 року. При цьому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для зарахування ОСОБА_7 у строк відбування покарання за вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20), строку попереднього ув'янення з 27.05.2020 року по 22.07.2021 року в іншому кримінальному провадженні, в якому ухвалений вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19.02.2024 року (справа №743/174/20), який був змінений ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28.03.2025 року.
Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що початок строку відбування покарання ОСОБА_7 за вироком Славутицького міського суду Київської області від 21.08.2020 року (справа 377/219/20) слід рахувати з 27.05.2020 року.
Доводи засудженого ОСОБА_7 про те, що розглянувши клопотання в.о. начальника ДУ «Коростенська ВК (№71)» без його участі та не забезпечивши його захисником, суд першої інстанції порушив його право на захист, колегія судді вважає необгрунтованими, оскільки його участь не є обов'язковою і клопотань про призначення йому захисника в суді першої інстанції останній не заявляв.
Крім того, апеляційний розгляд справи проводився за участі засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , призначеного за клопотанням останнього, а тому право засудженого на захист дотримано.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, а тому підстав для її скасування чи зміни не має.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: